Рішення № 78952467, 18.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4779/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю. розглянув спір

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця "Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 35 536,62 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 81/6353 від 21.06.18 р. адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. ННР 487893 від 29.10.18 р. юрисконсульт відділу по роботі з Державною виконавчою службою структурного підрозділу "Юридична служба".

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 35 536,62 грн, що складають суму штрафу за несаоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу, поставленого за залізничними накладними № № 32119315, 37740263, 38180071, 38274528, 38383212, 38383352, 38518577, 42625228, 42763599, 42795005, 42795013, 42795021, 42796052, 42796086, 42796110, 42796128, 42796144, 42796219, 42796227, 42796235, 42796300, 42796318, 42796334, 42796342, 42796359, 42796383, 42796458, 42842229, 42842237, 42858076, 43189182, 43263938, 46833638, 46833679, 46833687, 46833711, 46833729, 46925483, 46926986, 46926994, 46927000, 46927026, 46927166, 46927257, 46927927, 46927950,46928024, 46928404, 46989018, 47021092, 47036462, 47273701, 47273719, 47273735, 47273768, 49961105, 49981160, 50282607 у період з 20.06. по 30.06.2018 р.

Ухвалою від 30.10.2018 р. господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4779/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд призначено на 20.11.2018 р.

Відповідач виклав заперечення проти позову у відзиві, який представником підприємства останнього подано в судовому засіданні 20.11.2018 р.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що сума штрафу заявлена позивачем безпідставно, оскільки несвоєчасна доставка порожніх приватних власних вагонів сталася з причин, які не залежали від залізниці.

Крім того, відзив на позов містить клопотання про зменшення штрафу до 30%.

Свої доводи, щодо зменшення штрафу, відповідач обґрунтовує тим, що позивачу не було завдано збитків, а також тим, що Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83, що на його думку є обставиною, яка має істотне значення, а отже, достатньою підставою для застосування ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.

20.11.2018 р. розгляд справи відкладено до 18.12.2018 р., про що постановлено ухвалу.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 22.11.2018 р., позивач із запереченнями відповідача не погоджується, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно заяви про зменшення суми штрафу позивач також заперечує, зазначаючи про те, що жодних обставин, які мають істотне значення та які суд має враховувати при зменшенні розміру неустойки відповідачем не наведено.

В обґрунтування своїх вимог Залізницею не надано доказів щодо свого становища, поважності причин неналежного виконання зобов’язання та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, у зв’язку з чим підстави для зменшення штрафу відсутні.

Крім того, позивач вказує на те, що саме Статутом Залізниць (стаття 116) визначений порядок накладення штрафу та його розміри і його зменшення вказана стаття не передбачає.

18.12.2018 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" було здійснено перевезення вантажів - вагонів залізничних, що перевозяться на своїх осях, не поіменованих в алфавіті до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці, які оформлені наступними залізничними накладними: № № 32119315, 37740263, 38180071, 38274528, 38383212, 38383352, 38518577, 42625228, 42763599, 42795005, 42795013, 42795021, 42796052, 42796086, 42796110, 42796128, 42796144, 42796219, 42796227, 42796235, 42796300, 42796318, 42796334, 42796342, 42796359, 42796383, 42796458, 42842229, 42842237, 42858076, 43189182, 43263938, 46833638, 46833679, 46833687, 46833711, 46833729, 46925483, 46926986, 46926994, 46927000, 46927026, 46927166, 46927257, 46927927, 46927950,46928024, 46928404, 46989018, 47021092, 47036462, 47273701, 47273719, 47273735, 47273768, 49961105, 49981160, 50282607.

Одержувачем, вказаних вище залізничних вагонів є приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Статтею 6 Статуту Залізниць визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту і Правил перевезень й наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також статтею 23 Статуту передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно зі статтею 22 Статуту, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Згідно Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу.

Звертаючись із даним позовом, позивач посилається на те, що порожні власні вагони були поставлені на його адресу із простроченням, у зв'язку з чим останнім відповідно до положень статей 41, 116 Статуту залізниць України нараховано відповідачу штраф у сумі 35 536,62 грн. за період з 20.06. по 30.06.2018 року, який останнім не сплачений, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

Вимоги заявлені позивачем підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Статуту Залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Згідно з пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км. відповідно.

Згідно з п.2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року № 542, обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4 Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил).

Відповідно до пункту 2.10 Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

За приписами статті 116 Статуту залізниць, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до положень зазначених норм залізниця доставляє вантажі за відповідну кількість діб, при цьому початок першої доби настає з 24 години дати приймання вантажу до перевезення.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин).

Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Відповідно до п.8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості.

Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.

Строки доставки вантажу, встановлені п.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів є граничними, за порушення яких законодавством України передбачені штрафи.

Як свідчать матеріали справи, календарними штемпелями на спірних накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, у зв'язку із чим вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 35 536,26 грн., нарахованого позивачем за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 20.06.2018 р. по 30.06.2018 р., слід визнати обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що доставка вантажу з порушенням встановлених строків сталася не з вини Залізниці до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, в силу ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів, які б підтверджували вказані у відзиві обставини, відповідач суду не надав.

Клопотання відповідача про зменшення штрафу задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штраф, пеня), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником, причини неналежного виконання або не виконання зобов'язання; незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи не вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставини, за яких можливе зменшення неустойки.

Зважаючи на те, що нарахована до сплати сума пені не є надмірно великою, порушення зобов'язання відповідачем не є винятковим випадком, прострочення в доставці в окремих випадках мало місце незначний проміжок часу, господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру підлягаючого до стягнення штрафу.

Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 6, 41, 116, Статуту залізниць України, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця "Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького,108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"(50102, м. Кривий ріг, вул. Рудна,47, р/р 26009962482063 у ПАТ "ПУМБ" м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00190905) 35 536,62 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять шість гривень 62 коп.) основного боргу, 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.

У задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми штрафу – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 26.12.2018

Суддя ОСОБА_3