Рішення № 78953853, 06.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року № 810/3071/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Василенко Г.Ю., секретар судового засідання Медвідь Х.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Прокопенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними, скасування рішень та поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Переслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, в якому просила:

визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Клименка Ю.В. «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1» від 21 травня 2018р. за № 63-к;

визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 21 травня 2018р. за №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1»;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області та стягнути з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату з 21 травня 2018р. до дня фактичного поновлення на посаді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з жовтня 2016р. займала посаду заступника голови Переяслава-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області. Розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької РДА від 11 квітня 2018р. за № 57-к «Про надання додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1», останній було надано додаткову відпустку у період з 12 квітня по 26 квітня 2018р. У зв'язку з перебуванням позивача на лікарняному у період відпустки, останній було продовжено відпустку ще на 14 календарних днів, а саме з 21 травня 2018р. по 04 червня 2018р. включно. 21 травня 2018р. новопризначеним головою Переяслав-Хмельницької РДА Клименком Ю.В. було відкликано позивача з відпустки, про що видано наказ за №63-к, та прийнято наказ за №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1». Позивач вважає, що такі дії відповідача є незаконними, суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки прийняті з порушенням норм ст.41, 79 КЗпП України, ст. 12 Закону України «Про відпустки». Вказані обставини і стали підставою звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 03 вересня 2018р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

17 вересня 2018р. ухвалою суду провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018р. витребувано документи у Переяслав-Хмельницької РДА, а розгляд справи відкладено на 06 грудня 2018р.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити. Позивач зазначила, що дійсно нею було написано заяву про відкликання з відпустки на прохання голови Клименка Ю.В., оскільки він їй пообіцяв, що питання про звільнення з посади буде вирішено лише після виходу її з відпустки. Зазначила, що оскільки голова РДА не дотримався слова, тому вона звернулась до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог позовної заяви заперечила. Зазначила, що звільнення позивача відбулось у суворій відповідності до вимог чинного законодавства України. Також відповідач наголошує, що вступаючи на посаду заступника голови місцевої державної адміністрації, особа вважається попередженою про своє можливе звільнення в силу прямої вказівки закону, а саме на частину третю ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у зв'язку з призначенням на посаду нового голови місцевої державної адміністрації. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що з 11 жовтня 2016р. ОСОБА_1, розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації за №278-к від 10 жовтня 2016р. була призначена на посаду заступника голови Переяслав-Хмельницької РДА, як така, що успішно пройшла по конкурсу.

Розпорядженням Президента України за №59/2018-п від 07 квітня 2018р. Клименка Юрія Васильовича призначено головою Переяслав-Хмельницької РДА Київської області з 13 квітня 2018р. зі строком випробування один місяць та оплатою праці відповідно до законодавства.

10 квітня 2018р. позивач на ім'я в.о. голови Переяслав-Хмельницької РДА Бобровніка Ю.В. написала заяву про надання їй додаткової відпустки тривалістю 15 календарних днів.

Розпорядженням в.о. голови Переяслав-Хмельницької РДА за №57-к від 11 квітня 2018р. «Про надання додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1», останній надано було додаткову оплачувану відпустку з 12 квітня 2018р. по 26 квітня 2018р.

Судом встановлено, що під час перебування у відпустці, позивач також знаходилась на лікарняному у період часу з 13 квітня по 26 квітня 2018р., а також з 27 квітня 2018р. по 20 травня 2018р., що підтверджується листками непрацездатності серії АДІ №176684, та №176685.

21 травня 2018р. ОСОБА_1 на ім'я голови Переяслав-Хмельницької РДА Київської області було написано власноручно заяву, якою позивач просила відкликати її з відпустки. За наслідком розгляду вказаної заяви, головою адміністрації Клименком Ю.В. було винесено розпорядження за №63-к від 21 травня 2018р., згідно якого ОСОБА_1 відкликано з додаткової оплачуваної відпустки з 21 травня 2018р., для виконання невідкладної та непередбачуваної роботи.

Цього ж дня, позивачем на ім'я голови райдержадміністрації Клименка Ю.В. було написано заяву про припинення її повноважень на посаді заступника голови адміністрації, відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

21 травня 2018р. головою Переяслав-Хмельницької РДА Клименком Ю.В. на ім'я голови Київської обласної державної адміністрації Горгана О.Л. було направлено подання про погодження звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Переяслав-Хмельницької РДА, у зв'язку з припиненням своїх повноважень, відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрацією», згідно з поданою нею заявою.

