Рішення № 78952456, 19.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4903/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення плати за користування вагонами у сумі 8 202 грн. 96 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами в сумі 8 202 грн. 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та укладеним між сторонами договором про надання послуг від 16.02.2018 №02076/Пр3-2018. На виконання умов договору, у травні 2018 залізницею на адресу ПАТ "Північний ГЗК" прийняті до перевезення порожні вагони власності «ПВРЗ» ПАТ «Укрзалізниця», які після прибуття на станцію призначення Рядова Придніпровської залізниці своєчасно не забиралися відповідачем на свою під’їзну колію, у зв’язку із чим станцією призначення на підставі п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, складно акти загальної форми ГУ-23 № № 1593, 1594, 1596, 1597, 1605, 1606, 1608, 1622, 1625, 1629, 1630, 1633, 1637, 1645, 1649, 1650, 1653, 1655, 1656, 1665, які представником відповідача були підписані без заперечень. Після забирання зазначених вагонів відповідачем на свою під'їзну колію, завантаження та виставлення на колії станції Рядова для подальшого відправлення, залізницею за відомостями плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№ 14059131, 17059135, 17059134, 16059133, 15059132, 14059147, 21059140, 21059141, 23059142, 18059136, 20059137 нарахована плата за користування вагонами на підставі вищевказаних актів загальної форми ГУ-23 та Пам'яток про подавання та забирання вагонів ф. ГУ-45 № № 693, 688, 700, 701, 701 (забирання), 703, 703 (забирання), 704, 709-712, 714, 715, 720, 721, 724, 724 (забирання), 725-727, 729, 733 у сумі 8 202 грн. 96 коп. з ПДВ. Але, складені на станції Рядова відомості плати за користування вагонами ПрАТ «Північний ГЗК» підписало із запереченнями, де зазначило про своє непогодження із нарахованою платою за користування вагонами через порушення залізницею п.3.4 договору № 02076/ПрЗ-2018 від 16.02.2018 та п.15 Правил користування вагонами. Вказані заперечення позбавили залізницю права автоматичного списання належних їй коштів з рахунків відповідача.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 04.12.2018.

03.12.2018 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване неотриманням станом на дату подання клопотання позовної заяви від позивача та неможливістю уповноваженого представника відповідача прибути до суду, у зв’язку із зайнятістю у іншому судовому процесі..

У судове засідання 04.12.2018 відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи у визначені в ухвалі суду від 06.11.2018 строки. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовим повідомленням № 5007901525938.

У судовому засіданні 04.12.2018 клопотання відповідача відхилене, у зв’язку із ненаданням документів, підтверджуючих викладені у клопотанні обставини; за згодою позивача вирішено розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 04.12.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

04.12.2018 господарським судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.12.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 05.12.2018 № 262/81, в якому відповідач зазначив, що по факту несвоєчасно забраних вагонів на ст. Рядова було складено акти форми ГУ-23а, акти форми ГУ-23, Повідомлення про затримку спірних вагонів на шляху прямування, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 були підписані працівниками відповідача з запереченнями, а саме: «З нарахованою сумою не згодні. Плата за користування вагонами по актам загальної форми нарахована з порушення п. 3.4 Договору та п. 15 «Правил користування вагонами». Крім того, ПрАТ «Північний ГЗК» за користування вагонами, зазначеними у позовній заяві, розрахувався в повному обсязі за умовами Договору, Таким чином, вважає, що плата за користування вагонами по актам загальної форми, нарахована в порушення п. 3.4 Договору та п. 15 «Правил користування вагонами». Крім того, вказує, що позивачем в обґрунтування тверджень, викладених у позові, не надано жодних доказів зайнятості колій ст. Рядова, передбачених п. 6 Договору про експлуатацію. Також позивачем не доведено факт зайнятості колій на ст. Рядова з вини відповідача. Стверджує, що відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони. Зауважує, що зайнятість прийомо - відправочних колій по ст. Рядова, згідно технологічного процесу роботи станції, планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх власних вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів, вагонів з вантажами на адресу підприємств, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПрАТ «Північний ГЗК», обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Таким чином, поїзний диспетчер планує процес роботи станції, у тому числі надає вільні колії для приймання порожніх власних вагонів для відповідача. З урахуванням того, що позивачем не надано належних доказів зайнятості передбачених п. 6 Договору про експлуатацію колій, а також не доведено вини відповідача у зайнятості вищезгаданих колій, що спричинило затримку спірних вагонів на підходах до ст. Рядова, можливо дійти до висновку, що вагони затримувалися на підходах до ст. Рядова з причин, що не залежать від відповідача. Водночас, позивачем зазначено, що усі спірні вагони належать ПАТ «Українська залізниця», проте жодного доказу такої належності позивачем не надано. Вважає, що позивач не довів належним чином вину відповідача щодо необхідності сплати плати за користування вагонами в розмірі 100%, а не 50%. Просив у позові відмовити.

Крім того, у поданому відзиві відповідачем викладено клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні. На підставі ст. 42 ГПК України відповідач повідомив суд про бажання представників ПрАТ «Північний ГЗК» взяти участь у судовому засіданні Господарського суду Дніпропетровської області.

Господарський суд зазначає, що залишає без розгляду поданий відповідачем відзив та клопотання про розгляд справи за правилами загальногопозовного провадження з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з поштового повідомлення № 5007901525938, ухвала господарського суду від 06.11.2018 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 15.11.2018.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повинен був подати до суду відзив на позовну заяву у строк до 03.12.2018.

Проте, як вбачається зі штампу відділення поштового зв’язку на конверті, в якому відзив надійшов до суду, відправлення поштової кореспонденції відбулося 06.12.2018, тобто із порушенням процесуального строку.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський суд зазначає, що відповідачем заява про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву до суду не подавалася.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв’язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (перевізник) та Приватним акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) укладено договір про надання послуг №02076/Пр3-2018 (надалі - договір).

За умовами п. 1.1 договору його предметом є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов’язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов’язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов ОСОБА_1.

Відповідно до п. 3.2 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:

- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у ОСОБА_1 тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається тарифною схемою 14 ОСОБА_1 тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору;

- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Розрахунки за цим договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (п.4.1 договору).

Згідно п. 4.2 договору оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у п. 14.2 Розділу 14 договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що за час перебування вагона перевізника з нумерацією, що починається на "5" в користуванні замовника під вантажними операціями або в інших випадках нараховується плата за користування вагоном в порядку визначеному правилами користування вагонами для вагонів парку залізниць та за ставками встановленими ОСОБА_1 тарифів.

Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладними ЦЕП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018 (п. 12.1 договору).

У травні 2018 за накладними №№ 45964269, 49636327, 49626435, 45676687, 45827649, 45852696, 49586845, 49651649, 49643158, 49656861, 45947157, 45946019, 45963683, 45913472, 45891207, 45880325, 49654866, 45955457, 45953551, 44767259, 45915139, 49717077, 49717085, 49706112, 49706104, 46065975, 46045639, 45996261, 46080099, 46039863, 45997897, 49705072, 46025557,46132064, 49722440, 46151197, 46151148, 45804937, 45851011, 45997780, 46119608, 46123824, 46101903, 46151155, 49737950, 49733355, 49722457, 45851011, 49753429, 44875904, 46204269 залізницею прийняті вагони для перевезення на адресу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо - збагачувальний комбінат».

Згідно зазначених накладних станція та залізниця призначення – Рядова Придніпровської залізниці.

Відповідно до актів загальної форми ГУ-23 (т. 1 а.с.63-72), оформлених станцією призначення Рядова, прибулі на адресу ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» вагони своєчасно не забрані ним на свою під'їзну колію.

Враховуючи викладені обставини, позивачем, на підставі пам'яток про подавання вагонів та пам'яток про забирання вагонів ф. ГУ-45 (т. 1 а.с. 81-102), розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 8 202 грн. 96 коп., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): № № 14059131, 17059135, 17059134, 16059133, 15059132, 14059147, 21059140, 21059141, 23059142, 18059136, 20059137 (відомості зі сторони відповідача підписані із запереченнями) (т. 1 а.с. 41-62).

Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 8 202 грн. 96 коп. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва № 1.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ ОСОБА_1 тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Як вбачається з матеріалів справи, станцією призначення оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356), на підставі пам'яток про подавання вагонів та пам'яток про забирання вагонів ф. ГУ-45, розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 14059131, 17059135, 17059134, 16059133, 15059132, 14059147, 21059140, 21059141, 23059142, 18059136, 20059137 у загальній сумі 8 202 грн. 96 коп.

Судом здійснено перевірку розрахунку виконаного позивачем, за результатами якої суд приходить до висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, суд вважає що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами.

Крім того, господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Як встановлено судом, через те, що ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» несвоєчасно звільняв колії станції Рядова від вантажу який прибув на його адресу - спричинив ситуацію, з якої залізниця не мала можливості виконати свої зобов'язання за договором по накладним і довезти власні вагони на станцію призначення його одержувачу - ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат». При цьому, через затримку вагонів на станції призначення і на підходах до неї, з вини відповідача була знижена пропускна спроможність для перевезення і інших поїздів.

Згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат», обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005р. №5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.

За таких обставин, можливість позивача доставити спірні вагони на станцію призначення внаслідок наявних деяких вільних колій, вільних проміжків часу на деяких з них на фоні встановлених ним випадків перевищення позивачем часу обробки поїздів, проведення на цих коліях маневрової роботи та інших технологічних операцій, який зроблений за результатом самостійного аналізу наданого позивачем ОСОБА_2 про зайнятість колій на станції призначення, носить суб'єктивний характер. ОСОБА_2 про зайнятість колій на станції призначення носить інформативний характер.

Разом із тим безспірним є та обставина, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Крім того, суд звертає увагу, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання щодо обов'язкового використання Залізницею тих чи інших колій станції призначення у разі прибуття на адресу ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» вантажу. За таких обставин, відсутні підстави стверджувати про обов'язок залізниці використовувати усі існуючі колії (у тому числі вільні та придатні за своїм призначенням) для прийняття вантажу, що прибув на адресу відповідача.

Не знайшов свого підтвердження матеріалами справи і той факт, що саме залізницею своєчасно не забиралися з під'їзної колії вагони через що виникла їх затримка на коліях станції Рядова.

Таким чином, залізницею наведені належні доводи, що підтверджені доказами, про час подання повідомлення ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» про готовність здавання вагонів залізниці та час фактичного забирання вагонів останньою.

Отже, відповідно до наявних матеріалів справи, відповідачем не доведена відсутність його вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Рядова Придніпровської залізниці. Крім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

За встановлених обставин, відповідач не надав належних доказів на спростування доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Щодо заперечень, викладених відповідачем у спірних відомостях плати за користування вагонами, а саме: про порушення залізницею п. 3.4 договору про надання послуг від 16.02.2018 № 02076/Пр3-2018, п. 15 Правил користування вагонами та нарахуванні 100% від загального розміру плати замість 50%, господарський суд зазначає наступне.

Як вказано вище, відповідно з п.3.4 договору за час перебування вагону перевізника з нумерацією на « 5» в користуванні Замовника під вантажними операціями або в інших випадках нараховується плата за користування вагоном в порядку визначеному правилами користування вагонами для вагонів парку залізниць та за ставками встановленими ОСОБА_1 тарифів.

У п. 15 Правил користування вагонами зазначено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата сплачується в розмірі 50%. Тобто, мається на увазі, підприємствам, які не відносяться до підприємств Укрзалізниці.

У даному випадку, спірні вагони - власності залізниці, про що свідчать відповідні відмітки в графі 20 спірних накладних (т. 1, а.с. 103-150, т. 2, а.с. 1-47) і плата за користування вагонами за умовами договору сплачується 100% як для вагонів парку залізниць.

Враховуючи викладене позивачем правомірно здійснено нарахування 100% плати за користування вагонами.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 8 202 грн. 96 коп. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Водночас, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 19.12.2018 найменування Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" змінене на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України “Про деякі питання акціонерного товариства “Українська залізниця” від 31.10.2018 № 938 змінено тип Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство “Українська залізниця”.

27.11.2018 державним реєстратором проведено реєстрацію змін до статуту Укрзалізниці.

Нову редакцію Статуту було затверджено постановою Кабінету Міністрів України 31.10.2018 № 938.

Так, згідно з розділом “Загальні положення” Статуту акціонерного товариства “Українська залізниця”:

“ 1. Акціонерне товариство “Українська залізниця” (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 53, ст. 1402).

2. Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі - підприємства залізничного транспорту).

Товариство є правонаступником усіх прав і обов’язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

3. Найменування товариства:

українською мовою: повне - акціонерне товариство “Українська залізниця”, скорочене - АТ “Укрзалізниця”;

англійською мовою: повне - joint stock company “Ukrainian railways”, скорочене - JSC “Ukrainian railways”.

4. Тип товариства - приватне акціонерне товариство.

5. Місцезнаходження товариства: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5.”.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про акціонерні товариства” зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

На підставі викладеного, суд вбачає підстави для заміни назви позивача з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв’язку зі зміною найменування.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) 8 202 грн. 96 коп. (вісім тисяч двісті дві грн. 96 коп.) плати за користування вагонами, 1 762 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 26.12.2018