Вирок № 78943665, 17.12.2018, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/670/18

Провадження № 1-кп/574/104/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Буринський районний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду кримінальне провадження №12018200140000102 від 18.04.2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Нижня Сагарівка, Буринського району Сумської області, українки, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, заміжньої, не працюючої, інваліда ІІІ групи, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор - Чуєв А.В.

потерпілий - ОСОБА_2

обвинувачена - ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

18 квітня 2018 року, вранці, ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого проживання в господарстві, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, домовилися спільно виконати роботу по господарству, а саме витягнути з підвалу картоплю, яку необхідно було підготовити для садіння.

Порушивши вказані домовленості, ОСОБА_2, разом з іншими особами, які повинні були допомогти в проведенні вищевказаних робіт, на подвір'ї їхнього з ОСОБА_1 домогосподарства, почав вживати спиртні напої.

Помітивши це, обвинувачена ОСОБА_1 підійшла до них та будучи обурена діями чоловіка, демонстративно допила спиртні напої, які останні хотіли вжити.

З цього приводу між нею та потерпілим ОСОБА_2 виникла гостра сварка, вході якої останній вдарив ОСОБА_1 лопатою, що стояла поруч, після чого припинив свої дії.

Через півгодини, після цих подій, тобто близько 11-ї години, обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і будучи обурена діями свого чоловіка ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до нього, взявши в літній кухні столового ножа, вирішила умисно заподіяти йому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний намір, остання підійшла до ОСОБА_2, який перебував на подвір'ї господарства де вони проживають за адресою: АДРЕСА_1, і стояв до неї спиною, умисно, з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, нанесла два удари у верхню частину спини, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у виді непроникаючого ножового поранення в ділянці плечового суглобу, а також тяжкі тілесні ушкодження у виді проникаючого ножового поранення грудної клітки справа, правобічний гемапневматоракс, масивна підшкіряна емфізема грудної клітки справа, шиї, правої верхньої кінцівки.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та показала, що за їхнє з потерпілим сімейне життя в них часто виникали сварки з приводу зловживання ним алкогольними напоями. 18.04.2018 року рано вранці вони були удвох дома та вирішили витягти картоплю з підвалу, щоб підготовити її для посадки. Їм зголосилися допомогти ще двоє жителів села та їхня дочка. Поки вона виконувала різну господарську роботу, ОСОБА_2 напився перебуваючи на подвір'ї їхнього господарства разом з іншими. Будучи в розпачі, що вони не зможуть виконати заплановану роботу, діючи на зло чоловіку, вона підійшла до них і, забравши пляшку із залишками спиртних напоїв, випила її перед ними. Після цього між нею та чоловіком виникала сварка, вході якої останній вдарив її лопатою від чого вона впала. Не пам'ятає, як вона опинилася в будинку, але перележавши там хвилин тридцять, вийшла до літньої кухні та будучи обурена діями чоловіка, вирішила спричинити йому тілесні ушкодження. Взявши в літній кухні столового ножа, вона вийшла на подвір'я де стояв ОСОБА_2, підійшовши до нього і ззаду, вдарила його двічі в область спини ножем. Він навіть не повернувся та пішов з двору. Вже у вечері до неї прибігла дружина племінника ОСОБА_2 та повідомила, що йому викликали швидку. Вона повністю визнає себе винуватою у спричиненні тілесних ушкоджень своєму чоловіку, висловила жаль з приводу вчиненого та щиро розкаялася. Цивільний позов заявлений прокурором про стягнення з неї 2606 грн.32 коп. витрат закладу охорони здоров'я понесених у зв'язку з лікуванням ОСОБА_2 визнала повністю.

Крім визнання своєї вини обвинуваченою її винуватість у вчиненні злочину за вищевказаних обставин повністю доведена зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 повністю підтвердивши покази обвинуваченої, доповнив, що він не бачив, коли вона вдарила його ножем, бо вона підійшла до нього зі спини. Він перебував у стані алкогольного сп'яніння, а тому навіть не зрозумів що сталося та пішов на інше подвір'я, яке вони використовують для ведення господарства. Перележавши якийсь час, він почув біль в грудях та пішов до свого племінника, який проживав поряд щоб взяти закурити. Там уже він помітив, що в нього на тілі є кров і йому викликали швидку допомогу, яка забрала його до лікарні. Жодних претензій до обвинуваченої не має, ймовірно він сам спровокував такі її дії. Підтвердив, що за період їхнього сімейного життя в них періодично виникали сварки на підґрунті вживання ним алкогольних напоїв. Жодної образи на дружину не тримає, просив не позбавляти волі останньої.

З протоколу огляду місця події, фототаблиці до нього (т.2 а.с.16-27), вбачається, що злочин був вчинений обвинуваченою ОСОБА_1 на території домогосподарства, де вона мешкає разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. З місця події були вилучені предмети одягу потерпілого та, в тому числі, ніж, яким обвинувачена нанесла йому тілесні ушкодження. Даний огляд був проведений з письмового дозволу одного з членів сім'ї обвинуваченої, а в подальшому, 19.04.2018 року, слідчим суддею надано відповідний дозвіл на проведення цього огляду та вилучення вході нього відповідних предметів (а.с.92).

