Ухвала суду № 78960005, 13.12.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2316/16-ц

Пр. № 2-зз/333/12/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,

представників позивача ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову або застосування зустрічного забезпечення по цивільній справі № 333/2316/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права особистої приватної власності на ? частку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_6 про визнання права особистої приватної власності на ? частку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

30.05.2018 року представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову або застосування зустрічного забезпечення по цивільній справі № 333/2316/16-ц.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою суду від 01.11.2016 року за результатами розгляду поданої представниками позивача заяви про забезпечення позову, до закінчення розгляду справи по суті, накладено арешт на автомобілі та нерухоме майно, єдиним власником якого, згідно із Договором про розподіл майна подружжя, укладеного сторонами у справі 04.04.2014 року, є відповідач. Представник відповідача вважає, що вжиті судом у справі заходи у вигляді арешту майна підлягають скасуванню, у зв’язку з тим, що з огляду на те, що преюдиційні факти, встановлені рішеннями Комунарського районного суду м. Запоріжжя у цивільних справах № 333/1858/17-ц та № 333/5179/16-ц, що набрали законної сили, повністю спростовують висновки судді Боровікової А.І., покладені в основу ухвали про забезпечення позову, винесеної 01.11.2016 року, припинили існування і підстави для їх застосування – вони жодним чином не можуть вплинути та/або забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду й як наслідок ризики незастосування відповідних заходів, на які суд посилався в ухвалі, на теперішній час також відсутні. Представник відповідача зазначає, що внаслідок вжиття відповідних заходів відповідач вже зазнав та продовжує зазнавати матеріальної шкоди (збитків), розмір якої може становити десятки чи навіть сотні тисяч гривень. Також, просить суд у випадку відмови у задоволені цього клопотання в частині скасування вжитих забезпечення позову у справі № 333/2316/16-ц, ухвалити рішення про застосування зустрічного забезпечення, у будь-який спосіб, передбачений ч. 4 ст. 154 ЦПК України.

Представники відповідача у підготовчому засіданні підтримали вказане клопотання, просили суд його задовольнити.

Представники позивача заперечували проти вказаного клопотання, вважаючи, що заходи забезпечення позову повинні діяти до вступу в законну силу рішення суду по даній справі. З приводу зустрічного забезпечення позову представник позивача ОСОБА_7 також заперечував, посилаючись на те, що судом було ухвалено ухвалу про забезпечення позову на підставі норм ЦПК України, в редакції 2004 року, в якому не було передбачено зустрічного забезпечення, у зв’язку з чим вважає, що зараз не може вже розглядатися питання про зустрічне забезпечення позову.

Суд, розглянувши клопотання, вислухавши пояснення представників відповідача, думку представників позивача, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа № 333/2316/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права особистої приватної власності на ? частку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Ухвалою суду від 01.11.2016 року за результатами розгляду поданої представниками позивача заяви про забезпечення позову, до закінчення розгляду справи по суті, накладено арешт на автомобілі та нерухоме майно, а саме на: 1) приміщення № 55, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 102, що належить ОСОБА_6, на підставі договору про розподіл майна подружжя від 04.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 1500; 2) квартиру № 4, житловою площею 42,7 м2, загальною площею 71,04 м2, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 13, що належить ОСОБА_6, на підставі договору про розподіл майна подружжя від 04.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 1500; 3) автомобіль легковий (універсал) марки Mitsubishi Outlander, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, на підставі договору про розподіл майна подружжя від 04.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 1500; 4) автомобіль вантажний (фургон) марки ЗАЗ модель TF55YO ЗНГ, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, на підставі договору про розподіл майна подружжя від 04.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 1500; 5) садовий будинок загальною площею 117,4 м2 разом з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, с/рада Верхньокриничанська «Таврія» садівниче товариство, будинок 3, що належить ОСОБА_6, на підставі договору про розподіл майна подружжя від 04.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 1500; 6) 17/100 часток нерухомого майна, літ. 3, а саме: склад № 1 площею 17 м2, що складає 2/25 частини літ.3, склад № 1-А площею 19,1 м2, що складає 9/100 частини літ. 3, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, буд. 15, що належить ОСОБА_6, на підставі договору про розподіл майна подружжя від 04.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 1500.

Відповідно до роз'яснень, даних у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скасування заходів забезпечення позову може призвести до труднощів або зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки між сторонами виник спір про визнання права особистої приватної власності на ? частку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3, викладені у клопотанні, не спростовують необхідності скасування вжитих заходів забезпечення позову у справі, а тому, враховуючи характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом та не порушує права користування майном, суд приходить до висновку про те, що потреба в забезпеченні позову не відпала та не змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, враховуючи, що справа не розглянута по суті спору, предметом якого є спір щодо поділу спільного майна, набутого сторонами за час зареєстрованого шлюбу, та заходи забезпечення позову не втратили своєї актуальності на даний час, а клопотання представника відповідача не ґрунтується на фактичних даних та об'єктивно нічим не підтверджено, суд вважає, що передбачених законом підстав для скасування заходів забезпечення позову не має, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 158 ЦПК України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Стосовно клопотання представника відповідача про застосування судом зустрічного забезпечення, у будь який спосіб, передбачений ч. 4 ст. 154 ЦПК України суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 154 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

01.11.2016 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя постановлено ухвалу про забезпечення позову на підставі ст. 152 ЦПК України (в редакції 2004 року), яка не передбачала зустрічне забезпечення. Зустрічне забезпечення законодавець вніс до норм ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), тобто коли судом було вже вирішено питання про забезпечення позову. Тому, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення задоволенню не підлягає.

Також, суд не бере до уваги посилання представника відповідача про завідому безпідставність позову та наявність ознак зловживання правом на позов, оскільки на час розгляду заяви відсутні конкретні обставини, на підставі яких суд може визнати зловживанням процесуальними правами подання позивачем позову, що прямо чи опосередковано суперечить завданню цивільного судочинства та завідому безпідставність позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 247, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову або застосування зустрічного забезпечення по цивільній справі № 333/2316/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права особистої приватної власності на ? частку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня винесення ухвали.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала складена та підписана суддею 13 грудня 2018 року.

Суддя: В.Б. Кулик