Рішення № 78956819, 18.12.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/29230/18

Провадження № 2-а/127/475/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Клапоущака С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Яремчука Антона Вікторовича про скасування постанови серії НК №395475 від 05 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Яремчука А.В. про скасування постанови серії НК №395475 від 05 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем Яремчуком А.В. 05 листопада 2018 року було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії НК №395475, згідно з якою він 05 листопада 2018 року о 18.30 год. в м. Вінниці, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив проїзд перехрестя вулиць Брацлавська-Нансена на червоний заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. За вказане правопорушення на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у сумі 425 гривень. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Так, 05 листопада 2018 року приблизно о 18.20 год. позивач, керуючи вищезазначеним автомобілем в м. Вінниці позаду патрульного автомобіля поліції в напрямку до центральної частини міста, дійсно перетинаючи перехрестя вулиць Брацлавська-Нансена, не порушуючи чинних правил дорожнього руху, звернув ліворуч, виїхавши на центральний міст в напрямку вул. Соборна. Після чого звернув праворуч та продовжував рух по вул. Магістратська, де був зупинений працівником поліції Яремчуком А.В., який повідомив йому, що він начебто проїхав перехрестя вулиць Брацлавська-Нансена на заборонений сигнал світлофора. На його пояснення, що він їхав позаду їхнього патрульного автомобіля, у якому знаходився відповідач, та максимум, що він міг проїхати вищезазначене перехрестя, не застосовуючи екстреного гальмування, це на мигаючий зелений, жовтий сигнал світлофора, відповідач ніяк не відреагував, доказів його вини йому не надав, натомість виніс оскаржувану постанову.

Відповідно до п. 8.11 Правил дорожнього руху України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Позивачем було прийнято рішення, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжити рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху у зв»язку з несприятливими погодними умовами, що підтверджується довідкою №20-03/2-12/693 від 08 листопада 2018 року Вінницького обласного центру з гідрометеорології про погодні умови 05 листопада 2018 року з 18.00 год. до 19.00 год., за даними спостережень авіаметеостанції в м. Вінниці спостерігався туман та мряка. Позивач виконав вимоги Правил дорожнього руху України щодо проїзду на незабороняючий сигнал світлофора - зелений, тому в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, немає. Інспектором поліції Яремчуком А.В. не було здобуто жодного доказу його вини у вчиненні вищезазначеного правопорушення, його ж пояснення інспектором поліції до уваги взяті не були, тому він просить скасувати постанову серії НК №395475 від 05 листопада 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену відповідачем та стягнути з останнього на його користь судові витрати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Яремчука А.В. за довіреністю Липовська Н.Ю. у судове засідання не з»явилася, суду надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю, та просила розглянути справу у її відсутність.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада 2018 року позивачу був наданий термін для усунення недоліків позову, який він усунув у наданий судом строк.

30 листопада 2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області даний позов був прийнятий до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10 грудня 2018 року.

Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2018 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 18 грудня 2018 року.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивач 05 листопада 2018 року о 18.30 год. в м. Вінниці, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив проїзд перехрестя вулиць Брацлавська-Нансена на заборонений сигнал світлофора, а саме червоний, чим порушив п. 8.7 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. За вказане правопорушення на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у сумі 425 гривень.

Як зазначив у своєму позові позивач, він 05 листопада 2018 року приблизно о 18.20 год., керуючи вищезазначеним автомобілем в м. Вінниці позаду патрульного автомобіля поліції в напрямку до центральної частини міста, дійсно перетинаючи перехрестя вулиць Брацлавська-Нансена, не порушуючи чинних правил дорожнього руху, звернув ліворуч, виїхавши на центральний міст в напрямку вул. Соборна. Після чого звернув праворуч та продовжував рух по вул. Магістратська, де був зупинений працівником поліції Яремчуком А.В., який повідомив йому, що він начебто проїхав перехрестя вулиць Брацлавська-Нансена на заборонений сигнал світлофора. На його пояснення, що він їхав позаду їхнього патрульного автомобіля, у якому знаходився відповідач, та максимум, що він міг проїхати вищезазначене перехрестя, не застосовуючи екстреного гальмування, це на мигаючий зелений, жовтий сигнал світлофора, відповідач ніяк не відреагував, доказів його вини йому не надав, натомість виніс оскаржувану постанову.

Відповідно до ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, відповідач, в порушення ст. 280 КУпАП, при винесенні постанови не з»ясував, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, не зібрав доказів щодо підтвердження вини позивача у вчиненні правопорушення, адже обов»язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак відповідачем жодного доказу вчинення позивачем правопорушення не надано, мотиви відхилення доказів, на які посилався позивач, та висловлених останнім доводів в оскаржуваній постанові відповідачем зазначено не було.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.

Як вбачається із оглянутого диску з відеозаписом з відеореєстратора, що встановлений в автомобілі позивача, який останній надав суду як доказ його не винуватості у вчиненні вищезазначеного правопорушення, позивач на автомобілі НОМЕР_1, здійснив проїзд перехрестя вулиць Брацлавська-Нансена на зелений сигнал світлофора, після чого згодом був зупинений патрульною поліцією.

За таких обставин суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні.

Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив вказане правопорушення, а відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення серії НК №395475 від 05 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є незаконною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача судових витрат у сумі 180 гривень 54 копійки за замовлення довідки №20-03/2-12/693 від 08.11.2018 з Вінницького обласного центру з гідрометеорології, то суд вважає, що зазначені кошти слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи. Як зазначено в п. 4 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат пов»язаних з розглядом справи, належать витрати пов»язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Із наданої позивачем квитанції вбачається, що останній 09 листопада 2018 року сплатив на рахунок Вінницького обласного центру по гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби Міністерства України за довідку про погодні умови 180 гривень 54 копійок.

Що стосується судового збору, який позивач сплатив при подачі адміністративного позову до суду в сумі 704 гривні 80 копійок, то судовий збір слід повернути останньому, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 122, ст. 7, ст. 247, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 132, 139, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: 21034, АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) до інспектора роти №4 батальйону УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Яремчука Антона Вікторовича (АДРЕСА_2, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) про скасування постанови серії НК №395475 від 05 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення - задоволити.

Постанову інспектора роти №4 батальйону УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Яремчука Антона Вікторовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №395475 від 05 листопада 2018 року, у виді штрафу в дохід держави у розмірі 425 гривень - скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 180 (сто вісімдесят) гривень 54 копійки витрат, пов»язаних з розглядом справи.

Повернути ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору, який ним сплачений 12 листопада 2018 року згідно з квитанцією 0.0.1182415546.1, код квитанції: 1411-5720-8974-7388, ключ: НОМЕР_3, дебет рахунку: НОМЕР_5, р/р отримувача: 31217206002002, код отримувача: 38054707, МФО отримувача: 899998, назва послуги: бюджетний платіж, призначення: *;101;3344504699; судовий збір (Державна судова адміністрація України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: