Ухвала суду № 78954904, 02.01.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 січня 2019 року Справа № 915/1868/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., розглянувши

позовну заяву державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”, 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 4 (код ЄДРПОУ 01125695),

представник позивача: адвокат ОСОБА_1, 73000, м. Херсон, вул. Старообрядницька, 20,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА” (код ЄДРПОУ 32938047),

юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 72,

адреса, зазначена позивачем: 54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 52,

про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 10.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладеної між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”;

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 14.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладеної між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”;

- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 16.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладеної між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”;

- застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 371763,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

27.12.2018 року державне підприємство “Херсонський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 26.12.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”, в якому просить:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 10.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладену між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”;

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 14.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладену між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 16.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладену між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”;

- застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 371763,36 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається в тому числі на приписи ст.ст. 3, 36, 37 Закону України “Про публічні закупівлі”, ст. 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 204, 216, 632 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред’являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА” (код ЄДРПОУ 32938047) є: 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 72.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, позов державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” до товариства з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА” про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 10.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладеної між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”; визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 14.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладеної між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”; визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 16.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладеної між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”; застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 371763,36 грн. - слід передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” б/н від 26.12.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА” про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 10.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладеної між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”; визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 14.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладеної між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”; визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 16.02.2017 року до договору № 1Т від 02.02.2017 року, укладеної між державним підприємством “Херсонський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “КВОРУМ-НАФТА”; застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 371763,36 грн. – передати на розгляд господарському суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А.П. Алексєєв