Рішення № 78949469, 19.12.2018, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/1479/16-ц

Провадження № 2/732/1/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2018 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Лиманської М.В., в присутності секретарів – Шевеленко К.В., Бруй І.В., за участі позивача - ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 сільської ради Городнянського району – ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 районної державної адміністрації – ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом Прокоп?єва ОСОБА_8 до ОСОБА_4 сільської ради Городнянського району Чернігівської області, ОСОБА_2, ОСОБА_6 районної державної адміністрації Чернігівської області, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Чернігівській області про зобов’язання встановлення межових знаків та внесення змін до кадастрового плану,

В С Т А Н О В И В :

10.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Городнянського району Чернігівської області, ОСОБА_2 про зобов’язання встановлення межових знаків та просив зобов’язати ОСОБА_4 сільську раду в примусовому порядку встановити на місцевості (в натурі) знищені межові знаки В. та Б. на земельній ділянці, що належить позивачу на праві приватної власності згідно державного акту №ЯМ 401475, розташованій за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с.Макишин, вул. 70 років Жовтня, 6.

22.12.2016 року позивач подав заяву про доповнення позовних вимог, в якій просив зобов’язати відділ Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі Чернігівської області внести зміни до кадастрового плану, також просив залучити до участі у розгляді справи другим відповідачем ОСОБА_6 районну державну адміністрацію Чернігівської області, оскільки спірна межа знаходиться на території земель ОСОБА_6 районної державної адміністрації Чернігівської області.

Ухвалою суду від 28.11.2018 року у справі за клопотанням позивача залучено співвідповідачами ОСОБА_6 районну державну адміністрацію Чернігівської області та ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що кадастровий план, існуючий при виділенні його земельної ділянки, був змінений. Також зазначив, що при формуванні на місцевості земельної ділянки по вул. 70 років Жовтня,4 в с. Макишин Городнянського району змінена межа його земельної ділянки БВ та знищені межові знаки.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги до ОСОБА_4 сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Чернігівської області підтримав повністю. З приводу заявлених вимог пояснив, що він є власником будинку №6 по вул. 70 річчя Жовтня в с.Макишин Городнянського району, проживає в цьому будинку з сім’єю з 1980-х років та фактично користується земельною ділянкою навколо цього будинку для його обслуговування. На земельній ділянці розташовані господарські та побутові споруди, в тому числі малі очисні споруди, вольєр для собаки та ін. У 2006 році він з метою приватизації земельної ділянки, яку він фактично використовував, звернувся до ОСОБА_4 сільської ради Городнянського району. Рішенням ОСОБА_4 сільської ради від 20.12.2006 року йому було надано дозвіл на розробку проекту приватизації земельної ділянки розміром 0,22 га для обслуговування його житлового будинку. Під час розробки та затвердження цієї документації він погодив межі його земельної ділянки з сусідами ОСОБА_10 та ОСОБА_2 – суміжними землекористувачами. Узгоджена частина межі його земельної ділянки з боку сусіда ОСОБА_2 проходила по лінії паркану, який знаходився на місці тривалий час, та у місці відсутності паркану була позначена на місцевості дерев’яними кілками. Межові знаки передавались на зберігання йому та спільним землекористувачам, що було відображено у відповідному акті. Станом на момент погодження меж його земельної ділянки при її приватизації суміжні земельні ділянки не були приватизовані, та межі їхні не були визначені. Рішенням ОСОБА_4 сільської ради від 16.03.2010 року було затверджено технічну документацію з приватизації його земельної ділянки розміром 0,25 га, ділянці був присвоєний кадастровий номер, земельна ділянка була визначена в натурі (на місцевості), та земля у розмірі 0,25 га для будівництва та обслуговування його будинку була передана йому у власність, про що йому 21.03.2012 року був виданий відповідний державний акт № ЯМ 401475. Крім того, до його земельної ділянки примикає город, який він фактично використовує тривалий час. Він звертався до ОСОБА_4 сільської ради з окремою заявою та отримав відповідне рішення сільської ради , яким йому дозволено виготовити технічну документацію на земельну ділянку для городництва. Вказана земельна ділянка на цей час не сформована, оскільки між ним та ОСОБА_2 виник спір з приводу межі розташування цього городу. У 2015 році його сусід - відповідач ОСОБА_2 - почав займатись приватизацією земельної ділянки навколо свого будинку, а також городу, що примикає до неї. У зв’язку з цим він неодноразово звертався до сільської ради та просив урахувати спірні питання з приводу межі, але безрезультатно. Узгодження технічної документації ОСОБА_2 відбувалось в його відсутність, без урахування його позиції та документів на його земельну ділянку, яка була приватизована раніше. При цьому, відповідачами межові знаки, й відповідно межа його земельної ділянки, частково були переміщені в його бік, що призвело до фактичного зменшення розміру його земельної ділянки та порушення його права власності на неї. Дізнавшись про це, він переглянув публічну кадастрову карту, з якої встановив, що земельна ділянка його сусіда ОСОБА_2, вже є сформованою, має відповідний кадастровий номер. Також він встановив, що кадастровий план його земельної ділянки не відповідає плану землекористування, який міститься у його технічній документації та його державному акті ЯМ№ 401475. Враховуючи це, позивач просив суд зобов’язати відповідачів ОСОБА_4 сільську раду та ОСОБА_2 відновити межу БВ його земельної ділянки, а відповідача ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Чернігівській області привести кадастровий план у відповідність до державного акту ЯМ №401475. Від вимог, заявлених до ОСОБА_6 райдержадміністрації, позивач відмовився, оскільки останньою його права на спірну земельну ділянку не порушувались.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Городнянського району в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивач протягом 2011-2015 років тричі звертався до сільської ради з приводу спірної межі. Комісія за участі землевпорядника сільської ради виходила на місце та перевіряла законність вимог ОСОБА_1, але порушень його межі не було встановлено. Створення комісії не було оформлено документально, також комісія не склала актів за наслідками обстеження спірної межі. При складанні акту погодження меж під час формування земельної ділянки ОСОБА_2 комісія не використовувала технічну документацію ОСОБА_1 Враховуючи відмову ОСОБА_1 від участі у погодженні межі, спільна межа була визначена без участі суміжного користувача ОСОБА_1, про що був складений відповідний акт. Вважає, що жодних порушень земельний прав позивача не відбулось, оскільки технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_2 сільською радою не затверджувалась. Підтвердив, що за даними публічної кадастрової карти територія, на якій розміщені земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходиться за межами території села Макишин. Ці землі наразі входять до складу земель, які віднесені до «парників». Вказав, що документально зміни у розмежуванні земель жодним чином оформлені не були, подання місцевою радою не вносилось, рішень, розпоряджень з цього приводу не приймалось.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили, що відповідачем ОСОБА_2 не порушувалась межа земельної ділянки позивача. Вважають заявлений позов безпідставним та доказами справи не доведеним.

