Рішення № 78953371, 26.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2195/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернулася в суд з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинного правової допомоги у Волинській області (далі – Регіональний центр БВПД у Волинській області, Центр, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 27 липня 2018 року №199, яким було затверджено Порядок розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у Регіональному центрі БВПД у Волинській області, із врахуванням змін до вказаного Порядку, затверджених наказом від 27 жовтня 2018 року №272 (далі – Порядок розподілу справ між адвокатами), визнання протиправними дій директора Регіонального центру БВПД у Волинській області щодо відмови у включенні ОСОБА_1 як основного чергового адвоката до графіків цілодобового чергування адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактами, до Горохівського, Ківерцівського, Маневицького та Рожищенського районів, зобов’язання директора Регіонального центру БВПД у Волинській області при затвердженні графіків цілодобового чергування адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, включати ОСОБА_1, як основного чергового адвоката по місту Луцьку, Горохівському, Ківерцівському, Маневицькому та Рожищенському районах, пропорційно з іншими адвокатами, що будуть надавати допомогу в зазначених адміністративно-територіальних одиницях.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що директором Регіонального центру БВПД у Волинській області при затвердженні Порядку розподілу справ між адвокатами та при затвердженні графіків чергування адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом на серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року та листопада 2018 року (далі – графік чергування адвокатів) в односторонньому порядку, без наявності на це поважних причин було внесено зміни у контракт від 23 січня 2018 року № 20, укладений між адвокатом ОСОБА_1 та Регіональним центром БВПД у Волинській області, чим одноособово звужено межі надання позивачем безоплатної вторинної правової допомоги за дорученням Центру. Порядок розподілу справ між адвокатами, на підставі якого протягом серпня, вересня, жовтня та листопада 2018 року затверджувалися відповідачем графіки чергування адвокатів спричинили нерівні умови чергування для адвокатів, робоче місце яких зареєстроване у м. Луцьку чи Луцькому районі в порівнянні з адвокатами, робоче місце яких зареєстроване у інших районних центрах Волинської області та у м. Нововолинську. Позивач вважає таке рішення відповідача явно упередженим та неправомірним, а також таким, яке свідчить про втручання посадової особи державної установи у цивільно-правові відносини позивача, що порушує її професійні права.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п’ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В подальшому, ухвалою суду від 19 листопада 2018 року судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

21 грудня 2018 року позивачем подано заяву про часткову зміну предмета позову, у якій ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати наказ від 27 липня 2018 року №199, яким було затверджено Порядок розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у Регіональному центрі БВПД у Волинській області, із врахуванням змін до вказаного Порядку, затверджених наказом від 27 жовтня 2018 року №272; визнати протиправним та скасувати наказ від 29 листопада 2018 року № 312, яким було затверджено Тимчасовий порядок розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу у грудні 2018 року; визнати протиправними дії директора Регіонального центру БВПД у Волинській області щодо відмови у включенні ОСОБА_1 як основного чергового адвоката до графіків цілодобового чергування адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактами, до Горохівського, Ківерцівського, Маневицького та Рожищенського районів; зобов’язати директора Регіонального центру БВПД у Волинській області при затвердженні графіків цілодобового чергування адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, включати ОСОБА_1, як основного чергового адвоката по місту Луцьку, Горохівському, Ківерцівському, Маневицькому та Рожищенському районах, пропорційно з іншими адвокатами, що будуть надавати допомогу в зазначених адміністративно-територіальних одиницях.

Протокольною ухвалою суду від 26 грудня 2018 року заяву ОСОБА_1 про часткову зміну предмета позову залишено без розгляду, у зв’язку із пропущенням строку її подання.

У відзиві на позов від 23 листопада 2018 року за № 775/01-25 відповідач його вимог не визнав, мотивуючи тим, що Порядок розподілу справ між адвокатами, затверджений наказом від 27 липня 2018 року № 199, прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Крім того, відповідач зазначив, що контрактом сторони не погоджували умови та порядок видачі доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також порядок та умови цілодобового чергування та включення у графік чергувань адвокатів.

З врахуванням наведено, вважає, що позивачем не доведено, які саме її права, як адвоката порушено відповідачем шляхом затвердження оскаржуваного наказу від 27 липня 2018 року №199, а тому, просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області про закриття провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року залучено до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі і просила задовольнити повністю.

Представник відповідача підтримала доводи, наведені у відзиві на позовну заяву. Просила в задоволенні позову відмовити.

Третя особа в судовому засіданні позов підтримав повністю, просив задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 23 січня 2018 року між Регіональним центром БВПД у Волинській області та адвокатом ОСОБА_1, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №472, виданого Волинською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 13 грудня 2010 року, було укладено контракт № 20 з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі.

