Рішення № 78956577, 21.12.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/10791/18

Провадження № 2/200/3155/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Лавренко Н.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

Вобґрунтування позову посилається на те, що 10 серпня 1995 року ОСОБА_2 був виданий ордер на житлове приміщення № 43 на право зайняття сім’єю з трьох чоловік однієї кімнати в квартирі № 1а корпусу 2 будинку № 7 на ж/м Тополя-2 у м. Дніпропетровську. Відповідачі є батьками позивача. Тривалий час відповідачі проживають в іншому місті, за місцем реєстрації не з’являються, позивач сам виконує обов’язки, що випливають з договору найму квартири. Позивач не чинить перешкод для проживання відповідачів у вказаній квартирі.

З огляду на зазначене, позивач просить суд визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 Юріївнутакими, що втратили право користування квартирою № 1-а корпусу № 2 будинку № 7 по ж/м Тополя-2 у м. Дніпро.

Ухвалою суду від 06 серпня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщеннямта визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін з призначенням судового засідання на 18 вересня 2018 року. Встановлено відповідачам п’ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 надав відзив, в якому позовні вимоги визнав повністю, вказав, що не знявся з реєстрації за вказаною адресою за браком часу.

Відповідач ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про відкриття судом провадження у зазначеній справі, не подала відзив на позовну заяву, в зв’язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

10 серпня 1995 року ОСОБА_2 був виданий ордер на житлове приміщення № 43 на право зайняття однієї кімнати в квартирі № 1а корпусу 2 будинку № 7 на ж/м Тополя-2 у м. Дніпропетровськусім’єю з трьох чоловік: ОСОБА_2 Олександрович- основний квартиронаймач, ОСОБА_3 – дружина, ОСОБА_1 – син.

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України у Дніпропетровській областіФоменко ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою ж/м Тополя-2, 7/2/1а.

Згідно акту від 19 листопада 2017 року, складеного керівником ОСББ «Тополя-2/7» ОСОБА_5 та мешканцями будинку № 7 корпус № 2 по ж/м Тополя-2 – ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мешкають у спірній квартирі.

В матеріалах справи також наявні акти про непроживання аналогічного змісту від 10 лютого 2018 року та від 10 червня 2018 року.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджені обставини відсутності відповідачів у спірній квартирі протягом більше як шість місяців, у зв'язку з чим, суд, вважає за необхідне визнати відповідачів таким, що втратив право користування квартирою № 1а корпусу 2 у будинку № 7 по ж/м Тополя-2 у м. Дніпрі.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 – на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред’явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства, встановлені судом обставини справи дають змогу суду дійти до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає змісту порушеного права та буде ефективним інструментом для його відновлення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідачів.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою № 1-а корпусу № 2 будинку № 7 по ж/м Тополя-2 у м. Дніпро.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 рівних часткахна користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп., тобто 352 грн. 40 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску