Ухвала суду № 78959363, 28.12.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/4307/18

28.12.2018

Провадження №1-кс/311/1775/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., секретар судового зсідання ОСОБА_1, за участю прокурора Олійник Є.В.,підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, слідчого Кіта Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4, погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 13.12.1995 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.140 КК України (1961 р.), до 2 років позбавлення волі; 08.04.2002 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік. 19.11.2014 Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік; 03.10.2017 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки. Судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що 01 грудня 2018 року близько 12:00 години ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходячись на вул. Східній в с. Приморське Василівського району Запорізької області, діючи з раптово виниклим умислом направленим на заволодіння чужим майном, руками відчинив незамкнену хвіртку та пройшов на територію домоволодіння №35, де виявив та таємно, повторно викрав алюмінієву каструлю об’ємом 30 л, вартістю відповідно до висновку експерта №10-1506 – 348 гривень 33 копійки, яка належить ОСОБА_6, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Так, ОСОБА_2 своїми злочинними діями заподіяв потерпілій ОСОБА_6, майнову шкоду на загальну суму 348 гривень 33 копійки.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у сховище, вчинена повторно.

Крім цього, 05 грудня 2018 року близько 18:00 години ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходячись в приміщенні будинку №139 по вул. Східній в с. Приморське Василівського району Запорізької області, із дозволу ОСОБА_7, діючи з раптово виниклим умислом направленим на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями не спостерігає потерпілий, із дерев’яної тумби таємно, повторно викрав телевізійний тюнер «Eurosky» модель ES-4100 в корпусі чорного кольору, вартістю відповідно до висновку експерта №10-1507 – 243 гривні 33 копійки, який належить ОСОБА_7, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Так, ОСОБА_2 своїми злочинними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_7, майнову шкоду на загальну суму 243 гривні 33 копійки.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обгрунтовується та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- допитом свідка ОСОБА_8, який пояснив, що близько 14 години 01.12.2018 він прийшов до свого товариша ОСОБА_2 додому, та останній попрохав його допомогти віднести алюмінієву каструлю , щоб продати. Так ОСОБА_8 допоміг ОСОБА_2 перенести алюмінієву каструлю від місця мешкання ОСОБА_2 до провулку Тургенєва в с. Приморське Василівського району, Запорізької області, після чого ОСОБА_2 зайшов у хвіртку одного із домоволодінь з каструлею, а повернувся вже без неї. Після чого вони разом пішли додому до ОСОБА_8 де вживали алкогольні напої;

- допитом свідка ОСОБА_9, який пояснив, що близько 14 години 01.12.2018 він знаходився на території свого домоволодіння №68 по вул. Східній в с. Приморське, Василівського району, Запорізької області та побачив, як по вул. Східній Литвин Володимир разом із незнайомим йому чоловіком несуть алюмінієву каструлю, у напрямку школи;

- допитом свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що близько 16 години 01.12.2018 до неї додому прийшов ОСОБА_2, та запропонував їй придбати алюмінієву каструлю 30 л, на пропозицію ОСОБА_2 – ОСОБА_10 погодилась та придбала у останнього вищезазначену алюмінієву каструлю;

- оглядом від 05.12.2018 під час якого ОСОБА_10 добровільно надала для огляду та видала співробітникам поліції алюмінієву каструлю діаметром 34,5 см, та глибиною 33 см;

- пред’явленням особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_9, який впізнав особу під фотознімком №2 як ОСОБА_2, котрий 01.12.2018 ніс по вул. Східній алюмінієву каструлю;

- пред’явленням особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_10, яка впізнала особу під фотознімком №2 як ОСОБА_2, котрий 01.12.2018 продав їй алюмінієву каструлю;

- пред’явленням особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_8, який впізнав особу під фотознімком №4 як ОСОБА_2, котрий 01.12.2018 попрохав його допомогти віднести алюмінієву каструлю та за яким він її ніс;

- допитом потерпілого ОСОБА_7, який пояснив, що 05.12.2018 близько 17 години до нього до дому прийшов його товариш ОСОБА_2, так знаходячись в приміщенні будинку №139 по вул. Східній в с. Приморське, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 разом вживали алкогольні напої, після чого близько 18 години ОСОБА_7 вийшов на вулицю нарубати дров, а ОСОБА_2 залишився в будинку один. Після того, як ОСОБА_7 повернувся до будинку ОСОБА_2 вже не було, він подумав, що останній пішов не простившись та ліг спати, 06.12.2018 прокинувшись виявив, що з будинку знак телевізійний тюнер чорного кольору;

- оглядом від 07.12.2018 під час якого ОСОБА_11 добровільно надав для огляду та видав співробітникам поліції телевізійний тюнер «Eurosky» ES-4100 в корпусі чорного кольору;

- допитом свідка ОСОБА_11, який пояснив, що 05.12.2018 близько о 19 годині до нього додому прийшов його товариш ОСОБА_2 та запропонував спільно вжити алкогольні напої. Далі, коли ОСОБА_2 роздягався ОСОБА_11 помітив у нього за пазухою телевізійний тюнер чорного кольору та поцікавився навіщо ОСОБА_11 його носить із собою у вечірній час, ОСОБА_2 повідомив, що тюнер нещодавно придбав для власного користування. Після чого йдучи додому ОСОБА_2 попрохав ОСОБА_11, щоб телевізійний тюнер деякий час полежав у нього вдома;

- пред’явленням особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_11, який впізнав особу під фотознімком №3 як ОСОБА_2, котрий 05.12.2018 залишив у нього вдома телевізійний тюнер;

- пред’явленням особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_7 Д,С., який впізнав особу під фотознімком №3 як ОСОБА_2, котрий 05.12.2018 був у нього вдома та після уходу якого зник телевізійний тюнер;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, який пояснив, що він дійсно 01.12.2018 близько 12 години здійснив крадіжку алюмінієвої каструлі із території домоволодіння №35 по вул. Східній в с. Приморське, та крадіжку телевізійного тюнера у свого товариша ОСОБА_7 05.12.2018 близько 18 години, свою провину визнав у повному обсязі;

- протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_2 під час якого останній вказав на дату, місце, час, спосіб, мету та мотив вчинення ним кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, 26 грудня 2018 року ОСОБА_2, відповідно до ст.ст.276-278 КПК України, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_2 неодружений, особи, які перебували б у нього на утриманні відсутні. Крім того, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачено законом лише у вигляді позбавлення волі на строк трьох до шести років. Також, ОСОБА_2 звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки.Таким чином, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за свої злочинні дії, ОСОБА_2 намагатиметься уникнути кримінального переслідування та буде переховуватись від слідства, ризик чого є наявним та дійсним. Крім того, ОСОБА_2 офіційного місця роботи не має, існує за рахунок випадкових заробітків та крадіжок. З позитивної сторони не характеризується за місцем мешкання. Раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, що характеризує нечесність підозрюваного та бажання неправомірного збагачення. З огляду на викладене, вважаю наявним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення ОСОБА_2 корисливого характеру.

З метою запобігання вказаних ризиків необхідно обрати запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

Необхідність застосування саме тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 та водночас неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу обґрунтовується тим, що при обранні таких запобіжних заходів, як особисте зобов’язання, особиста порука та домашній арешт основним запобіжником настання перелічених ризиків є слова самого підозрюваного ОСОБА_2 про те, що він буде добросовісно виконувати покладені на нього обов’язки.

Враховуючи все вищевикладене та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, з метою об’єктивного, повного та швидкого досудового розслідування кримінального провадження і запобігання наведених ризиків, обґрунтовано неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу більш м’якого, ніж тримання під вартою.

У зв’язку із зазначеним, на підставі ст.ст.176, ч.2 ст.177, ст.178, ст.183 КПК України, існує об’єктивна необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий Кіт Д.О. та прокурор Олійник Є.В. підтримали клопотання за підставами, що викладені у письмовій формі.

Підозрюваний ОСОБА_2 не заперечує проти обставин, що викладені у клопотанні. ОСОБА_2 повністю визнає вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, однак просить суд не обирати запобіжний захід тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 також просить суд не обирати запобіжний захід тримання під вартою.

Вислухавши учасників провадження, вивчивши надані документи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.185 КК України що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, заяке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років, та тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, заяке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років

Згідно з п.5) ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_2 є тяжкість кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є суспільна небезпечність інкримінованих злочинів, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.2 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.185 КК України), п.5 ч.1 ст.177 КПК України (наявні ризики вчинити інше кримінальне правопорушення). Вказаний ризик підтверджуються тим, що ОСОБА_2 раніше вже неодноразово судимий за вчинення умисних, у тому числі корисливих та тяжких кримінальних правопорушень, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки та вчинив злочини в період звільнення від покарання з випробуванням. Підозрюваний не працює та суспільно корисною діяльністю не займається. Таким чином, підозрюваний ОСОБА_2 на шлях виправлення та перевиховання не став, тому є підстави вважати, що він не припинить свою злочинну діяльність та при обранні йому запобіжного заходу не пов’язаного з позбавленням волі, - вчинить інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177,178,194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.185 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв’язків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаних кримінальних правопорушень за ч.2,3 ст.185 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєних злочинів та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, підозрюваний раніше судимий, він не працює, незначний розмір викраденого майна, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді діє до 14.00 год. 25 лютого 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк тримання під вартою обчислювати з 14.00 год. 28 грудня 2018 року.

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030200, Призначення платежу: звернення застави в дохід держави, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Василівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Носик