Рішення № 78945548, 21.12.2018, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/357/18

Справа № 582/1010/18

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Петен Я.Л., за участю секретаря судового засідання Климась С.В., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, малолітнього ОСОБА_4, психолога ОСОБА_5, представника служби у справах дітей Недригайлівської районної державної адміністрації Іщенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, м. Суми, до ОСОБА_3, с. Великі Будки, Недригайлівського району Сумської області, за участі Служби у справах дітей Недригайлівської районної державної адміністрації, смт. Недригайлів Сумської області, Служби у справах дітей Сумської міської ради, м. Суми, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И В :

06 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3, звернулася до суду з даним позовом та просить ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку с. Юнаківка Сумського району Сумської області, зареєстровану та проживаючу за адресою: с. Великі Будки Недригайлівського району Сумської області, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та призначити її, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, опікуном малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, має малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Реєстрація народження ОСОБА_4 проведена відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції у відповідності до ст. 135 Сімейного кодексу України. Біологічним батьком ОСОБА_4 є її син, який до народження дитини проживав з відповідачем однією сім'єю без шлюбу. ОСОБА_4 є онуком позивача. З 2009 року відповідач мешкає окремо від свого малолітнього сина ОСОБА_7, обов'язків матері не виконує, дитину не утримує. На неодноразові звернення до відповідача щодо прийняття участі у виховані та утриманні дитини, відповідач не реагувала. Безпосереднім вихователем малолітнього ОСОБА_4 є вона, ОСОБА_1, повністю забезпечує онука, купує йому одяг та взуття, забезпечує продуктами харчування, матеріалами для його розвитку, іграшками, тощо. Малолітній ОСОБА_4 з народження проживає з нею, у двохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. На даний час малолітня дитина зареєстрована за місцем реєстрації своєї матері за адресою: АДРЕСА_4. Також позивач зазначила, що нею створені для дитини всі необхідні умови для здорового та всебічного її розвитку, вона постійно цікавиться життям онука, його успіхами, піклується про його виховання та навчання, підтримує постійний зв'язок із навчальним закладом, постійно відвідує батьківські збори, в зв'язку з чим проявляється особиста прихильність онука до неї. З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини - ОСОБА_4, вважає за необхідне вирішити питання в судовому порядку про позбавлення відповідача батьківських прав. Крім того, вона, позивач, має бажання бути опікуном над своїм онуком, також має можливість матеріально утримувати його, оскільки отримує щомісячно пенсію за віком та ще працює. Стан її здоров'я також є можливим виконувати обов'язки опікуна над малолітнім онуком. Вона, позивач, не перебуває на обліку та на лікуванні у психоневрологічному або наркологічному диспансері, не вживає спиртні напої, не притягувалась до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, її інтереси не суперечать інтересам її онука ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, надали пояснення, аналогічні обґрунтуванню позову (а.с.162).

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги в частині позбавлення її батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_7, 2008 року народження, не визнала, зазначила, що вона періодично вживає заходи для спілкування та побачень з сином ОСОБА_7, проте має певні труднощі щодо утримання та виховання дитини у зв'язку з матеріальним становищем та знаходженням на її утриманні неповнолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8. Оскільки хлопчик проживає в місті Суми, має там друзів, у село до неї їхати не бажає, то вона не заперечує, щоб останній і надалі проживав разом зі своєю біологічною бабусею, ОСОБА_1, та проти призначення останньої опікуном свого малолітнього сина ОСОБА_7, 2008 року народження, також не заперечує. А вона і надалі буде бачитися з ним та по мірі можливості надавати матеріальну допомогу на його навчання та виховання. Виявила стурбованість щодо позбавлення її батьківських прав у зв`язку з тим, що бабуся, позивач, є похилого віку, а тому якщо щось станеться з бабусею, а вона буде позбавлена батьківських прав, то що буде з її сином.

Представник служби у справах дітей Недригайлівської районної державної адміністрації Іщенко Т.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав позивача ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4, 2008 року народження, та акт обстеження умов проживання ОСОБА_3 (а.с.35-37). Вважає, що саме в інтересах малолітньої дитини позов необхідно задовольнити.

Представник служби у справах дітей Сумської міської ради у судове засідання не прибув, подав до суду висновок про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_4, 2008 року народження (а.с.72-73), та подання про доцільність встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_4, 2008 року народження, у разі позитивного вирішення Недригайлівським районним судом Сумської області питання позбавлення матері дитини батьківських прав відносно неї.

З ініціативи позивача та його представника, яка була підтримана всіма учасниками судового розгляду, судом, у присутності психолога ОСОБА_5, було вислухано думку малолітнього ОСОБА_4, 2008 року народження, щодо спірного питання. Малолітній ОСОБА_4 пояснив, що на протязі 5 років він проживає з бабусею (ОСОБА_1.) Також зазначив, що зі своєю мамою (ОСОБА_3О.) він зустрічається, вони разом ходять до піцерії, телефонують один одному, мати цікавиться його здоров'ям та життям. Вказав, що любить і маму і бабусю, а також сестричку, але від мами відвик, бо довгий час живе з бабусею у м. Суми, ходить там до школи, має друзів. Також зазначив, що мама дає йому кошти на різні його особисті витрати. Вказав, що хоче щоб сім`я була разом.

Суд, вислухавши позивача та її представника, відповідача, представника служби органу опіки та піклування, вислухавши думку малолітньої дитини ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-БП № 058977 (а.с.9зв.). Зі слів матері, відповідно до ст. 135 Сімейного Кодексу України, батьком дитини записаний ОСОБА_9, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00021601390 від 05.12.2018 на ОСОБА_4, наданим на запит суду Ковпаківським районним у місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управліня юстиції у Сумській області (а.с.82-85).

Згідно акту обстеження умов проживання від 10.10.2018, малолітній ОСОБА_4, проживає у двохкімнатній квартирі разом зі своєю біологічною бабусею ОСОБА_1, позивачем по справі, за адресою: АДРЕСА_1, що належить останній на праві власності, в якій наявні меблі, газопостачання, електропостачання, водопостачання. В квартирі прибрано, зроблено косметичний ремонт, квартира обладнана меблями та побутовою технікою. В наявності у дитини сезонний одяг, взуття, шкільне приладдя, продукти харчування, є окреме спальне місце, шафа для зберігання одягу та особистих речей, комп'ютерний стіл. У сім'ї панує взаємопорозуміння. Умови для нормального зростання та виховання хлопчика створені (а.с.48).

Позивач ОСОБА_1 не перебуває на обліку та на лікуванні у психоневрологічному, наркологічному диспансері, не вживає спиртні напої, що підтверджується відповідними довідками (а.с.46-47), не притягувалась до кримінальної відповідальності (а.с.49), за станом здоров'я може виконувати обов'язки опікуна (а.с.50), перебуває на обліку в Управлінні ПФУ Сумське об'єднане управління ПФУ та отримує пенсію у розмірі 1837,68 грн. на місяць (а.с.51), позитивно характеризується за місцем проживання, заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території не має, що підтверджується характеристикою КП «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради від 05.07.2018 вих. № 1126/01-3 (а.с.10).

Згідно характеристики, виданої Комунальною установою Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 імені Героя України ОСОБА_10 Сумської міської ради на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, учня 4-А класу, - учень навчається у даній школі з першого класу. Має хороший фізичний і розумовий розвиток. Велику увагу вихованню та навчанню приділяє бабуся ОСОБА_1, яка постійно цікавиться шкільним життям дитини, виділяє кошти на харчування, слідкує за зовнішнім виглядом. Приходить до школи за вимогою класного керівника, постійно відвідує батьківські збори, телефонує. Ніхто, крім неї, цього не робить (а.с.11).

З довідки Сумської міської клінічної лікарні вбачається, що під час візитів ОСОБА_4, 2008 р.н., до сімейного лікаря, в якого він перебуває на обліку, хлопчика завжди супроводжує бабуся ОСОБА_1 (а.с.12).

З висновку Недригайлівської районної державної адміністрації від 13.09.2018 вих. № 01-21/458 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4, 2008 року народження, саме в інтересах малолітньої дитини, та з акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 10.09.2018 (а.с.35-37), вбачається, що ОСОБА_3 проживає у с. Великі Будки, Недригайлівського району Сумської області, у належному їй цегляному будинку з пічним опаленням. Зі слів матері, дитина не проживає з нею протягом п'яти років. З батьком ОСОБА_4 - ОСОБА_11, 1983 р.н., вона у зареєстрованому шлюбі не перебувала. ОСОБА_3 має також малолітню дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8. ОСОБА_3 не має коштів на відповідний ремонт у будинку та на утримання двох малолітніх дітей. На даний час сім'я ОСОБА_3 не вважається такою, що опинилася у складних життєвих обставинах.

З наданого суду службою у справах дітей Сумської міської ради висновку про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_4, 2008 року народження (а.с.72-73), та подання про доцільність встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_4, 2008 року народження, вбачається доцільність встановлення опіки над останнім, у разі позитивного вирішення Недригайлівським районним судом Сумської області питання позбавлення матері дитини батьківських прав.

Згідно ч. 2, 5 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє їх від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст.ст. 3, 155 Сімейного кодексу України, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли з ними не проживає. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Батько або мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона: 1) не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківський прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Пленум Верховного Суду України у пунктах 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Так, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не систематично, але спілкується із матір'ю, зустрічається з нею, що свідчить про підтримання ними особистих відносин і прямого контакту, характер цих відносин не ґрунтується на неприязні та зневазі, і ці обставини підтверджені матеріалами справи, повністю визнані та не заперечуються сторонами, а також висловлено самою дитиною у судовому засіданні.

Суду не надано доказів безпідставного невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього сина ОСОБА_7. Доказів ведення аморального способу життя відповідачем, як то негативна характеристика з місця проживання, перебування на обліку у відповідних установах, через зловживання спиртними напоями тощо, суду також не надано.

Згідно пояснень позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні, вона фактично не зацікавлена у позбавленні відповідача ОСОБА_3 батьківських прав; мета пред'явлення даного позову - вирішення питання щодо її, позивача, статусу опікуна відносно ОСОБА_4, 2008 року народження.

Наведені факти свідчать, що позбавлення відповідача батьківських прав стосовно сина ОСОБА_7 суперечать інтересам дитини, яка періодично спілкується з матір'ю, любить її, потребує її уваги та турботи.

Надавши належну оцінку представленим у справі доказам, приймаючи до уваги, що відповідач періодично вживає заходи для спілкування та побачень з сином ОСОБА_7, проте має певні труднощі щодо утримання та виховання дитини у зв'язку з матеріальним становищем, знаходженням на її утриманні неповнолітньої дочки ОСОБА_12, 2017 року народження, враховуючи взаємне ставлення самого малолітнього ОСОБА_4 до своєї матері та навпаки матері, ОСОБА_3, до сина, суд не погоджується з висновками Служби у справах дітей Недригайлівської районної державної адміністрації та Служби у справах дітей Сумської міської ради про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав лише з формальних міркувань лише щоб встановити опіку над малолітнім ОСОБА_4, оскільки останній проживає з бабусею у м. Суми, та доходить висновку про відсутність беззаперечних підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Згідно ст. 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

Згідно з правилами ч. ч. 3, 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою (піклування над неповнолітньою особою), якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна (піклувальника) за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», з відповідними змінами та доповненнями, діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

Крім того, опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми встановлюється у випадку, якщо батьки померли, невідомі, визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, а також може бути встановлена і при житті батьків, зокрема, коли батьки понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ (п. 2.2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 N34/166/131/88).

У відповідності до ч. 1 ст. 244 СК України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

Згідно ч. 4 ст. 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що перелік підстав призначення опікуна над малолітньою дитиною, визначений Сімейним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «;Про охорону дитинства», не є вичерпним.

Виходячи з інтересів дитини, враховуючи наведені вище обставини даної справи та встановлені факти, керуючись п. 2.2 Правил опіки та піклування, - суд доходить висновку, що малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, понад п'ять років не проживає разом з матір'ю ОСОБА_3, яка у необхідному обсязі не бере участі у вихованні сина, тому наявні підстави для задоволення позовної вимоги про встановлення над малолітнім ОСОБА_4, опіки.

При вирішенні питання про призначення опікуном малолітнього ОСОБА_4 саме позивача ОСОБА_1, суд виходить з наведених вище доказів, а також звертає увагу на наступне.

Позивач ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою про призначення її опікуном малолітнього ОСОБА_4, яка розглянута Службою у справах дітей Сумської міської ради з оформленням подання до суду від 20.12.2018 року за № 2240/27.1-26 про доцільність встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_14 (а. с. 93-94).

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, є пенсіонером, на утриманні інших осіб, окрім ОСОБА_4, не має, щомісячно отримує пенсію, має задовільний стан здоров'я, на обліку в наркологічному чи психоневрологічному диспансерах не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалась, в розшуку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Згідно акту обстеження умов проживання від 10.10.2018, постійно проживає в двохкімнатній квартирі за аресою: АДРЕСА_2, в якій наявні меблі, газопостачання, електропостачання, водопостачання; в квартирі створені умови для зростання та виховання малолітньої дитини; згідно висновку про стан здоров'я - здорова, опікуном бути придатна (а.с.50).

Крім того, суд звертає увагу, що опитаний судом у присутності психолога малолітній ОСОБА_4 висловив бажання про й подальше проживання з бабусе (призначення опікуном саме ОСОБА_1.) Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала щодо призначення опікуном ОСОБА_4 саме ОСОБА_1

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про призначення опікуном малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, - позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виключно в інтересах малолітнього ОСОБА_4, суд задовольняє позовні вимоги частково щодо встановлення над ним опіки та призначення позивача опікуном, відмовляючи в частині позовних вимог щодо позбавлення бітьківських прав його матері.

При цьому, суд враховує правовий висновок з цього питання, викладений у Постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 209/2821/15-ц (провадження № 61-2357св18).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, м. Суми, до ОСОБА_3, с. Великі Будки, Недригайлівського району Сумської області, за участі Служби у справах дітей Недригайлівської районної державної адміністрації, смт. Недригайлів Сумської області, Служби у справах дітей Сумської міської ради, м. Суми, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, - задовольнити частково.

Встановити опіку над малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3, опікуном малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.п. 5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України від 15.12.2017, до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Повне рішення суду складене 28 грудня 2018 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Я. Л. Петен