Представник відповідача ОСОБА_6 районної державної адміністрації в судовому засіданні пояснила, що землі, на яких розташована спірна межа, дійсно, в період з 2012 року по теперішній час, були винесені за межі села Макишин, знаходились у розпорядженні ОСОБА_6 РДА, після чого були передані у розпорядження ОСОБА_9 управління Держгеокадастру в Чернігівській області. Ці зміни відбувалися у зв’язку зі зміною законодавства, жодного розпорядження ОСОБА_6 РДА з цього приводу не приймалося. Вказала, що ОСОБА_6 РДА у цій справі не є належним відповідачем, оскільки нею не порушувались права та законні інтереси позивача у цій справі. В задоволені позову просила відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_9 управління Держгеокадастру в Чернігівській області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги не визнав. Надав відзив на позов, за змістом якого вважає пред’явлені вимоги безпідставними, а ОСОБА_9 управління Держгеокадастру в Чернігівській області –неналежним відповідачем у справі. Не надав на вимогу суду архівний примірник технічної документації на земельну ділянку позивача, пославшись на відсутність її у архіві внаслідок втрати цієї документації. Жодних пояснень з приводу наявності розбіжностей у кадастровому плані та плані землекористування на земельну ділянку позивача, не надав.

Заслухавши в судовому засіданні сторони та представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, виходячи з наступного.

За правилами ст. 12, 81 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих стороною позивача доказів вбачається, що 20.12.2006 року позивачу було надано дозвіл на розробку проекту приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських будівель розміром 0,22 га, яка знаходиться по вулиці 70-річчя Жовтня, що підтверджується рішенням ОСОБА_4 сільської ради від 20.12.2006 року. (т.1а.с. 74)

Дослідженням технічної документації із землеустрою щодо складання документів на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) №6 по вул.70 років Жовтня в с. Макишин Городнянського району встановлено, що її виготовлено Приватним підприємством «Крок» на замовлення 21.07.2009 року ОСОБА_1 Технічну документацію погоджено 22.07.2009 року в.о. начальника відділу Держкомзему у ОСОБА_6 районі. В матеріалах вказаної технічної документації міститься акт погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 з суміжними землекористувачами ОСОБА_10 та ОСОБА_2, про що свідчать їхні підписи у акті погодження меж. (т.1 а.с.81)

З дослідженого в судовому засіданні державного акту на право власності на земельну ділянку ЯМ №401475 встановлено, що на підставі рішення ОСОБА_4 сільської ради Городнянського району від 16.03.2010 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою вул. 70 річчя Жовтня, 6 в с.Макишин Городнянського району. Кадастровий номер земельної ділянки №7421486000:01:000:0471. (т.1 а.с.4зв.)