В ході слідчих експериментів (а.с.61-121) потерпілий ОСОБА_2, підозрювана ОСОБА_1 в присутності понятих, експерта та інших учасників слідчої дії вказали на обставини скоєння злочину, що були їм відомі.

При проведенні огляду речей (а.с.86-88), ОСОБА_1, в присутності слідчого та інших учасників слідчої дії вказала на ніж загальною довжиною 22 см., що знаходився в пакунку №2 та мав на лезі нашарування червоно-бурого кольору, як той, яким вона спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_2.

З висновку експерта №169 (а.с.97-98) вбачається, що в потерпілого ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: проникаюче ножове поранення грудної клітки справа, правобічний гемапневматоракс, масивна підшкіряна емфізема грудної клітки справа, шиї, правої верхньої кінцівки, які відносяться до тяжких, по ознаку небезпеки для життя в момент їх спричинення. Так в потерпілого було виявлено тілесне ушкодження у виді непроникаючої рани правого плеча, яке відноситься до легких, що спричинило короткочасний розлад здоров'я більше 6 днів, але не більше 21 дня.

Характер встановлених ушкоджень свідчить про те, що вони могли утворитися від дворазової дії знаряддя маючого колото-ріжучі властивості, і вірогідніше всього утворилися в термін та обставинах вказаних в ухвалі суду.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2, стверджували, що удари ножем ОСОБА_1 нанесла потерпілому, коли він стояв спиною до неї.

Ці показання узгоджуються та підтверджуються даними, що містяться у висновках судово - медичних експертиз №170 та №171(т.2 а.с.108-109, 113-114) щодо механізму утворення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_2 продемонстрованим ними в ході слідчого експерименту.

Під час вчинення злочину обвинувачена перебувала в стані алкогольного сп'яніння, що було визнано нею в судовому засіданні і підтверджується медичним висновком (а.с.160).

З листа головного лікаря Буринської ЦРЛ та довідки розрахунку (т.2 а.с.163-164) видно, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Буринської ЦРЛ з 18.04.2018 року по 25.04.2018 років, провівши у відділенні 7 ліжко днів, а загальна вартість лікування понесена даною медичною установою склала 2606 грн.32 коп.

Вирішуючи питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним саме ці приведені вище докази, разом з визнанням обвинуваченою своєї вини, покласти в основу вироку, так як вони є об'єктивними, узгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України, так як вона спричинила умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання для обвинуваченої суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, її особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ОСОБА_1 раніше не судима, характеризується позитивно, інвалід ІІІ групи, злочин, за яким обвинувачена визнається винною, в силу ст.12 КК України, віднесено до тяжких.

Як обставини, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю злочину, її негативний стан здоров'я.

Як обставину, яка також пом'якшує покарання для обвинуваченої слід визнати також і вчинення нею злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, що виразилися в систематичному зловживанні потерпілим алкогольних напоїв на протязі подружнього життя з нею, постійними сварками на цьому ґрунті, оскільки ця обставина була визнана ними обома в судовому засіданні, а суд вважає її суттєвою для встановлення фактичних обставин справи.

Як обставину, що обтяжує покарання суд, відповідно до ст.67 КК України, визнає вчинення злочину щодо подружжя, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, з урахуванням особи винної, характеру і тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що ОСОБА_1 потрібно призначити передбачене Законом покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Однак, враховуючи фактичні обставини справи, особу обвинуваченої, яка є інвалідом ІІІ групи, тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, думку потерпілого, а також те, що за час проведення досудового розслідування та розгляду справи по суті ОСОБА_1 жодних нових правопорушень не вчинила, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що виправлення остатньої можливе без відбування покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався, клопотання про його обрання судом не надходило.

Прокурором було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 2606 грн. 32 коп.. який був визнаний обвинуваченою повністю.

Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

По справі достовірно встановлено, що саме ОСОБА_1 спричинила потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим останній перебував на стаціонарному лікуванні в Буринській ЦРЛ. Оскільки її вина доведена і визнання нею позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Доля речових доказів, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Путивльського ВП Глухівського ВП ГУ НП в Сумській області підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Зокрема, кухонний ніж довжиною 22 см., яким було спричинено тілесне ушкодження потерпілому підлягає знищенню; два кухонні ножі довжиною 31,1 см. та 26 см., а також сорочку чоловічу, светр чоловічий, джинсова куртка, що належать ОСОБА_2, необхідно повернути останньому; водолазка білого кольору жіноча, жіноча жилетка, що належать ОСОБА_1, підлягає поверненню останній.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366-371, 373-376 КПК України , суд, -

ухвалив :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити їй покарання передбачене законом у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину, зобов'язавши її повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Позов прокурора до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючої за адресою АДРЕСА_1, на користь фінансового управління Буринської районної державної адміністрації, місце знаходження Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева,28, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37352463, витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 2606 грн. 32 коп..

Речові докази по справі: кухонний ніж довжиною 22 см., яким було спричинено тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2 - знищити; два кухонні ножі довжиною 31,1 см. та 26 см., а також сорочку чоловічу, светр чоловічий, джинсова куртка, що належать ОСОБА_2 - повернути останньому; водолазку білого кольору жіночу, жіночу жилетку, що належать ОСОБА_1 - повернути останній.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: