Рішення № 78959497, 27.12.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

номер провадження 2/333/1990/18

номер справи 333/3479/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

27 грудня 2018 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Кабанової К.О., представника позивача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (69118, АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (69118, АДРЕСА_1), треті особи: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, буд. 206), Комунарський відділ реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 25-а) про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя від ОСОБА_2 надійшла позовна заява до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 липня 1986 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради народних депутатів її чоловіку – ОСОБА_4 був виданий ордер на вселення у житлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр.. 40-річчя Перемоги, 51, кв. 168 на сім’ю із чотирьох осіб: на чоловіка позивача – ОСОБА_4, позивача, відповідача та сина відповідача від першого шлюбу – ОСОБА_5 ОСОБА_6 будинку неодноразово змінювалася, і на момент подання позову адреса: м. Запоріжжя, вул.. Водограйна (Гаврилова)АДРЕСА_2. На підставі ордеру ОСОБА_4 був укладений договір найму вказаного житлового приміщення сім’єю із чотирьох чоловік, які були зареєстровані в цьому приміщенні, користувалися квартирою, а в подальшому ОСОБА_5 виписався та виїхав з квартири.

30 червня 2017 року помер наймач житлового приміщення – ОСОБА_4

Відповідач по справі вже довгий час не проживає в квартирі, не цікавиться житловим приміщенням, його речі в квартирі відсутні. У зв’язку із знаходження відповідача на реєстраційному обліку по зазначеній адресі, позивач не може отримати субсидію.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд: визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3.

У судове засідання з’явилася представник позивача, доводи наведені в обґрунтування позовних вимог підтримала, просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення суду не заперечувала.

У судове засідання відповідач повторно не з’явився, хоча про час, день та місце слухання справи був повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи суду або заперечень стосовно позовних вимог позивача не надав.

У судове засідання представники третіх осіб - Запорізької міської ради та Комунарського відділу реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2018 року провадження у цій справі відкрито, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні; одночасно вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 21).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2018 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 63).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст. 128,131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.

Врахувавши думку представника позивача, суд ухвалою від 27.12.2018 року постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, вислухавши думку представника позивача та показання свідків, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що квартира № 168 по вул.. Водограйна у будинку № 1 у м. Запоріжжі належить до державного житлового фонду. Відповідно до ордеру № 3851 від 11 липня 1986 року, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради народних депутатівАДРЕСА_4 по пр.. 40-річчя Перемоги (на теперішній час вул.. Водограйна) у будинку № 51 (на теперішній час буд. № 1) у м. Запоріжжі була надана ОСОБА_4 на родину у складі чотирьох чоловік, а саме: ОСОБА_4 – чоловік; ОСОБА_2 – дружина; ОСОБА_3 – син та ОСОБА_5 –син. Квартира не приватизована (а.с. 7).

ОСОБА_4 помер 25.06.2017 року, що підтверджується актовим записом про смерть № 4396 від 30.06.2017 року (а.с. 35).

Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася, що підтверджується відповіддю на запит до Щостої Запорізької державної нотаріальної контори № 1524/01-16 від 26.07.2018 року (а.с. 33).

На теперішній час в квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с. 2-3, 15).

Також встановлено, що позивач, не має іншого власного житла в місті, або у своїй приватній власності квартири та є особою з інвалідністю І групи (а.с 5).

Підтвердженням того, що позивач проявляє інтерес до спірної квартири, є наявні в матеріалах справи квитанція про оплату за житлово-комунальні послуги (а.с. 53-60).

ОСОБА_7 з кінця 2017 року в квартирі № 168 по вул.. Водограйна у будинку № 1 у м. Запоріжжі не проживає без поважних причин, що підтверджується показанням свідків – ОСОБА_8 та ОСОБА_6

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положення п.1 ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У ст. 72 ЖК УРСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.

У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вказано, що у справах про визнання наймача або членів його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з’ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Виходячи з зазначених правових норм, підставами для визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою є обов’язкова сукупність двох обставин:

- відсутність особи за місцем реєстрації понад встановлені строки;

- неповажність причини такої відсутності особи.

Судом встановлено, що з жовтня 2017 року ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживає, позивач перешкоди щодо проживання останнього у даній квартирі не створює, що також підтверджено показаннями свідків.

Таким чином, у суду є всі підстави визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 168 в будинку № 1 по вулиці Водограйна в м. Запоріжжя, оскільки останній не мешкає по зазначеному адресу понад шість місяців без поважних причин.

Аналізуючи перелічені норми цивільного права, взявши до уваги надані стороною позивача докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пп.1 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що на час звернення позивача до суду з позовною заявою складало 704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, як особу з інвалідністю I груп, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Запорізька міська рада, Комунарський відділ реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Водограйна (Гаврилова)АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, остання відома адреса місця реєстрації: м. Запоріжжя, вул.. Водограйна (Гаврилова)АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Повний текст судового рішення складено 28 грудня 2018 року.

Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя

Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Е.Г.Стоматов