Рішення № 78952816, 17.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4049/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Казарової А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 представник за довіреністю № 01/01 від 09.01.2018р.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2, представник за довіреністю № 9/016-юр від 10.05.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія", м.Запоріжжя до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам'янське про стягнення заборгованості розмірі 1 169 023, 74 грн. за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам'янське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія", м.Запоріжжя про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договорузаборгованості розмірі 118 846,73 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" стягнення заборгованості розмірі 1 169 023, 74 грн.

Ухвалою Господарського суду від 20.09.2018 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання 16.10.2018.

12.10.2018 від представника відповідача електронною поштою надійшов відзив на позов, за змістом якого в задоволенні позовних вимог просить відмовити, а також Відповідач не погоджується з розрахунком трьох відсотків річних та інфляційних втрат, який здійснено позивачем (1т., а.с. 88-92).

Ухвалою Господарського суду від 16.10.2018 за клопотанням відповідача підготовче засідання відкладено на 06.11.2018.

17.10.2018 Акціонерне товариство "Дніпроазот" звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" 118 846,73грн. - штрафу за несвоєчасне надання податкової накладної №15 від 1902.2018 року, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані неналежним виконанням відповідачем (позивачем за первісним позовом) зобов'язань за договором підряду №697/17-20 від 09.07.2018 року в частині своєчасного та повного надання пакету документів.

17.10.2018 на адресу суду від представника позивача (відповідач за зустрічним позовом) надійшли заперечення на прийняття зустрічної позовної заяви про стягнення штрафних санкцій за порушення умов Договору, оскільки правовідносини за зустрічним позовом базуються на порушенні вимог чинного податкового законодавства в частині начебто простроченні реєстрації податкової накладної та відповідних умов договору та регулюються ст.ст. 193, 231 ГК України (1т., а.с. 235-236, аналогічного змісту заперечення надійшли до суду також 18.10.2018 вх. №45216/18).

Ухвалою Господарського суду від 19.10.2018 прийнято зустрічний позов до розгляду разом із первісним позовом та призначено його розгляд на 06.11. 2018.

22.10.2018 на адресу суду від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в яких останній зазначає, що твердження відповідача щодо наявності обставин, які ускладнюють одночасну сплату всієї суми заборгованості не підтвердженні жодними належними доказами в розумінні ст. ст. 73,76, 79 ГПК України, а тому і відсутні будь-які законні підстави для застосування ч. 1 ст. 239 ГПК України (2т., а.с. 3-7)

29.10.2018 на адресу суду від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, за змістом якого відповідач за зустрічним позовом просить відмовити в задоволенні зустрічного позову (2т., а.с. 21-49).

31.10.2018 на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні первісного позову (2т., а.с. 50-54).

05.11.2018 на адресу суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (2т., а.с. 62-68).

Ухвалою господарського суду від 06.11.2018 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті 27.11.2018.

У судовому засіданні 27.11.2018 оголошувалась перерва до 13:50 год.

У судовому засіданні 27.11.2018 оголошувалась перерва до 11.12.2018.

11.12.2018 на адресу суду від АТ "Дніпроазот" надійшли письмові пояснення з приводу письмового доказу, а саме протоколу розбіжностей (2т., а.с. 94-97).

У судовому засіданні 11.12.2018 оголошувалась перерва до 17.12.2018.

У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОАЗОТ" (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, підрядник) укладено договір підряду від 06.07.2017 року №697/17-20 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору підприємство Позивача зобов'язується в порядку і на умовах визначених Договором, на свій ризик, своїми силами, своїми механізмами та коштами виконати роботи з демонтажу корпусу 508 (далі - роботи) та здати ОСОБА_3 закінчені роботи, а ОСОБА_3 зобов'язується прийняти та оплатити закінчені роботи.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.5 Договору роботи виконуються Підрядником поетапно. Строки виконання робіт за кожним з етапів, дати початку виконання робіт та закінчення виконання робіт, вартість робіт по кожному з етапів визначаються у календарному графіку виконання робіт (додаток №3 до Договору). Датою закінчення робіт кожного з етапів вважається дата їх прийняття ОСОБА_3 шляхом підписання «ОСОБА_3 приймання виконаних робіт» па весь обсяг робіт по відповідному етапу.

Календарний графік виконання робіт передбачає проведення робіт у 6 етапів на загальну вартість 7 110 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата вартості виконаних робіт за даним Договором здійснюється ОСОБА_3 у безготівковій формі, в національній валюті України. Безготівкові розрахунки Сторін за Договором здійснюються за участю банків у відповідності до правил та стандартів, що існують на території України. Виконані за даним Договором Підрядником роботи (етап робіт) повинні бути оплачені ОСОБА_3 після перевірки достовірності результатів робіт і підписання ОСОБА_3 наданого Підрядником «ОСОБА_3 приймання виконаних робіт» відповідного етапу календарного графіку виконання робіт до Договору протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати підписання ОСОБА_3.

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору обов'язком ОСОБА_3 є прийняття в установленому порядку та оплата якісно виконаних робіт.

Відповідно до пунктів 4.3.3, 4.3.4 Договору обов'язком Підрядника є передача у порядку передбаченому законодавством та договором закінчених робіт.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.3 Договору після завершення виконаних робіт по кожному етапу Підрядник надає ОСОБА_3 «ОСОБА_3 приймання виконаних робіт» та інші документи, що передбачені Договором та нормативними вимогами, а ОСОБА_3 розглядає їх протягом 3 (трьох) календарних днів та, за відсутності зауважень до виконаних робіт, підписує документи та здійснює оплату в передбаченому порядку.

Передбачені умовами договору роботи позивачем за первісним позовом виконувались у 6 етапів, по закінченню кожного з етапів робіт складались ОСОБА_3 приймання виконаних робіт, зокрема, по першим 4 етапам було складено акти від 13.09.2017 року №1/154 та рахунок №190 на суму 495 141,08 грн., від 17.10.2017 року №2/179 та рахунок №215 на суму 965 252,60 грн., від 16.11.2017 року №3/204 та рахунок №249 на суму 2 736 282,02 грн., від 19.12.2017 року №4/221 та рахунок №268 на суму 1 724 857,01 грн. Разом сума по 4 етапам робіт складає 5 921 532, 71 грн., яка сплачена Відповідачем в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою.

За етапами №5 та №6 було складено ОСОБА_3 приймання виконаних робіт від 19.01.2018 року №5/001 та рахунок № 1 на суму 594 233,64 грн., від 19.02.2018 року №6/012 та рахунок №12 на суму 594 233,64 грн., які підписані обома сторонами без зауважень.

Разом сума складає 1 188 467,28 грн., яка по закінченню терміну на оплату, встановленого пунктом 3.4 Договору не була сплачена відповідачем за первісним позовом в повному обсязі, оскільки за актом від 19.01.2018 у червні 2018 лише частково сплачено у сумі 199 233,64 грн.

У зв'язку із простроченням оплати відповідачу за первісним позовом була направлена письмова вимога від 26.04.2018 року №02/98 щодо сплати суми заборгованості розміром 1 188 467,28 грн. Однак, дана вимога залишена без відповіді.

13.06.2018 року відповідачем за первісним позовом сплачено 199 233,64 грн. за актом приймання виконаних робіт від 19.01.2018 №5/001 та рахунку №1, у зв'язку з чим заборгованість за актом №5/001 від 19.01.2018 та рахунку №1 складає 395 000,00 грн.

Загальна заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом складає 989 233,64 грн.

Доказів повної сплати заборгованості сторонами не надано.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати виконаних робіт, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 989 233,64грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договору належним виконанням зобов'язань по даному Договору є виконання зобов'язань у відповідності з умовами Договору і невід'ємних додатків до нього. За невиконання та/або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, за негативні наслідки, Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Так, позивачем за первісним позовом нараховано відповідачу за первісним позовом пеню в загальному розмірі 156 598,80 грн. за період з 13.06.2018 року по 06.09.2018 року.

Частина спірних питань між сторонами стосувалася тлумачення умов викладених у пунктах 9.6 та 9.26 Договору. Під час укладання Договору сторони підписали протокол розбіжностей до Договору та протокол узгодження розбіжностей до Договору. Ці документи суд оцінює як єдиний спільний документ, який містить погоджені сторонами умови правочину. Проте, сторони допустили певні очевидні помилки стосовно узгодження умов штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені які викладалися у пунктах 9.6 та 9.26 (а.с. 25, 27, 30), що призвело до невизначеності позиції сторін. Аналіз змісту умов вказаних пунктів в редакціях викладених сторонами у Договорі, протоколі розбіжностей та у протоколі узгодження розбіжностей до договору вказує на те, що сторони не прийшли до погодження таких штрафних санкцій.

Пунктом 14 узгодження протоколу розбіжностей сторони узгодили виключити пункт 9.6 договору щодо нарахування пені у разі прострочення замовником строку оплати згідно акту виконаних робіт. Пунктом 22 узгодження протоколу розбіжностей сторони виклали редакцію п. 9.6 як відсутню у Договорі. Пояснення позивача за зустрічним позовом про допущену помилку у п. 22 узгодження протоколу розбіжностей та про те, що сторони мали на увазі не пункт 9.6 а п. 9.26 суд оцінює критично, оскільки інша сторона правочину (відповідач за зустрічним позовом) заперечувала проти наведеного.

За таких обставин, у позивача за первісним позовом відсутні підстави для нарахування відповідачу за первісним позовом пені, а відтак в задоволенні позовних вимог в частині її стягнення слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем за первісним позовом нараховано відповідачу за первісним позовом 3 % річних в розмірі 13 683,62 грн. та інфляційні в розмірі 9507,68 грн.

Як свідчить з наданого позивачем за первісним позовом розрахунку 3% річних, останнім здійснено нарахування з 21.03.2018 по 12.06.2018.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, здійснений позивачем за первісним позовом, господарським судом встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем невірно визначено строк виникнення прострочення зобов'язання з оплати, оскільки ОСОБА_3 складено та підписано сторонами 19.01.2018 з урахуванням п. 3.4 Договору відповідач за первісним позовом повинен був розрахуватися протягом 60 днів, тому строк сплати настав 21.03.2018 (включно), тому прострочення виконання зобов'язання починається з 22.03.2018.

Таким чином, розрахунок 3% річних повинен здійснюватись за період з 22.03.2018 по 06.09.2018.

Внаслідок проведеного перерахунку стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 13 634,78 грн. за період з 22.03.2018 по 06.09.2018.

Також, перевіривши розрахунок інфляційних витрат, суд встановив, що їх розмір є арифметично невірним, оскільки позивачем за первісним позовом враховано період за яким було відсутнє інфляційне збільшення, а саме квітень 2018, що призвело до завищення цієї суми (розрахунку - 1т., а.с. 57).

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат суд дійшов висновку, що їх дійсний розмір становить 4753,87 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 4753,87 грн., в частині стягнення інфляційних витрат за квітень 2018 у розмірі 4753,87 грн. слід відмовити.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення пені в сумі 156 598,80 грн., 3% річних в сумі 48,81 грн. та інфляційних витрат у сумі 4753,87 грн. (квітень 2018) є неправомірними, заперечення відповідача є безпідставними, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом основна заборгованість у сумі 989 233,64 грн., 3 % річних у сумі 13 634,78 грн., та інфляційних витрат у сумі 4753,87 грн. В решті позовних вимог за первісним позовом слід відмовити.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом, господарський суд зазначає таке.

В обґрунтування позовних вимог Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідачем за зустрічним позовом своєчасно не надано зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №15 від 19.02.2018, внаслідок чого, відповідно до п. 9.22 договору, позивачем за зустрічним позовом нараховано штраф в розмірі 118 846,73 грн.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9.22 договору, в редакції протоколу розбіжностей від 27.07.2017 за кожне порушення зобов'язань, передбачених, зокрема п. 13-13 Договору, а також у разі ненадання або несвоєчасного надання податкових накладних чи надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим Договором чи законодавством України, та/або не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 20 % суми, зазначеної у пункті І Розділу А відповідної податкової накладної.

Відповідно до п. 13.13 Договору Відповідач зобов'язався протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями, які здійснені за цим Договором, скласти та надати Позивачу податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України та інших вимог законодавства України, у тому числі з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, відповідач 13.09.2017 виконав свої зобов'язання по виконанню робіт І етапу Календарного графіку до Договору, на суму 495 141,08 грн. з ПДВ, про що Позивачем та Відповідачем було підписано ОСОБА_3 №1/154 приймання виконаних робіт за Договором від 13.09.2017.

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виконанням робіт, передбачених ОСОБА_3 №1/154 приймання виконаних робіт за Договором від 13.09.2017, виникли у відповідача 13.09.2017 і відповідно до п. 13.13 Договору строк реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних настав 18.09.2017.

13.09.2017 Відповідач склав податкову накладну № 4 від 13.09.2017. Однак, в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена податкова накладна була зареєстрована Відповідачем лише 25.09.2017, тобто з порушенням строку, встановленого п. 13.13 Договору, на 6 (шість) календарних днів.

Відповідач 17.10.2017 виконав свої зобов'язання по виконанню робіт II етапу Календарного графіку до Договору, на суму 965 252,60 грн. з ПДВ, про що Позивачем та Відповідачем було підписано ОСОБА_3 №2/179 приймання виконаних робіт за Договором від 17.10.2017.

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виконанням робіт, передбачених ОСОБА_3 №2/179 приймання виконаних робіт за Договором від 17.10.2017, виникли у відповідача (позивача за первісним позовом) 17.10.2017 і відповідно до п. 13.13 Договору строк реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних настав 20.10.2017.

17.10.2017 Відповідач склав податкову накладну №8 від 17.10.2017. Однак, в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена податкова накладна була зареєстрована відповідачем (позивачем за первісним позовом) лише 07.11.2017, тобто з порушенням строку, встановленого п. 13.13 Договору, на 6 (шість) календарних днів.

Відповідач 16.11.2017 виконав свої зобов'язання по виконанню робіт III етапу Календарного графіку до Договору, на суму 2 736 282,02 грн. з ПДВ, про що Позивачем та Відповідачем було підписано ОСОБА_3 № 3/204 приймання виконаних робіт за Договором від 16.11.2017.

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виконанням робіт, передбачених ОСОБА_3 №3/204 приймання виконаних робіт за Договором від 16.11.2017, виникли у відповідача 16.11.2017 і відповідно до п. 13.13 Договору строк реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних настав 20.11.2017.

16.11.2017 відповідач (позивач за первісним позовом) склав податкову накладну №10 від 16.11.2017. Однак, в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена податкова накладна була зареєстрована відповідачем лише 12.12.2017, тобто з порушенням строку, встановленого п. 13.13 Договору, на 21 (двадцять один) календарний день.

Відповідач 19.12.2017 виконав свої зобов'язання по виконанню робіт IV етапу Календарного графіку до Договору, на суму 1 724 857,01 грн. з ПДВ, про що Позивачем та Відповідачем було підписано ОСОБА_3 № 4/221 приймання виконаних робіт за Договором від 19.12.2017.

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виконанням робіт, передбачених ОСОБА_3 №4/221 приймання виконаних робіт за Договором від 19.12.2017, виникли у відповідача 19.12.2017 і відповідно до п. 13.13 Договору строк реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних настав 22.12.2017.

19.12.2017 відповідач склав податкову накладну №18 від 19.12.2017. Однак, в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена податкова накладна була зареєстрована Відповідачем лише 28.12.2017, тобто з порушенням строку, встановленого п. 13.13 Договору, на 5 (п'ять) календарних днів.

Відповідач 19.01.2018 виконав свої зобов'язання по виконанню робіт V етапу Календарного графіку до Договору, на суму 594 233,64 грн. з ПДВ, про що Позивачем та Відповідачем було підписано ОСОБА_3 № 5/001 приймання виконаних робіт за Договором від 19.01.2018.

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виконанням робіт, передбачених ОСОБА_3 № 5/001 приймання виконаних робіт за Договором від 19.01.2018, виникли у Відповідача 19.01.2018 і відповідно до п. 13.13 Договору строк реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних настав 22.01.2018.

19.01.2018 Відповідач склав податкову накладну № 6 від 19.01.2018. Однак, в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена податкова накладна була зареєстрована Відповідачем лише 13.02.2018, тобто з порушенням строку, встановленого п. 13.13 Договору, на 21 (двадцять один) календарний день.

Відповідач 19.02.2018 виконав свої зобов'язання по виконанню робіт VI етапу Календарного графіку до Договору, на суму 594 233,64 грн. з ПДВ, про що Позивачем та Відповідачем було підписано ОСОБА_3 №6/012 приймання виконаних робіт за Договором від 19.02.2018.

