Рішення № 78952493, 18.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4948/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.

за участю секретаря судового засідання Тайлієвої Х.Р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про визнання дійсним договору найму

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №1 від 02.07.2018р.

від позивача: ОСОБА_2, директор

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, в якій просило визнати дійсними договір №468 найму (оренди) індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, від 24.10.2017р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО" та Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, і Додаткову угоду, укладену до цього договору, від 24.10.2017р.

Позовні вимоги обгрунтовує ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення договору №468 найму (оренди) індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 24.10.2017р. та просить зазначений договір визнати дійсним.

Ухвалою суду від 06.11.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.11.2018р.

Ухвалою суду від 22.11.2018р. підготовче засідання відкладено на 18.12.2018р.

10.12.2018р. відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

На підставі ч.ч.3, 4 ст.185, ст.191 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні.

18.12.2018р. у підготовчому судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2017р. між Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (відповідач, наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО" (позивач, наймач) укладено договір №468 найму (оренди) індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності.

За п.1.1. договору з метою ефективного використання комунального майна наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, що належить до комунальної власності, і знаходиться на балансі наймодавця, приміщення котельні з обладнанням (далі - майно), загальною площею 58,60кв.м, розташоване за адресою: м. Нікополь, вул. Херсонська, буд. 5, балансова вартість якого на день укладання договору становить 133087 грн. 31 коп., а згідно експертної оцінки станом на 30.09.2017р. - 249 422 грн. 11 коп. без ПДВ.

Відповідно до п.1.2. договору одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у необхідному для досягнення мети найму розмірі, а саме 73,00 кв.м.

Майно передається в найм (оренду) з метою використання його для виробництва теплової енергії.

Пунктом 3.1. договору визначено, що плата, яка справляється з наймача за найм майна, визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Нікополя, яка затверджена рішенням Нікопольської міської ради від 30 листопада 2007 року № 1-21 /V з наступними змінами та доповненнями і становить без ПДВ 2 276,07грн. за перший місяць найму.

Згідно п.3.2. договору розмір плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Плата за користування майном та відшкодування податку на землю здійснюється наймачем щомісяця у термін не пізніше 30 числа розрахункового місяця і не залежить від наслідків його господарської діяльності (п.3.5. договору).

Відповідно до п.8.1. договору, цей договір укладено строком на термін з 24.10.2017р. до 24.10.2027р. включно.

На підставі Акту приймання-передачі до договору об"єкт оренди було передано позивачу (а.с.19-20).

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором позивач надав до суду копії платіжних доручень: №191 від 24.01.2018р., №254 від 06.03.2018р., №15 від 07.05.2018р., №17 від 07.05.2018р., №20 від 07.05.2018р. (а.с.21-25).

Позивач, мотивуючи позовні вимоги, посилається на те, що він, листами за №б/н від 20.11.2017р. та за №б/н від 07.12.2017р., неодноразово звертався до відповідача з вимогою про необхідність нотаріального посвідчення спірного договору, проте останній не надав відповіді на звернення позивача (а.с.28-29).

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору найму (оренди) № 468 від 24.10.2017р.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав – це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

Положеннями ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні положення закріплені у статті 180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 793 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.794 Цивільного кодексу України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону

Пунктом 8.11. договору передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше за згодою сторін може бути нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Частина 2 статті 220 Цивільного кодексу України надає суду право визнати дійсним нотаріально не посвідчений договір, якщо сторони домовилися про усі його істотні умови, підтверджені письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення такого договору (недобросовісна сторона).

Зі змісту спірного договору вбачається, що при укладанні останнього сторонами було дотримано усіх умов, передбачених чинним законодавством для такого виду договорів.

Крім того, відповідач визнав позовні вимоги, вказавши на те, що підписання цього договору було спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлених сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.129, ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 Закону України "Про судовий збір" 50% судового збору у розмірі 881,00грн. покладаються на відповідача, інші 50% судового збору у розмірі 881,00грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету. Однак, враховуючи, що позивач з клопотанням про повернення 50% судового збору до суду не звертався, суд вважає за необхідне роз'яснити, що сума сплаченого судового збору згідно ст.7 Закону України "Про судовий збір" повертається з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, ч.2 ст.123, ст.ст.129, 130, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсними договір найму (оренди) індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, від 24.10.2017р. №468, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО" та Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, і Додаткову угоду, укладену до цього договору, від 24.10.2017р.

Стягнути з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (53219, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Перспективна, 180, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03341339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО" (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41340951) 881,00грн. (вісімсот вісімдесят одна) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.12.2018р.

Суддя ОСОБА_3