
Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/470/18
Провадження №: 2/332/1561/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2018 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,
при секретарі - Васильченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав , -
ВСТАНОВИВ:
Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, обґрунтовуючи позовні вимоги тим , що на обліку служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради перебуває малолітній ОСОБА_1, 11.03.2010р.н., як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Оскільки мати дитини ОСОБА_2 не виконує свої обов'язки належним чином, відомості про батька дитини внесено відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, позивач просить відібрати малолітнього ОСОБА_1 у матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав та передати малолітнього ОСОБА_1 органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району для вирішення питання подальшого його влаштування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в позові, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що дитина на протязі року не ходила до школи через зайнятість відповідачки на роботі та неприязні стосунки з матір’ю, тому нікому було водити дитину до школи. Наразі ситуація змінилась, відповідачка змінила свого ставлення до сина, дитина постійно ходить до школи, їй допомагає мати, просила в позові відмовити.
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що вона працює вчителькою у навчальному закладі «Барвінок». ОСОБА_4 наразі ходить до школи, з 01 вересня цього року пропусків немає. Забирають зі школи дитину або мати, або бабуся, які також відвідують збори. Раніше, дитини залишили на другий рік у другому класі через пропуски. Наразі до батьків претензій немає, дитина підготовлена, охайна, забезпечена та здорова.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що відповідачка це його цивільна дружина. Разом з ними проживає дитина – син відповідачки, за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 ходить до школи в «Барвінок», її водить відповідачка. Минулого року дитина не була в школі через важкі графіки праці, тому нікому було дитину водити до школи, а з матір’ю відповідачка була у неприязних стосунках, але наразі все наладилось. Свідок вважає, що дитині краще бути з матір’ю.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що відповідачка це її рідна донька. Онук свідка, тобто син відповідачки, тривалий час раніше не ходив до школи, а потім ОСОБА_6 забрала дитину до себе. ОСОБА_4 не ходила до школи через те, що відповідачка та її співмешканець багато працювали, а у неї з донькою були неприязні стосунки. Наразі її донька змінила своє ставлення до дитини на краще та доглядає за сином. Онук свідка живе то у матері, то у бабусі, постійно ходить до школи, відповідачка піклується про нього, до дитини гарно ставиться.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на обліку служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради перебуває малолітній ОСОБА_1, 11.03.2010р.н. (свідоцтво про народження серії І-ЖС №188566, видане Заводським ВДРАЦС PC Запорізького МУЮ 23.02.2012р. ), як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах. ( а.с. 5). Мати дитини ОСОБА_2, раніше не виконувала свої обов'язки належним чином. Відомості про батька дитини внесено відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, що підтверджується інформацією Заводського районного у м.Запоріжжі ВРАЦС від 23.09.2017 №1949/17.2-04-37 ( а.с.4). ОСОБА_4 мешкає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2. Згідно з поданнями Запорізького навчально-виховного комплексу «Барвінок» від 17.03.2017р. №01-36/112, від 17.05.2017р. №01-36/182, від 14.09.2017р. №01-36/294, від 25.01.2018 №01-36/23 ( а.с. 7-9), малолітній ОСОБА_1 навчається у 1 класі з 1 вересня 2016 року. ОСОБА_4 перестала відвідувати навчальні заняття з 31.01.2017 року до 03.03.2017 року класний керівник в телефонному режимі спілкувався з матір'ю і вона запевняла, що дитина хворіє. Батьки інших дітей підтверджували це, бо зустрічали її з сином в дитячій поліклініці. З 06.03.2017 року дитина в школі так і не з'явилася, на телефонні дзвінки матір ОСОБА_2 не відповідає, двері ні сусідам, ні працівникам навчального закладу не відчиняє, що підтвержєєься актами обстеження від 17.03.2017р., 15.05.2017р.,04.09.2017р, 07.09.2017р., 12.09.2017р., 28.11.2017р., 10.01.2018р., 16.01.2018р., 23.01.2018р.( а.с.10- 18).
Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради було неодноразово здійснено вихід за місцем проживання малолітнього ОСОБА_1, але двері жодного разу не відчинили. Зі слів сусідів, ОСОБА_2 мешкає за даною адресою, її бачать, інколи з дитиною, але у квартиру вона нікого не впускає, двері не відчиняє, що підтверджується актами обстеження умов проживання відділу по Заводському району С(У)СД ЗМР від 21.03.2017р., 19.05.2017р., 22.09.2017р., 04.10.2017р., 18.12.2017р., 26.12.2017р., 26.01.2018р., 02.02.2018р. ( а. с.23-30 ).
Згідно з характеристиками ЗНВК «Барвінок» від 17.03.2017 №01-36/115 , 17.05.2017 № 01-36/183 , 14.09.2017 № 01-36/295 , 30.11.2017 № 01-36/440, 25.01.2018 №01-36/24 мати ОСОБА_2 не виконувала свої батьківські обов'язки, дитина навчальні заняття не відвідувала з 31.01.2017р.(а.с.19-21).
Згідно з інформацією Запорізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 03.05.2017 №1053/03-3, провести будь-яку роботу з родиною ОСОБА_2 не мала можливості, оскільки ОСОБА_2 двері не відчиняла, на запрошення до відділу не реагувала ( а.с. 22).
Згідно з інформацією КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» від 19.06.2017р. №176/01-16 малолітній ОСОБА_1, 11.03.2010р.н., на диспансерному обліку не перебуває, мати усі приписи лікарів виконує ( а.с. 22).
Згідно з інформацією КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» від 02.10.2017 №306/01-16 малолітній ОСОБА_1, 11.03.2010р.н., останній раз з'являвся на прийом до лікаря в січні 2017 року у супроводі матері, щорічний профілактичний медичний огляд у 2017 році не пройшов.( а.с.21)
Згідно висновку районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району № 01-17/0142 від 19.02.2018 року - доцільно відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав(а.с.33).
Але наразі відповідачка змінила своє ставлення до дитини, піклується про нього, доглядає, водить до школи та займається вихованням сина. Зазначене підтверджено поясненнями допитаних в суді свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Згідно зі ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч.4 ст.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.ст.11, 12 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей тощо.
Відповідно до п.1 ст.170 Сімейного Кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини 1 статті 164 зазначеного кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959р., як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.З Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
В положенні принципу 6 «Декларації прав дитини» Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959р. зазначено, що «дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків, у всякому випадку, - в атмосфері любові і морального та матеріального забезпечення».
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Отже наразі підстави для задоволення позову відсутні. Але враховуючи неналежну поведінку відповідачки в минулому, суд приходить до висновку, що є підстави попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до дитини та покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов’язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258-273, ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування – відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність зміни ставлення до дитини.
Покласти контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов’язків на орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 28 грудня 2018 року.
Суддя Р.В. Сінєльнік
Рішення не набуло чинності .
Згідно з оригіналом .
Слідчий суддя Р.В. Сінєльнік
ОСОБА_7Васильченко
Судове рішення № 78958460, Заводський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 27.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 332/470/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: