Ухвала суду № 78958855, 28.11.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/5637/18

Провадження № 1-кп/210/675/18

"28" листопада 2018 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Ступак С.В.

суддів Хлистуненко О.В., Скотар Р.Є.,

з участю:

секретаря судового засідання Драгунової Я.М.,

прокурора Денисенко О.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадження Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт разом з матеріалами реєстру досудового розслідування щодо ОСОБА_3.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки його строк закінчується 09 грудня 2018 року. Крім того, прокурор обґрунтовує своє клопотання тим, що ризики, які враховувались під час обрання даного запобіжного заходу відносно обвинуваченого не змінились.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заперечували щодо продовження строкудії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили суд застосувати до ОСОБА_3 інший більш м’який запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання поклався на розсуд суду у вирішенні даного питання.

Колегія суддів, вислухавши доводи сторін кожного окремо, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Колегія суддів враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого , його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою , в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії»(п. 60)

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У справі ««ОСОБА_5 проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до 15 років, а також особу обвинуваченого, а саме, останній в силу ст. 89 КК України є несудимим, не має місця реєстрації, офіційно не працює тобто, не має офіційного джерела доходів, не одружений, дітей не має.

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків. Колегія суддів вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановлених ст.177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому.

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, які не допитані судом. Колегія суддів вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановлених ст.177 КПК України.

Крім того, колегією суддів враховується тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу, на даному етапі проведення судового розгляду, оскільки жодного свідка станом на 28.11.2018 року не допитано, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, не зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місці, тобто до 27 січня 2019 року включно.

Копію ухвали направити до ДПтСУ Криворізька установа виконання покарань УДПтСУ у Дніпропетровській області № 3, для виконання.

Ухвала набирає законної сили із моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.

Головуючий суддя: С. В. Ступак

Суддя: О.В. Хлистуненко

Суддя: Р.Є. Скотар