За наслідком розгляду вказаного подання, головою Київської обласної державної адміністрації Горганом О.Л. було погоджено звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, що підтверджується листом від 21 травня 2018р. за №11-21/2204.

Розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької РДА Клименком Ю.В. за №64-к від 21 травня 2018р. «Про припинення повноважень ОСОБА_1», відповідно до положень Закону України «Про державну службу», статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та статті 24 Закону України «Про відпустки», було припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької РДА з 21 травня 2018р.; вирішено виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані нею дні щорічної основної відпустки за період роботи з 11 жовтня 2017р. по 22 січня 2018р., у кількості 9 календарних днів, за період роботи з 23 січня 2018р. по 21 травня 2018р. у кількості 8 календарних днів, компенсацію за невикористані нею дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2017р. у кількості 14 календарних днів та за 2018р. у кількості 15 календарних днів (разом 46 днів).

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 5, 6, 8, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

При цьому, Голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 74 Кодексу законів про працю України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Суд зазначає, що відпустка - це час відпочинку, який передбачає тимчасове оплачуване або безоплатне звільнення роботодавцем працівника від виконання трудових обов'язків протягом встановленої законом або за угодою сторін кількості календарних днів із збереженням за ним місця роботи на цей період.

Отже, на період відпустки правовий зв'язок працівника та роботодавця не припиняється, а трудова функція обмежується виключно в частині обов'язковості її виконання.

Згідно до ч. 8 ст. 79 Кодексу законів про працю України та ч. 3 ст. 12 Закону України №504/96-ВР відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Суд вважає, що вказані норми закону не містять вичерпний перелік підстав для відкликання з відпустки, регламентують тривалість та порядок надання щорічних відпусток, порядок відкликання з відпустки у випадках передбачених законодавством за ініціативою власника або уповноваженого ним органу та ніяким чином не встановлюють заборони щодо відкликання з відпустки за ініціативою робітника.

Як було встановлено у судовому засіданні, позивач достеменно знала, що у зв'язку з призначенням нового очільника адміністрації вона підлягає звільненню з посади. Перебуваючи у відпустці, вона власноручно написала заяву про відкликання її з відпустки з 21 травня 2018р. та заяву про припинення її повноважень від 21 травня 2018р. Такі дії позивача, на думку суду свідчать про те, що позивач усвідомлювала наслідки своїх дій.

Отже, оскільки розпорядження № 63-к видано з додержанням положень вищезазначеного законодавства, що регулює питання відпусток, а тому вимога про його скасування задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, голови місцевих державних адміністрацій призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.

Відповідно до частин другої, третьої статті 10 цього Закону перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідної обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.

Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.

З наведених положень Закону вбачається, що заступник голови місцевої державної адміністрації зобов'язаний заявити про припинення своїх повноважень перед новопризначеним головою адміністрації в день його призначення. До такого висновку суд прийшов з тих міркувань, що Закон України «Про місцеві державні адміністрації» не містить альтернативного вибору варіанту поведінки заступником голови місцевої державної адміністрації. Тобто, Законом встановлено граничний термін перебування заступника голови місцевої державної адміністрації на займаній посаді.

Таким чином, судом встановлено, що припинення державної служби позивача та його звільнення відповідач безпосередньо пов'язував призначенням Президентом України нового голови районної державної адміністрації.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про незаконність його звільнення із посиланням на статтю 83 Закону України «Про державну службу» та статтю 36 Кодексу законів про працю України, оскільки Закон України «Про місцеві державні адміністрації» є спеціальним по відношенню до положень Закону України «Про державну службу» та не містить спеціальних вимог чи заборон звільнення заступника голови адміністрації, оскільки таке звільнення відбувається у зв'язку із припиненням повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено порядку звільнення позивача із займаної посади, а тому відсутні підстави для скасування оскаржених розпоряджень та поновлення позивача на займаній посаді.

Відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування розпорядження про звільнення позивача з посади свідчить і про відсутність підстав для задоволення вимог про поновлення позивача на посаді, а також про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказані вимоги є похідними від вимоги про скасування розпорядження № 64-К від 21.05.2018 р.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 17 грудня 2018 р.