З наданої стороною позивача копії витягу з Державного земельного кадастру №НВ-7405739202017 від 10.11.2017 року встановлено, що конфігурація та розміри меж земельної ділянки позивача, зображення якої міститься у кадастровому плані витягу з ДЗК відрізняються від зображення цієї ж ділянки у державному акті ЯМ №401475. (а.с. 4зв.,188) А саме, в північній частині плану меж земельної ділянки в державному акті ( т.1 зворот арк. 4, арк. 80) на межі «АБ» наявний виступ довжиною 2,77 м. У витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на кадастровому плані даної земельної ділянки ( арк. 188 справи ), на межі «ГА» даний виступ відсутній.

Відповідачем ОСОБА_9 управлінням ДГК у Чернігівській області не надано суду жодних документів, на підставі яких відомості про земельну ділянку позивача внесені до державного земельного кадастру.

З листів начальника Відділу у ОСОБА_6 районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 07.12.2016 року та від 17.12.2018 року вбачається, що надати технічну документацію до державного акту ЯМ №401475, а також документацію, яка пов’язана зі зміною розпорядника земель, на яких розташована земельна ділянка по вул. 70 років Жовтня,6 в с. Макишин відділ не має можливості, оскільки в архіві відділу така документація відсутня.

Як встановлено судом, 31.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_4 сільської ради за отриманням дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку по вулиці Нова,4 (колишня вулиця 70-річчя Жовтня) в с.Макишин.

Рішенням від 16.06.2016 року ОСОБА_4 сільської ради ОСОБА_2 наданий дозвіл на виготовлення технічної документації. (т.1 а.с.73зв., 74)

Дослідженням архівного примірнику технічної документації на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_2 встановлено, що акт погодження меж цієї земельної ділянки суміжним землекористувачем не підписаний, акт складений у відсутність ОСОБА_1 (т.1 а.с.83) Земельна ділянка ОСОБА_2 сформована та 10.01.2017 року їй присвоєно кадастровий номер №7421486000:02:000:2715. (т.1 а.с.70зв.). За даними акту прийомки-передачі межових знаків, який складений в присутності ОСОБА_4 сільського голови ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_2, межі земельної ділянки по вул. Нова,4 в с.Макишин, загальною площею 0,25 га, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 10 штук. Креслення перенесення меж земельної ділянки додається до справи. Власниками суміжних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Межові знаки передані на зберігання ОСОБА_2

З висновку № 9136 судової земельно-технічної експертизи від 16 серпня 2018 року, проведеної за клопотанням сторони позивача, встановлено, що оскільки графічна конфігурація плану даної земельної ділянки в правовстановлюючому документі державному акті ЯМ № 401475 не відповідає плану даної земельної ділянки у витягу з ДЗК ( арк. 188 справи), для дослідження приймається державний акт на право приватної власності на земельну ділянку Серія ЯМ № 401475. З східної, південної, західної, північної сторони межі даної земельної ділянки визначені на місцевості огорожею. Площа даної земельної ділянки у фактичному користуванні становить 0,2160 га. На плані, що додається до висновку, межі даної земельної ділянки у фактичному користуванні зображено синім кольором. Земельна ділянка на вул. 70 років Жовтня,6 у с. Макишин Городнянського району Чернігівської області у фактичному користуванні з урахуванням забудови житлового будинку та господарських будівель і споруд на місцевості, відповідно до проведеного топографо-геодезичного знімання розташована в межах лінійних промірів між поворотними точками: від 1 до 5 межа проходить в південно-східному напрямку по існуючій огорожі сусіднього домоволодіння – 86,29 м. З наданого додатку до експертизи вбачається, що межі земельної ділянки у фактичному використанні позивача не відповідають межам цієї ділянки згідно витягу з ДЗК. При цьому суд звертає уваги на те, що за даними інженерно-геодезичних вишукувань очисна споруда та надвірна будівля, що належать позивачу, фактично знаходяться за межами земельної ділянки, зазначеними у інформації, що міститься у Державному земельному кадастрі (т.1 а.с.255-256, т.2 а.с.1-11)

Як пояснив позивач під час виїзду суду на місце та огляду спірної межі, очисні споруди та надвірна споруда для собаки, які містяться на території його земельної ділянки біля спірної межі, були побудовані багато років тому та знаходились на місці на момент погодження технічної документації на його земельну ділянку. Вказаного не заперечував відповідач ОСОБА_2, який був присутній при проведенні огляду судом спірної межі.

Отже, доказами справи підтверджено, що при формуванні межі земельної ділянки ОСОБА_2, кадастровий номер №7421486000:02:000:2715, було порушено спільну межу, яка проходить між земельними ділянками суміжних користувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідачі у справі з висновками експерта не погодились, просили суд врахувати, що експертом не надано чітких відповідей на поставлені судом питання. Суд роз’яснював сторонам їхнє право заявити відповідні клопотання, в тому числі про призначення експертизи, подати суду відповідні докази та обов’язок довести суду обставини на обгрунтування заперечень, однак відповідачами вказаний обов’язок не виконаний та відповідних належних доказів, якими б спростовувались доводи позивача, відповідачами не надано.

В силу ч. 1, 4, 8, 12 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв’язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до ДЗК. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - в разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

На підставі ч. 2 ст. 55 ЗУ «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою.Частиною 5 цієї статті, визначено, що власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010, (далі Інструкція) пунктом 2.3 якої визначено, що комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Пунктом 2.4 цієї ж Інструкції, визначено, що підготовчі роботи включають збір відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, а також згідно п. 2.8 Інструкції, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Також, відповідно до п. 3.12 Інструкції, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

ОСОБА_9 управління Держгеокадастру в Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

В силу ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пункту 7 ПП ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

З наданих сторонами доказів встановлено, що після виникнення земельного спору з приводу спірної межі та неодноразових звернень позивача з цього приводу до ОСОБА_4 сільської ради Городнянського району жодного документу за наслідками його звернень складено не було. Доказів того, яке саме джерело інформації було використано при внесенні даних про земельну ділянку ОСОБА_1 кадастровий номер №7421486000:01:000:0471 до Державного земельного кадастру, відповідачем не надано та повідомлено, що архівний примірник технічної документації втрачений. При виготовленні технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_2 кадастровий номер № №7421486000:02:000:2715 не були зібрані та враховані відомості про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки.

Отже суд, аналізуючи докази справи у їх сукупності, дійшов висновку про те, що при формуванні земельної ділянки ОСОБА_2 кадастровий номер 7421486000:02:000:2715, межа, яка є суміжною з земельною ділянкою ОСОБА_1 була зміщена в бік останнього. При цьому суд критично сприймає позицію відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 сільської ради про те, що ними не було вчинено жодних дій з перенесення межі, оскільки встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 відбувалось у відсутності ОСОБА_1, без згоди останнього та без урахування зауважень позивача та матеріалів технічної документації на його земельну ділянку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

В силу ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 551,2 грн. та на оплату експерта в сумі 19509 грн. (т.1 а.с.1,2, т.2 а.с.32). Враховуючи приписи ст. 141 ЦПК України, сума судових витрат підлягає стягненню з відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст.15, 16, 373 ЦК України, ст. 103, 106, 107, 108, 152-155 ЗКУ, ст.4, 5, 12,13, 136, 141, 223, 264, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Прокоп?єва ОСОБА_8 до ОСОБА_4 сільської ради Городнянського району Чернігівської області, ОСОБА_2, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Чернігівській області про зобов’язання встановлення межових знаків та внесення змін до кадастрового плану – задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_4 сільську раду Городнянського району Чернігівської області та ОСОБА_2 встановити на місцевості (в натурі) знищені межові знаки В. та Б. на земельній ділянці кадастровий №7421486000:01:000:0471, розташованій за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с.Макишин, вул. 70 років Жовтня, 6., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно державного акту №ЯМ 401475 від 21.03.2012 року.

Зобов’язати ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Чернігівській області внести зміни до кадастрового плану земельної ділянки кадастровий №7421486000:01:000:0471 розташованій за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с.Макишин, вул. 70 років Жовтня, 6, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом приведення його у відповідність до плану меж земельної ділянки, зазначеному у державного акті №ЯМ 401475 від 21.03.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_4 сільської ради Городнянського району Чернігівської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Чернігівській області в рівних частках на користь ОСОБА_1 на відшкодування понесених судових витрат 20060,20 грн. (двадцять тисяч шістдесят грн.20коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складання повного тексту рішення.

Суддя М.В.Лиманська