Рішення № 78953608, 29.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 грудня 2018 року Справа № 280/5039/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1)

до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 40386712)

про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не виплаті, починаючи з серпня 2018 року пенсії позивачу;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про зупинення виплати пенсії позивачу;

зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії позивачу негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплат.

Ухвалою судді від 03.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та призначено перше судове засідання на 29.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 27 листопада 2014 року його поставлено на облік як внутрішньо переміщену особа до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області. З серпня 2018 року позивачу призупинені пенсійні виплати. Після звернення позивача до відповідача з письмовою заявою про поновлення йому пенсійних виплат, отримав негативну відповідь. Позивач зазначає, що такі дії відповідача порушують його права, які захищені Конституцією та Законами України, позбавили єдиного джерела для існування.

13.12.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. №40959), в якому зазначає, що позивач знаходиться на обліку в Пологівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України. 26 серпня 2014 року позивач звернувся до управління з письмовою заявою на запит пенсійної справи з іншого району. Пенсія позивачу виплачувалась щомісячно. З серпня 2018 року позивачеві пенсійні виплати призупиненні, оскільки наявна інформація про тривалу відсутність (понад 60 днів) за місцем проживання. 17.08.2018 стосовно позивача зроблено запит до органів соціального захисту населення на отримання інформації щодо перевірки задекларованого місця проживання. На адресу Управління від УСЗН Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області надійшла інформація про скасування довідки для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У зв'язку з чим виплата пенсії не можлива. Позивачу було повідомлено, що для поновлення виплати пенсії йому необхідно звернутися до управління соціального захисту населення для відновлення довідки. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Дослідивши матеріали адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується наданим до матеріалів справи пенсійним посвідченням НОМЕР_2.

Відповідно до довідки №978/2318 від 27.11.2014 позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та має статус внутрішньо переміщеної особи, перебуває на обліку у Пологівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а з серпня 2018 року виплата пенсії позивачу призупинена.

Позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про поновлення пенсійних виплат та отримав відповідь, в якій позивача повідомлено про те, що 17.08.2018 року стосовно нього було зроблено запит до органів соціального захисту населення на отримання інформації щодо перевірки задекларованого місця проживання. На адресу управління 05.09.2018 року надійшла інформація про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами) питання поновлення виплати пенсії здійснюється на підставі рішення комісії з питань призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, при Пологівській районній Державній адміністрації Запорізької області. Для поновлення виплати пенсії необхідно звернутись до управління соціального захисту населення для відновлення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Позивач не погодившись з зазначеними діями відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 3 статті 4 цього Закону передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 цього ж Закону встановлено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, серед іншого, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням та порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

За змістом частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до статті 47 згаданого Закону пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1 та 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачені підстави для припинення виплати пенсії, а саме: виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом (частина 1).

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (частина 2).

З аналізу наведених норм слідує, що пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначаються, припиняються і поновлюються відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України і саме цей орган Пенсійного фонду відповідає за призначення, припинення та поновлення їх виплати.

Припинення виплати пенсії повинно оформлюватися відповідним рішенням територіального органу Пенсійного фонду, проте у даному випадку таке рішення не приймалось, що свідчить про недотримання відповідачем встановленого частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядку вирішення цього питання. Також рішення територіального органу Пенсійного фонду повинно містити підставу для припинення виплати пенсії, а оскільки вказане рішення відповідачем не прийнято, то встановити обставину, яка стала підставою для припинення виплати пенсії позивачу неможливо.

Із відзиву на позовну заяву вбачається, що підставою для призупинення виплати пенсії позивачу є те, що позивачу було скасовано довідку про взяття на облік її як особу внутрішньо переміщену з тимчасово окупованої території України. Крім того, посилається на Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 № 365.

Водночас, як свідчить аналіз положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", припинення виплати пенсії можливе лише з підстав, визначених у частині 1 статті 49 цього Закону.

Наведений у вказаній нормі перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, про що неодноразово вказував Верховний Суд у своїх судових рішеннях, зокрема у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 235/4162/17, від 14 березня 2018 року у справі № 243/6815/17 та від 24 квітня 2018 року у справі № 225/3766/17.

Стосовно посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 № 365 суд зазначає наступне.

Перелік підстав для припинення виплати пенсії, що визначений частиною 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

У преамбулі до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, у тому числі і постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 № 365, є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для позбавлення конституційного права позивача на отримання соціального захисту, а саме отримання пенсії.

При цьому, за матеріалами справи встановлено, що вказана довідка позивача не скасовувалась.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин передбачених ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду. Інформація про тривалу відсутність (понад 60 днів) позивача за місцем проживання не є такою підставою за ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Звідси, суд вважає, що відповідачем припинено виплату пенсії позивачу у порушення вимог ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, суд зазначає, що застосування норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин є пріоритетним, а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18) (яке набрало законної сили 04.09.2018).

Звідси, суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Оскільки за матеріалами справи не вбачається прийняття відповідачем індивідуального акту з відповідними атрибутами, у розумінні п.1 ч.1 ст.19 КАС України, про призупинення виплати пенсії позивачу, то позовна вимога про визнання протиправним і скасування рішення відповідача про призупинення виплати пенсії є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Стосовно вимог позивача утриматись від подальшого призупинення виплати пенсії, суд зазначає наступне.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Водночас з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі проведення майбутніх пенсійних виплат.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, адже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб'єктом наперед певного варіанту правової поведінки.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, м. Пологи, вул. Магістральна, буд.245; код ЄДРПОУ 40386712) яка полягає у не виплаті, починаючи з серпня 2018 року, пенсії ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1).

Зобов'язати Пологівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, м. Пологи, вул. Магістральна, буд.245; код ЄДРПОУ 40386712) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, м. Пологи, вул. Магістральна, буд.245; код ЄДРПОУ 40386712) судові витрати в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 02.01.2019.

Суддя (підпис) А.В. Сіпака

Суддя А.В. Сіпака