Рішення № 78954066, 28.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року № 320/6234/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

до суду звернувся ОСОБА_1 (07442, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (07400, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, бул. Незалежності, 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37892505), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, оформленої листом від 03.09.2018 за № 694/Г-01;

- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 22.08.2017 перерахунок та виплату позивачеві пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що має всі правові підстави для перерахунку пенсії відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому вважає, що з боку відповідача порушено його права неправомірною відмовою у перерахунку та виплаті пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачений тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби.

Розглянувши подані документи та матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2, виданим Броварським РВ УДМС України в Київській області 11.03.2016 (а.с. 13-14). Крім того, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням (категорія 1) серії НОМЕР_3 що видане Київською обласною державною адміністрацією (а.с. 12).

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку у Броварському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

22 серпня 2018 року позивач звернувся до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (а.с. 17-20).

За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 03.09.2018 № 694/Г-01 відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а перебуваючи на посаді інспектора ДПС в УВС у Київській області, тому підстав для обчислення пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він не має (а.с. 21).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії у запропонований ОСОБА_1 спосіб, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).

Порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи врегульований статтею 59 Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 796-ХІІ (в редакції, яка діяла до 01.10.2017), пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону (частина друга статті 59 Закону № 796-ХІІ, в редакції, яка діяла до 01.10.2017).

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження (частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ, в редакції, яка діяла до 01.10.2017).

Частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ, в редакції, чинній до 01.10.2017, передбачала призначення пенсій із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати одній категорії осіб: військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 01.10.2017 статтю 59 Закону № 796-ХІІ, викладено у новій редакції, згідно з якою частиною третьою передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 1 жовтня 2017 року розширено перелік категорій осіб, на яких розповсюджується вказана норма, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас, таке право виникає у зазначених осіб лише під час проходження дійсної строкової служби.

Слід зазначити, що дана норма права є чіткою, безальтернативною та не допускає неоднозначного чи подвійного тлумачення.

Ураховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Окрім того, згідно до внесених змін суттєво змінився коефіцієнт, з якого необхідно здійснювати розрахунок пенсії, а саме з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження на п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У зв'язку з цим, Урядом прийнято постанову від 15.11.2017 № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою доповнено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пунктом 9-1.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалах від 08.05.2018 (провадження № Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 (провадження № Пз/9901/37/18) та від 13.06.2018 (провадження № Пз/9901/43/18), право на перерахунок пенсії згідно з частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII виникає у зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини 3 статті 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з пояснень позивача, викладених у позові, ОСОБА_1 проходив службу у складі Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області на посаді старшого інспектора у званні старшини міліції та був відряджений наказом ГУ МВС України в Київській області до зони відчуження 14-26 вересня 1986 року у м. Прип'ять та м. Чорнобиль, а з 30 липня по 13 серпня 1986 року брав участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи. Крім того судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач, перебуваючи у трудових відносинах з Управлінням ДАІ ГУ МВС України в Київській області, дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та був відряджений наказом ГУ МВС України в Київській області до зони відчуження 14-26 вересня 1986 року у м. Прип'ять та м. Чорнобиль, а з 30 липня по 13 серпня 1986 року брав участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи, у зв'язку з чим отримав ІІ (другу) групу інвалідності внаслідок впливу іонізуючого випромінювання.

Тобто, на момент участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, останній дійсну строкову службу не проходив. Даний факт позивачем не заперечується. Будь-яких документально підтверджуючих доказів, зокрема довідок з військових комісаріатів тощо, про проходження позивачем військової служби у зазначений період матеріали справи не містять.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а перебуваючи у трудових відносинах із Управлінням ДАІ ГУ МВС України в Київській області на посаді старшого інспектора у званні старшини міліції, суд дійшов до висновку, що позивач не має правових підстав на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

Крім того, суд відхиляє посилання позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі № 810/1681/18, оскільки правовідносини у даній справі не є аналогічними тим, що розглядались Київським окружним адміністративним судом та переглядалися у Київському апеляційному адміністративному суді, оскільки в межах справи № 810/1681/18 було встановлено факт призову особи-позивача на спеціальні військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в той час як в межах даного провадження судом не встановлено, а позивачем не підтверджено факт його перебування в період відрядження до м. Прип'ять та м. Чорнобиль на дійсній строковій службі тощо.

Згідно з приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас, позивач не позбавлений права на повторне звернення до відповідача для прийняття відповідного рішення, надавши докази проходження позивачем дійсної строкової служби.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складання повного рішення 28.12.2018.

Суддя Панченко Н.Д.