Ухвала суду № 78953061, 28.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

28.12.2018м. ДніпроСправа № 904/678/15

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: судді Рудь І.А., за участю секретаря Кандиби Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву № б/н та без дати Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" про поновлення строку для пред'явлення до виконання судового наказів від 15.04.2015 по справі № 904/678/15:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія", с.Чернечий Яр Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг", м.Дніпро

про стягнення 377 711 грн. 07 коп.

ОСОБА_1

Представники:

від позивача (заявника): не з'явився;

від відповідача (боржника): не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудторг” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укролія” 376 802 грн. 36 коп. основного боргу, 908 грн. 71 коп. пені, 7 554 грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору.

15.04.2015 на виконання вказаного рішення судом видано накази.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укролія" звернулося до господарського суду з заявою в порядку ст. 329 Господарського процесуального кодексу України про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказів від 15.04.2015 до виконання. Заява мотивована тим, що боржник ухиляється від добровільного виконання покладених на нього зобов'язань; у встановлений законом строк не виявилось можливим подати накази до примусового виконання.

Розпорядженням керівника апарату суду № 866 від 04.12.2018 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи, призначено повторний автоматизований розподіл заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія".

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018 вказану заяву передано на розгляд судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки поданої заяви, надавши до суду належні докази направлення поданої заяви з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудторг”.

20.12.2018 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 20.12.2018 заяву прийнято до розгляду судом та призначено її розгляду у судовому засіданні 27.12.2018.

У призначене судове засідання сторони явку повноважних представників не забезпечили та не надали витребувані судом документи.

Господарський суд, враховуючи обмежений ст. 329 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду заяв про поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін, які повідомлялись про час та місце розгляду заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як вбачається із матеріалів справи, строк пред'явлення до виконання наказів господарського суду від 15.04.2015 по даній справі сплинув 15.04.2016.

Доказів переривання вказаного строку шляхом пред'явлення спірних судових наказів до виконання заявником до суду не надано.

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що боржник ухиляється від добровільного виконання покладених на нього зобов'язань; у встановлений законом строк не виявилось можливим подати накази до примусового виконання. За вказаних обставин вважає, що його право на виконання судового рішення повинно бути відновлене судом.

У відповідності до ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити обґрунтування причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Заявником до поданої заяви, а також на вимогу суду у призначене судове засідання не надано беззаперечних доказів на підтвердження того, що він був позбавлений можливості своєчасно пред’явити вищевказані виконавчі документи для примусового виконання, оскільки вказані заявником обставини суд не може вважати такими, що об’єктивно перешкоджали позивачу у пред’явленні наказів до примусового виконання.

Виходячи із встановлених обставин справи, суд доходить висновку про недоведеність позивачем поважності причин пропуску строку пред’явлення до примусового виконання наказів господарського суду від 15.04.2015 у даній справі, у зв’язку із чим у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви № б/н та без дати Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" про поновлення строку для пред'явлення до виконання судового наказів від 15.04.2015 по справі № 904/678/15 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 28.12.2018

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1