Ухвала суду № 78944773, 27.12.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/7521/18

Провадження № 1-кп/592/510/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року м.Суми

Ковпаківський райсуд м. Суми у складі-головуючого судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Сахненко О.Ю., прокурора Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, Юр`єва С.М., ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, директора ТОВ «Термострой» (код ЄДРПОУ 39867858),розлученого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: м. Київ Харківське шосе 174 кв. 178, раніше не судимого, ІПН НОМЕР_1

за ст. 172 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172 КК України вчиненого за наступними обставинами.

Обіймаючи посаду директора ТОВ «Термострой» ОСОБА_5О виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто має статусслужбової особи відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 до ст. 364 КК України.

Умисно ігноруючи вимоги законодавства про працю директор ТОВ «Термострой» ОСОБА_6, грубо порушуючи вимоги п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України, згідно із яким трудовий договір з фізичною особою укладається з обов'язковим додержанням письмової форми та ст. 24-1 КЗпП України, якою передбачено, що у разі укладення трудового договору між працівником та фізичною особою, директор ТОВ «Термострой» ОСОБА_6 повинен у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладені у письмовій формі трудові договори у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.

Попри зазначені вимоги чинного законодавства, директор ТОВ «Термострой» ОСОБА_6 письмові трудові договори з ОСОБА_2, Юр`євим С.М., ОСОБА_3, ОСОБА_4, які працювала на підприємстві в період вересня 2017 року- 08.11.2017 року не укладав і в Сумському міському центрі зайнятості не реєстрував.

Також, в порушення вимог ч. 4 ст. 48 КЗпП України, відповідно до якої до трудової книжки заносяться відомості про роботу, директор ТОВ «Термострой» ОСОБА_6 не здійснив фактичні записи до трудових книжок про те, що ОСОБА_2, Юр`єв С.М., ОСОБА_3, ОСОБА_4 працювали у нього на відповідних посадах, у період часу з вересня 2017 року по 8 листопада 2017 року.

Крім того, всупереч вимогам чинного трудового законодавства

директор ТОВ «Термострой» ОСОБА_6 в порушення вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці» упродовж вищевказаного періоду часу не забезпечував облік робочого часу ОСОБА_2, Юр`єва С.М., ОСОБА_3, ОСОБА_4

Всупереч вимогам ст. 253 КЗпП України протягом вищевказаного періоду директор ТОВ «Термострой» ОСОБА_6 не зареєстрував ОСОБА_2, Юр`єва С.М., ОСОБА_3, ОСОБА_4 в фондах соціального страхування, внаслідок чого останні були позбавлені гарантованого ст. 46 Конституції України права на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від особи обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, в тому числі позбавлені права на нарахування пенсії відповідно до ст.ст. 8, 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Внаслідок не оформлення директором ТОВ «Термострой» ОСОБА_6 трудових відносин з вищевказаними працівниками, з останніх не здійснювалось утримання податку з доходу фізичних осіб передбаченого Податковим кодексом України.

Таким чином, ОСОБА_6О здійснюючи підприємницьку діяльність та маючи щодо найманих працівників право особистого прийому та звільнення з роботи, будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою зменшення витрат на оплату праці за рахунок грубого порушення прав найманих працівників, прийняв та допустив до роботи електрогазозварниками, у невстановлений слідством час та день вересня 2017 року, наступних громадян: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, Юр`єва ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, після чого використовував їх найману працю до 08.11.2017 року без оформлення трудових договорів, видачі відповідних наказів та розпоряджень, без здійснення записів в трудові книжки, без здійснення повідомлення до фонду соціального страхування та здійснення відрахування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення відповідно до вимог ст.ст. 253-256 КЗпП України та Законів України «Про загальнодержавне пенсійне страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням, похованням», та не здійснюючи утримання податку з доходу фізичних осіб.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою провину у скоєному при вищезазначених обставинах визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно в період з вересня 2017 року по 08.11.2017 року допустив до роботи 4-х осіб зазначених в обвинувальному акті до роботи без оформлення з ними трудових відносин у встановленому законом порядку. В подальшому сплатив за них Єдиний соціальний внесок та прибутковий податок а також інші виплати які роботодавець повинен здійснювати в разі оформлення офіційних трудових відносин з вказаними вище працівниками. На підтвердження вказаних обставин надав суду копії відповідних документів ( а.с. 66-72, 86-101).

Клопотав про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав передбачених ст. 46 КК України.

Потерпілі ОСОБА_2, Юр`єв С.М., ОСОБА_3 С, Г., ОСОБА_4 не заперечували проти закриття провадження по справі та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в зв’язку з примиренням. Письмової заяви потерпілих осіб залучені до матеріалів справи( а.с. 38-41).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5, які виразилися у прийнятті без офіційного працевлаштування та використання праці громадян ОСОБА_2, Юр`єва С.М., ОСОБА_3, ОСОБА_4В.в ТОВ « Термострой», в період з вересня по 8 листопада 2017 року в порушення вимог чинного трудового законодавства України, за ч. 1 ст. 172 КК України – тобтогрубе порушення законодавства про працю.

Судом обвинуваченому, потерпілим роз’яснено та суд вважає, що їм зрозумілі процесуальні наслідки вирішення справи на підставі їх клопотання.

Відповідно до вимог ст. 46 КК України відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди є другим обов’язковим елементом (крім примирення обвинуваченого з потерпілого після вчинення обвинуваченим злочину невеликої тяжкості) підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності. Відшкодування збитків чи усунення шкоди здійснюється, як правило, самим винним, але може бути здійснено й іншими особами. Потерпілий, суб’єктивні права якого порушено, має сам розпоряджатися ними на власний розсуд, у тому числі він вправі навіть звільнити винного від деліктного зобов’язання.

Суд вважає, що в даному конкретному випадку кримінальне правопорушення скоєне ОСОБА_5 завдає шкоди лише приватним інтересам фізичних потерпілих осіб. Надані ОСОБА_5О документи про сплату відповідних податків та зборів ТОВ «Термострой» за використання найманої праці, податку на доходи фізичних осіб, відсутність будь-яких заперечень проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого з боку потерпілих осіб, суд вважає належним підтвердженням наявності другого складового елементу для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Ст. 46 КК України передбачає обов’язкове і безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності зазначеної передумови та підстав такого звільнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Прокурор Вольченко О.В. вважав, що клопотання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ОСОБА_5 раніше не судимий, згідно ст. 12 КК України злочин передбачений ст. 172 ч.1 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5, відноситься до злочину невеликої тяжкості.

Таким чином, суд вважає клопотання обвинуваченого та потерпілих про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в зв’язку з їх примиренням на підставі ст. 46 КК України таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 172 ч.1 КК України - закриттю.

Судові витрати та речові докази в матеріалах кримінального провадження не зазначені.

На досудовому слідстві запобіжний захід ОСОБА_5. не обирався, під час судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не надходили.

Керуючись ст. 285, 288 КПК України, суд, -

Постановив:

ОСОБА_5 на підставі вимог ст. 46 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 172 ч.1 КК України, закривши кримінальне провадження.

На ухвалу може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Суддя Б.В. Хитров