Згідно умов контракту адвокат зобов’язується за дорученням Центру надавати безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у межах міста Луцька, Горохівського, Ківерцівського, Маневицького та Рожищенського районів, а також в інших адміністративно-територіальних одиницях у разі розгляду справи судами апеляційної та касаційної інстанції або зміни підсудності кримінального провадження, цивільної, адміністративної, господарської справи чи підслідності кримінального правопорушення, в інших випадках, визначених законодавством, а Центр – здійснювати оплату послуг адвоката та відшкодовувати його витрати, пов’язані з наданням ним безоплатної вторинної правової допомоги, в установленому порядку (з урахуванням обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності та дотримання строків подання актів з відповідними додатками визначеними у цьому контракті).Контракт було укладено строком на 1 рік, а саме: з 23 січня 2018 року до 23 години 59 хвилин 31 грудня 2018 року, що не заперечувалося сторонами.

Регіональний центр БВПД у Волинській області діє на підставі Положення про Регіональний центр БВПД у Волинській області, затверджений наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 30 березня 2015 року № 13 у редакції наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 29 листопада 2017 року № 166) (далі – Положення).

Згідно із пунктом 1 Положення діяльність Регіонального центру БВПД у Волинській області поширюється на територію Волинської області.

Керуючись нормами Положення, 27 липня 2018 року директор Регіонального центру БВПД у Волинській області ОСОБА_2 наказом № 199 затвердила Порядок розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у Регіональному центрі БВПД у Волинській області (із змінами, внесеними наказом від 27 жовтня 2018 року №272).

На виконання положень Порядку розподілу справ між адвокатами (в редакції наказу від 27 липня 2018 року № 199) 30 липня 2018 року, 31 серпня 2018 року та 28 вересня 2018 року, а також Порядку розподілу справ між адвокатами (в редакції наказу від 27 жовтня 2018 року № 272) 29 жовтня 2018 року, директором Регіонального центру БВПД у Волинській області було затверджено графіки чергування адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом на серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року та листопада 2018 року.

06 вересня 2018 року не погодившись із графіком чергувань адвокатів Волинської області адвокат ОСОБА_1 звернулася до директора Регіонального центру БВПД у Волинській області із заявою, у якій просила усунути перешкоди у здійсненні нею адвокатської діяльності, внести зміни у графік чергувань адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом на вересень 2018 року шляхом включення її як основного адвоката по Горохівському, Ківерцівському, Маневицькому та Рожищенському районах, а також при затвердженні графіків цілодобового чергування адвокатів Волинської області, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом на жовтень 2018 року та на наступні місяці, просила включали її як основного чергового адвоката по місту Луцьку, Горохівському, Ківерцівському, Маневицькому та Рожищенському районах.

Листом від 10 жовтня 2018 року директор Регіонального центру БВПД у Волинській області повідомила позивача про те, що її вимоги є необґрунтованими та безпідставними, мотивуючи тим, що при складенні графіків чергувань Центром враховано умови укладеного з адвокатом ОСОБА_1 контракту та забезпечено їй можливість виконання зобов’язань за контрактом щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги у визначених адміністративно-територіальних одиницях.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Частиною другою статті 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначає Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Статтею 16 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» встановлено, що Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги. Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України. Діяльність Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

1) приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги;

2) забезпечує складення процесуальних документів за зверненням суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу;

3) забезпечує участь захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії;

4) забезпечує участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення;

5) забезпечує здійснення представництва інтересів суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

6) укладає контракти з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі;

7) укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг);

8) видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

9) приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону;

10) подає клопотання до Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 24 цього Закону;

11) приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги;

12) подає Координаційному центру з надання правової допомоги звіти про свою діяльність;

13) виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Гарантії адвокатської діяльності визначені статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» пунктом 1 частини першої якої встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи пунктом 3 наказу Координаційного центру з надання правової допомоги Регіонального центру БВПД у Волинській області від 29 листопада 2018 року № 312 «Про затвердження Тимчасового порядку розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу у грудні 2018 року» визнано таким, що втратив чинність наказ від 27 липня 2018 року №199 «Про затвердження Порядку розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у Регіональному центрі БВПД у Волинській області».

Таким чином, якщо наказ від 27 липня 2018 року №199, яким було затверджено Порядок розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у Регіональному центрі БВПД у Волинській області втратив чинність, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту ухвалення такого рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Конституційний Суд, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб’єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини» [Aksu v. Turkey] пункт 50; «Берден» [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; «Тенасе проти Молдови» [Tгnase v. Moldova]).

Тобто, обов’язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов’язковим під час судового розгляду.

Суд вважає, що в даному випадку відпали обставини, які слугували підставою для звернення до суду, оскільки наказом від 29 листопада 2018 року № 312 визнано таким, що втратив чинність наказ від 27 липня 2018 року №199 «Про затвердження Порядку розподілу справ між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у Регіональному центрі БВПД у Волинській області».

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Оскільки, суд дійшов висновку про відмову в позові щодо визнання протиправним та скасування наказу від 27 липня 2018 року №199, також відсутні підстави для задоволення решти позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.

Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 704 грн 80 коп. не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.

Керуючись статтями 73-77, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення складено 02 січня 2019 року.