Ухвала суду № 78958351, 21.12.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3778/18

Провадження № 2/311/1402/2018

21.12.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (місцезнаходження: вул.Театральна буд.14 м.Василівка Запорізької області, ЄДРПОУ - 34986553), ОСОБА_3 акціонерного товариства «Василівкатепломережа» (місцезнаходження: вул.Шевченко буд.85 «А» м.Василівка Запорізької області, код ЄДРПОУ 05541137), про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

26 жовтня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Василівкатепломережа», про зняття арешту з майна, в якій позивачка просить: зняти арешт з всього її рухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 43496871 від 30 травня 2014 року головного державного виконавця ВДВС ОСОБА_2 районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_4 за виконавчим документом №2-н/311/645/2013 року від 16 січня 2014 року, виданим Василівським районним судом Запорізької області, який зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11 червня 2014 року за №14398642 та виключити його ідентифікаційний код – НОМЕР_1 з запису про арешт рухомого майна, зареєстрованого 18 вересня 2014 року за №14541806 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №44037817 від 18 вересня 2014 року того ж державного виконавця за виконавчим документом №2-н/311141/2014 від 04 липня 2014 року. Судові витрати, понесені нею та підтверджені квитанціями, просить стягнути на її користь з відповідачів.

Ухвалою Василівського районного суду від 29 жовтня 2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

14 листопада 2018 року до початку розгляду справи по суті позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про закриття провадження по справі у зв’язку з її відмовою від позову про зняття арешту з майна. Наслідки закриття провадження згідно ст.256 ЦПК України їй роз’ясненні та зрозумілі (а.с.30).

04 грудня 2018 року позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про стягнення на її користь судових витрат та в якій ОСОБА_1 просить стягнути понесенні нею судові витрат на сплату судового збору та витрати на правову допомогу, з відповідача-1 ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, з вини якого вона вимушена була звернутися до суду з даним позовом, а також у поданій заяві позивачка ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що відповідачем-1 було задоволено її позовні вимоги лише після пред»явлення позову до суду, про що надано підтверджуючі матеріали (а.с.43).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, проте на адресу суду надано клопотання про розгляд справи у її відсутність та без участі її представника – адвоката ОСОБА_5 та просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати на правову допомогу в розмірі 1500,00 гривень та судові витрати 704,00 гривень, які документально підтверджені (а.с.47).

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується розписками в отриманні судових повісток, проте на адресу суду надано заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зняття арешту з майна просять відмовити, оскільки питання вирішено по суті (а.с.27-29,32-36,45,46).

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Василівкатепломережа» повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується розписками в отриманні судових повісток (а.с.26,37,44), проте суду надано заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зняття арешту з майна не заперечують, щодо розподілу судових витрат просять відмовити позивачу в частині стягнення судових витрат, посилаючись на те, що позов немайнового характеру, а тому розмір судових витрат необґрунтований та безпідставно завищений позивачем (а.с.48).

Дослідивши матеріали справи, оглянувши заяву про закриття провадження по справі, заяву про стягнення судових витрат, подану позивачем ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову суд роз»яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. При цьому, п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження по справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено.

Частиною 2 статті 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до положень ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно ч.3 ст.257 ЦПК України суд вирішує питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 районним відділом ДВС ГТУЮ, ПрАТ «Василівкатепломережа», є зняття арешту з майна, та відповідна позовна заява подана до суду 26.10.2018 року.

Водночас відповідачем ОСОБА_2 районним відділом ДВС ГТУЮ на адресу суду направлено заяви за підписом начальника ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_6 за вих.№ 25824 від 13.11.2018 року, вих.№27554 від 26.11.2018 року (а.с.32-35,45), в яких просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, посилаючись на вирішення на теперішній час питання по суті та фактично, відсутність спору.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, заяву позивача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі в зв?язку з відсутністю предмета спору та стягнення з відповідача 1 понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат, є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_5 12.10.2018 року укладено Договір про надання правової допомоги, що підтверджується Ордером на надання правової допомоги серії ЗП №081183 від 12.10.2018 року, та Договором про надання правової допомоги від 12.10.2018 року, завірені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.17,18).

До позову позивачкою ОСОБА_1 доданий попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, що становить 12000,00 грн. (а.с.20).

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).

Позивачкою ОСОБА_1 на підтвердження понесених. судових витрат надано суду наступні документи:

- Акт виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги від 12.10.2018 року, відповідно до якого адвокат ОСОБА_5 надала замовнику ОСОБА_1 наступні послуги: консультація клієнта, з вивченням наданих адвокату документів, узгодження правової позиції, підготовка та складання позовної заяви, на загальну суму наданих послуг 1500,00 грн. (а.с.20);

- ордер на надання правової допомоги серії ЗП №081183 від 12.10.2018 року (а.с.18);

- квитанцію від 24.10.2018 року про прийняття адвокатом ОСОБА_5 від ОСОБА_1 суми 1500,00 гривень за надання правничої допомоги за договором від 12.10.2018 року (а.с.19а);

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 у цивільній справі № 311/3778/18 (провадження № 2/311/1402/2018) за пред?явленим нею позовом до ОСОБА_2 районного відділу ДВС ГТУЮ в Запорізькій області, ПАТ «Василівкатепломережа» про зняття арешту з майна, - в інтересах позивача ОСОБА_1 діяла адвокат ОСОБА_5, повноваження якої підтверджуються ордером на надання правової допомоги серії ЗП №081183 від 12.10.2018 року, Договором про надання правової допомоги від 12.10.2018 року та яка здійснює свою діяльність згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП №001647 від 30.05.2018 року, виданого Радою адвокатів Запорізької області (а.с.19).

Відповідно до квитанції №0.0.1169114870.1 від 25.10.2018 року – позивачкою ОСОБА_1 було здійснено оплату судового збору при пред?явленні позову до суду в сумі 704,80 гривень, дублікат якої міститься в матеріалах справи (а.с.1).

Тому, при вирішенні питання про закриття провадження у справі, з урахуванням вимог ч.3 ст.142 ЦПК України, за письмовою заявою позивачки ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 районного відділу ДВС ГТУЮ в Запорізькій області на користь позивачка ОСОБА_1 суму понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 гривень та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 гривень, які підтверджуються відповідними та належними документами, які містяться в матеріалах справи (а.с.1.19а,20).

При цьому, суд вважає необхідним стягнути понесені позивачкою ОСОБА_1 судові витрати по справі у повному обсязі саме з відповідача - 1 ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Запорізькій області, оскільки саме даним відповідачем не було вжито заходів щодо наслідків завершення виконавчого провадження 20.08.2014, передбачених нормами чинного на той час Закону України «Про виконавче провадження». Та вже після пред?явлення позивачем ОСОБА_1 позову до суду 26.10.2018 року, державним виконавцем Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Запорізькій області було винесено 06.11.2018 року постанову про зняття арешту з майна боржника та направлено її копії для виконання в органи, які посвідчують договори відчуження майна та проводять перереєстрацію, що вбачається з направлених на адресу суду листів начальника ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_6 за вих.№ 25824 від 13.11.2018 року, вих..№27554 від 26.11.2018 року (а.с.32-35,45).

Тому, оскільки позивачка ОСОБА_1 не підтримує своїх позовних вимог унаслідок добровільного вирішення спірного питання після пред?явлення позову до суду та зняттям арешту безпосередньо відповідачем 1 ОСОБА_2 районним відділом ГТУЮ в Запорізькій області, у повноваження якого входить вирішення питань про зняття арешту при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження у зв?язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення, тому суд вважає за необхідне стягнути саме з відповідача ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Запорізькій області на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 2204,00 грн., які складаються з: витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 гривень та судового збору в розмірі 704,80 гривень, які понесені позивачем ОСОБА_1 та документально нею підтверджені відповідними платіжними документами, які містяться в матеріалах справи (а.с.1,19а).

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним задовольнити подану позивачкою ОСОБА_1 заяву про закриття провадження по справі у зв’язку з її відмовою від раніше заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Василівкатепломережа» про зняття арешту з майна, та провадження по цивільній справі №311/3778/18 закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки відмова позивача ОСОБА_1 від позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Разом з тим, відповідно до положень ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача ОСОБА_1 від позову, при вирішенні питання про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області на користь позивача ОСОБА_1 суму понесених нею витрат на професійну правничу допомогу адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1, в розмірі 1500,00 грн., та судові витрати по сплату судового збору в сумі 704,00 гривень, оскільки дані вимоги за заявою позивачки є обґрунтованими, а тому вказана сума судових витрат в загальній сумі 2204,00 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області на користь позивачки ОСОБА_1, у відповідності до положень ч.3 ст.142 ЦПК України, за вищенаведеними підставами.

Враховуючи вищенаведене та керуючись п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, ст.ст.141,142 ч.3,258,260 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Василівкатепломережа», про зняття арешту з майна.

Провадження по цивільній справі № 311/3778/18 (провадження № 2/311/1402/2018) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Василівкатепломережа», про зняття арешту з майна – закрити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (місцезнаходження: вул.Театральна буд.14 м.Василівка Запорізької області, код ЄДРПОУ - 34986553) на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 704,00 гривень, а всього стягнути - 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.

Роз?яснити позивачу, представнику позивача, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7