Рішення № 78952369, 13.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018 Справа № 904/4142/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М.", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 174 375,00 грн.

Представники:

Від Позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 24.10.2018 р., представник

Від Відповідача: представник не з'явився

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М." (далі-Позивач) 14.09.2018 року звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 168000,00 грн. заборгованості, 4704,00 грн. інфляційних витрат, 1671,00 грн. 3% річних та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову Позивач посилається на невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди техніки №01/12-17 від 01.12.2017р.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018р. залишено позовну заяву без руху для усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М." недоліків позовної заяви.

У зв'язку із усуненням Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М." недоліків позовної заяви, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Представник Позивача 27.11.2018р. подав уточнення до позовної заяви (арк.с. 41-42), в яких просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з Відповідача на свою користь суму основної заборгованості у розмірі 120000 грн., 3883,45 грн. 3% річних, 12794,00 грн. інфляційних витрат, а всього стягнути 132794,00 грн. та судові витрати по справі покласти на Відповідача.

Подана заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду на підставі ст. 46 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач в судові засідання призначені на 25.10.18р., 06.11.18р., 27.11.18р. та 13.12.18р. не з'явився, відзив на позов не подав, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (арк.с. 27, 40, 63, 65).

Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи неявку представника Відповідача, належним чином сповіщеного про судове засідання, без повідомлення причин неявки, враховуючи відсутність у справі даних про мирне врегулювання між сторонами спору, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В судовому засіданні 13.12.18р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М." (далі-Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" (далі-Орендар) був укладений Договір оренди техніки №01/12-17 від 01.12.2017р., відповідно до умови якого Орендодавець надає Орендарю техніку, зазначену в п. 1.2 Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору Техніка - одна або кілька одиниць техніки, відповідно до Специфікації, яка передана Орендарю Орендодавцем згідно Актів прийому-передачі.

Оплата за Договором здійснюється за використання кожної одиниці техніки, яка була передана Орендареві згідно з Актом прийому-передачі (п. 4.1 Договору).

Сторони досягли згоди, що сплата орендного платежу, відповідно до п. 4.1, буде обчислюватися в залежності від кожної переданої одиниці техніки відповідно до Специфікації (п. 4.2 Договору).

Оплата за Договором здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі послуг (п. 4.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 7.3 Договору).

Додатковою угодою від 29.12.2017 року до Договору оренди техніки сторони виклали п. 7.3 Договору у такій редакції:

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

В Специфікації №1 від 01.12.2017 року до Договору оренди техніки (арк.с. 13) сторони зазначили техніку, яка передається в оренду: екскаватор Кomatsu, модель РС-450 LC-8, орендна плата (за машино-годину, з ПДВ) 600,00 грн. Заправка техніки пальним за рахунок Орендаря.

Так, на виконання умов Договору, між сторонами було підписано акт прийому-передачі до Договору оренди техніки від 05.12.17р. (арк.с. 14) та від 19.01.2018р. (арк.с. 15), відповідно до яких Орендар передав, а Орендар прийняв техніку: екскаватор Кomatsu, модель РС-450 LC-8, в кількості 1. Також в Актах зазначено, що майно передане повністю відповідно до умов Договору, зауважень до якості і кількості майна немає.

19.01.2018 року сторони підписали Акт надання послуг №1 від 19.01.2018 року (арк.с. 16), в якому зазначено, що техніка відпрацювала 280 машино-годин, вартість робіт становить 168000,00 грн. (з ПДВ), Замовник немає претензій до об'єму якості та строків виконання робіт.

Порушуючи умови Договору оренди техніки Відповідач здійснив лише часткову сплату орендної плати, на загальну суму 48000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (арк.с. 49-53), внаслідок чого у нього перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 120000,00 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 3883,45 грн. 3% річних за період з 29.01.2018р. по 26.11.2018р. та 12794,00 грн. інфляційних втрат за період з лютого по жовтень 2018 року.

Нараховані Позивачем 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ч.ч. 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 120000,00 грн. основного боргу та 3883,45 грн. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають у задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахування інфляційних втрат у розмірі 12794,00 грн. суд задовольняє в цій частині позов частково на суму 8428,41 грн., оскільки Позивачем помилково нараховувались інфляційні втрати не помісячно, а із розрахунку кількості днів прострочки. Так, згідно з п.32 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Отже, у зв'язку з цим, в решті позовних вимог Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 4365,59 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до п. 3 до ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" (50055, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Нікопольське шосе, буд. 165, код ЄДРПОУ 38465370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М." (49000, м.Дніпро, вул.Ливарна, буд. 2, код ЄДРПОУ 40614905) 120000,00 (сто двадцять тисяч грн. 00 коп.) грн. заборгованості, 8428,41 (вісім тисяч чотириста двадцять вісім грн. 41 коп.) грн. інфляційних витрат, 3883,45 (три тисячі вісімсот вісімдесят три грн. 45 коп.) грн. 3% річних та 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М." (49000, м.Дніпро, вул.Ливарна, буд. 2, код ЄДРПОУ 40614905) 565,48 грн. судового збору у зв'язку зі зменшенням позовних вимог, про що видати ухвалу суду за відповідним зверненням останнього.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в двадцятиденний строк з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.12.2018

Суддя ОСОБА_2