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виконанням робіт, передбачених ОСОБА_3 №6/012 приймання виконаних робіт за Договором від 19.02.2018, виникли у Відповідача 19.02.2018 і відповідно до п. 13.13 Договору строк реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних настав 22.02.2018.

19.02.2018 Відповідач склав податкову накладну № 15 від 19.02.2018. Однак, в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена податкова накладна була зареєстрована Відповідачем лише 07.03.2018, тобто з порушенням строку, встановленого п.13.13 Договору, на 12 (дванадцять) календарних днів.

Згідно з п. 9.23 Договору за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню Відповідачем Позивачу у відповідності до умов цього Договору та/або вимог чинного законодавства, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,1 % загальної суми Договору за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, позивачем за зустрічним позовом нараховано відповідачу за зустрічним позовом штраф в загальному розмірі 118 846,73 грн.

08.10.2018 позивачем за зустрічним позовом направлено відповідачу за зустрічним позовом претензію №016/88/с.

19.02.2018 відповідачем за зустрічним позовом складено спірну податкову накладну №15 та 07.03.2018, на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо строків реєстрації, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних

За приписами зазначеної норми при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Отже, встановлюючи відповідальність підрядника у вигляді штрафу в розмірі 20 % від вартості робіт, тобто в розмірі ПДВ, який сплачується замовником при оплаті виконаних робіт, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію замовнику негативних наслідків, що можуть у нього виникнути у разі невиконання підрядником передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості замовника у зв'язку з цим отримати податковий кредит.

Тобто, передбачена пунктом 9.22 Договору відповідальність підрядника не пов'язана з виконанням ним своїх зобов'язань по договору, оскільки виникає тільки в разі невиконання ним приписів податкового законодавства.

Зобов'язання щодо своєчасності внесення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних не є господарським зобов'язанням, а зазначення сторонами у договорі про обов'язок підрядника здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого договором строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Відповідальність за порушення цього обов'язку може врегульовуватись умовами договору, але за своєю правовою природою це зобов'язання є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та, за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної") не є правопорушенням у сфері господарювання, та, відповідно до вимог ст. 218, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 218 визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У розумінні ГК України господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст.3 ГК України).

Тобто, невиконання підрядником зобов'язання, яке виникає не перед контрагентом за договором підряду, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для покладення на підрядника господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, яка може наставати по факту порушення стороною умов виконання договору або, маючи компенсаційну природу, по факту настання реальних негативних наслідків у іншої сторони.

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За умовами ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зі змісту статей 3, 173, 317 ГК України вбачається, що зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме господарських зобов'язань.

Виходячи з положень статей 173, 174 ГК України не здійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством або договором строку не є порушенням правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає саме на підставі податкового законодавства.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною в постановах від 12.03.2018 у справі №918/216/17, від 13.04.2018 №902/380/17, від 10.05.2018 року у справі №917/799/17 та інших.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним вимогам, витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (69057, м. Запоріжжя, провулок Тамбовський, буд. 2, код ЄДРПОУ 31598841) до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янськем, вул. С.Х. Горобця, буд. 1, код ЄДРПОУ 05761620) про стягнення стягнення заборгованості розмірі 1 169 023, 74 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янськем, вул. С.Х. Горобця, буд. 1, код ЄДРПОУ 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (69057, м. Запоріжжя, провулок Тамбовський, буд. 2, код ЄДРПОУ 31598841) суму основного боргу в розмірі - 989233,64 грн., 3% річних в розмірі 13 634,78 грн., інфляційні втрати в розмірі – 4753,87 грн. та 15114,33 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині вимог за первісним позовом, зокрема щодо стягнення пені в розмірі - 156 598,80 грн., інфляційні витрати за квітень 2018 у розмірі 4753,87 грн. та 3 відсотки річних за 21.03.2018 в сумі 48,81 грн. – відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, буд. 1, код ЄДРПОУ 05761620) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (69057, м. Запоріжжя, провулок Тамбовський, буд. 2, код ЄДРПОУ 31598841) про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору заборгованості розмірі 118 846,73 грн. – відмовити повністю.

Судовий збір за зустрічним позовом залишається за Акціонерним товариством "ДніпроАЗОТ".

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 27.12.2018.

Суддя ОСОБА_4