Рішення № 78947190, 19.12.2018, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/1190/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Шишки Н.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолепетиської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 22.02.1996 року помер батько позивача - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Спадщину після смерті батька прийняла мати позивача - ОСОБА_4 Факт прийняття матір’ю спадщини після смерті батька підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.07.1998 року, виданого в.о. державного нотаріуса Великолепетиської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 (спадкова справа № 55/98) , зареєстрований у реєстрі за № 466. Факт родинних відносин між позивачем та батьками підтверджується свідоцтвом про народження. За життя батько позивача - ОСОБА_3 отримав право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Заповіт Ілліча», що підтверджується рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2018 року. № 629/3739/17 та рішенням Великолепетиської селищної ради народних депутатів Херсонської області № 135 від 14.06.2000 року «Про затвердження земельної частки (паю) пропущеним раніше членам КСП ім. Петровського та «Заповіт Ілліча»», згідно якого ОСОБА_3 було включеного під № 14 до списку раніше пропущених осіб в списках і які мають право на повний пай колишнього КСП «Заповіт Ілліча». Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій» №720/95 від 08.08.1995 року встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства без виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості). Пунктом 2 вказаного Указу передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Батько позивача - ОСОБА_3 на час паювання КСП «Заповіт Ілліча» 05.01.1995 року (дати видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП «Заповіт Ілліча») був пенсіонером КСП «Заповіт Ілліча», а тому був включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Заповіт Ілліча». Таким чином, батько позивача відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій» № 720/95 від 08.08.1995 року отримав право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Заповіт Ілліча». Але за життя батько сертифікат на право на земельну частку пай не отримав у зв’язку з тим, що був пропущений у списках осіб, які мають право на земельну частку «пай» КСП «Заповіт Ілліча». Розпорядженням голови Великолепетиської районної державної адміністрації № 182 від 18.05.2001 року «Про погодження схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП «Заповіт Ілліча»» розмір земельної частки (паю) в середньому по господарству визначений 5,96 умовних кадастрових гектара, вартість земельної частки (паю) -25731 грн. Право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Заповіт Ілліча», увійшло до складу спадщини, що залишилася після смерті батька позивача - ОСОБА_3 і яку прийняла мати позивача - ОСОБА_4 на підставі ст. 529 ЦК України від 18.07.1963 року № 1540-VI. Факт прийняття матір’ю спадщини після смерті батька підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.07.1998 року, виданого в.о. державного нотаріуса Великолепетиської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 (спадкова справа № 55/98), зареєстрований у реєстрі за № 466. Мати позивача - ОСОБА_4 померла 19.06.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про її смерть. Місцем відкриття спадщини відповідно до ст. 1221 ЦК України є останнє проживання спадкодавця, тобто Херсонська область, Великолепетиський район смт. Велика Лепетиха вул. Тельмана, 5. Відповідно до п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 року № 435-IV (надалі ЦК України), який набрав чинності з 01.01.2004 року, Правила книги шостої (Спадкове право) ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не булла прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Враховуючи, що спадщина після смерті матері позивача відкрилась 19.06.2002 року, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності УК України, то до спадщини після смерті матері необхідно застосовувати правила ЦК України. Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Враховуючи, що за життя мати заповіт не складала, то спадкування після смерті ОСОБА_4 здійснюється за законом. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач як син спадкодавця, належить до першої черги права на спадкування за законом. Іншим спадкоємцем першої черги спадкування є рідна сестра позивача - ОСОБА_6, але вона не проживала з матір’ю на момент її смерті, не прийняла спадщину після смерті матері, не претендує на неї і не буде звертатися в суд за продовженням строку прийняття спадщини, що підтверджується її заявою від 21.01.2003 року, посвідченої приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 На момент смерті матері позивач проживав разом з нею, що підтверджується домовою книгою для прописки осіб, проживаючих у ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідкою Великолепетиської селищної ради № 3339 від 15.11.2018 р. і не подавав заяви про відмову від спадщини. Таким чином, позивач прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_4 відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України. Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Позивач просить суд визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом, після померлої 19.06.2002 року ОСОБА_4, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Заповіт Ілліча» смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області розміром 5,96 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_3 на підставі рішення Великолепетиської селищної ради народних депутатів Херсонської області № 135 від 14.06.2000 року «Про затвердження земельної частки (паю) пропущеним раніше членам КСП ім. Петровського та «Заповіт Ілліча»», рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2018 р. справа № 629/3739/17.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, але у позовній заяві просить розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, але надала на адресу суду письмову заяву, в якій позов визнала та просить розглядати справу у її відсутність.

Вивчивши та дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

22.02.1996 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-КГ № 289859 від 23.02.1996 року.

Спадщину після смерті батька прийняла мати позивача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.07.1998 року, виданого в.о. державного нотаріуса Великолепетиської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та спадковою справою № 55/98, зареєстрований у реєстрі за № 466, після смерті ОСОБА_3

Факт родинних відносин між позивачем та батьками підтверджується свідоцтвом про народження серія І-ВЛ № 352281 від 06.12.1972 року.

За життя батько позивача - ОСОБА_3 отримав право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Заповіт Ілліча», що підтверджується рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2018 року № 629/3739/17 та рішенням Великолепетиської селищної ради народних депутатів Херсонської області № 135 від 14.06.2000 року «Про затвердження земельної частки (паю) пропущеним раніше членам КСП ім. Петровського та «Заповіт Ілліча»», згідно якого ОСОБА_3 було включеного під № 14 до списку раніше пропущених осіб в списках і які мають право на повний пай колишнього КСП «Заповіт Ілліча».

Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій» №720/95 від 08.08.1995 року. встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства без виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Пунктом 2 вказаного Указу передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Батько позивача - ОСОБА_3 на час паювання КСП «Заповіт Ілліча» 05.01.1995 року (дати видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП «Заповіт Ілліча») був пенсіонером КСП «Заповіт Ілліча», а тому був включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Заповіт Ілліча».

Таким чином, батько позивача - ОСОБА_3 відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій» № 720/95 від 08.08.1995 року отримав право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Заповіт Ілліча». Але за життя ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку пай не отримав у зв’язку з тим, що був пропущений у списках осіб, які мають право на земельну частку «пай» КСП «Заповіт Ілліча».

Розпорядженням голови Великолепетиської районної державної адміністрації № 182 від 18.05.2001 року «Про погодження схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП «Заповіт Ілліча»» розмір земельної частки (паю) в середньому по господарству визначений 5,96 умовних кадастрових гектара, вартість земельної частки (паю) -25731 грн.

Право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Заповіт Ілліча», увійшло до складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3, яку прийняла мати позивача – ОСОБА_4 на підставі ст. 529 ЦК України від 18.07.1963 року № 1540-VI. Факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.07.1998 року, виданого в.о. державного нотаріуса Великолепетиської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 466 та спадковою справою № 55/98.

ОСОБА_4 померла 19.06.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ВЛ № 358641 від 29.10.2002 року. Місцем відкриття спадщини відповідно до ст. 1221 ЦК України є останнє проживання спадкодавця, тобто Херсонська область, Великолепетиський район смт. Велика Лепетиха вул. Тельмана, 5.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 року № 435-IV (надалі ЦК України) , який набрав чинності з 01.01.2004 року, Правила книги шостої (Спадкове право) ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не булла прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась 19.06.2002 року, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності УК України, то до спадщини після смерті ОСОБА_4 необхідно застосовувати правила ЦК України.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Враховуючи, що за життя мати заповіт не складала, то спадкування після смерті ОСОБА_4 здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач належить до першої черги права на спадкування за законом. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину за законом чи заповітом відсутні.

На момент смерті ОСОБА_4 позивач проживав разом з нею, що підтверджується домовою книгою для прописки осіб, проживаючих у ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідкою Великолепетиської селищної ради № 3339 від 15.11.2018 року і не подавав заяви про відмову від спадщини, а тому прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що через відсутність сертифікату про право на земельну частку (пай) на ім’я ОСОБА_3 позивач не може оформити спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 через органи нотаріату, а тому з метою захисту порушеного цивільного права позивача, відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій» №720/95 від 08.08.1995 р., ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 392, 1217-1218, 1261, 1268 ЦК України, суд вважає за необхідне визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Заповіт Ілліча» смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області розміром 5,96 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_3, померлого 22.02.1996 року, на підставі рішення Великолепетиської селищної ради народних депутатів Херсонської області № 135 від 14.06.2000 року «Про затвердження земельної частки (паю) пропущеним раніше членам КСП ім. Петровського та «Заповіт Ілліча»» та рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2018 р. справа № 629/3739/17.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 524, 524, 549 ЦК України від 18.07.1963 року, ст.ст. 319, 321, 392 ЦК України, п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій» №720/95 від 08.08.1995 року, керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Великолепетиської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом, після померлої 19.06.2002 року ОСОБА_4, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Заповіт Ілліча» смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області розміром 5,96 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_3 на підставі рішення Великолепетиської селищної ради народних депутатів Херсонської області № 135 від 14.06.2000 року «Про затвердження земельної частки (паю) пропущеним раніше членам КСП ім. Петровського та «Заповіт Ілліча»» та рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2018 р. справа № 629/3739/17.

Повне найменування сторін:

1. Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса зареєстрованого місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

2. Відповідач - Великолепетиська селищна рада, ідентифікаційний код 04401530, адреса місцезнаходження: Херсонська область, Великолепетиський район, смт. Велика Лепетиха, вул. Соборна, 2

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА:

Суддя В.А. Мамаєв

ОСОБА_8 Шишка