Постанова № 78943553, 26.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6592/18

Номер справи місцевого суду: 493/1858/16-ц

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О. М.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В.,

за участю секретаря: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_2 на дії державного виконавця Балтського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Ресельник М.І., за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 24 травня 2018 року, -

встановив:

16 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Балтського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Ресельник М.І. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 07.11.2017 року, виконавче провадження №55054725 від 02.11.2017 року з виконання виконавчого листа №493/1858/16-ц, виданого 23.05.2017 року на підставі рішення Балтського районного суду Одеської області від 19.04.2017 року про стягнення з ОСОБА_2та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу в розмірі 101 000 грн.

Вважаючи вказану постанову такою, що винесена із порушенням норм законодавства, ОСОБА_2 просить визнати дії державного виконавця неправомірними, зазначену постанову скасувати, та зобов'язати державного виконавця відкликати з ПАТ «ПУМБ» повідомлення про арешт рахунку НОМЕР_1, накладений зазначеною постановою.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 24 травня 2018 року скаргу боржника ОСОБА_2 на дії державного виконавця Балтського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Ресельник М.І. залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 24 травня 2018 року, та постановити нову ухвалу, якою її скаргу на дії державного виконавця Балтського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Ресельник М.І. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 07.11.2017 року задовольнити повністю.

В судове засідання, призначене на 13 грудня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні скарги боржникаОСОБА_2, районний суд виходив з того, що державний виконавець, діючи в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», після виявлення рахунків боржника у банках правомірно виніс постанову про арешт грошових коштів, що містяться на цих рахунках.За таких підстав скарга задоволенню не підлягає.

З таким висновком районного суду повністю погоджується апеляційний суд, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено наступне.У виконавчому провадженні № 55054725 від 02.11.2017 року з виконання виконавчого листа № 493/1858/16-ц, виданого 23.05.2017 року на підставі рішення Балтського районного суду Одеської області від 19.04.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу в розмірі 101000 грн., постановою державного виконавця Балтського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Ресельник М.І. від 07.11.2017 року було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_2: НОМЕР_1; НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ»; НОМЕР_3 в AT «УкрСиббанк».

Згідно довідок з ПАТ «ПУМБ» та AT «УкрСиббанк» кошти на рахунках боржника відсутні.

Як вбачається з довідки ПАТ «ПУМБ» № ІLК/8 від 19.04.2018 року, на ім'я ОСОБА_2 відкрито картковий рахунок НОМЕР_1. Станом на 19.04.2018 року заборгованість за кредитним договором від 30.10.2013 року по вказаному рахунку складає (-2074,59 грн.) На вказаному рахунку присутнє блокування коштів на суму 111300 грн.

Згідно відзиву на скаргу списання коштів з рахунків боржника державним виконавцем не проводилось.

Також в матеріалах справи відсутні відомості щодо будь-якого списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушеного їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Доводи апелянта про те, що у зв'язку із накладенням арешту постановою про арешт коштів боржника від 07.11.2017 року відбулось не списання коштів з рахунку боржника, а фактично отримання виконавчою службою кредиту від імені боржника, внаслідок чого, окрім суми, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, апелянт має сплатити також суму в розмірі 111300 грн. на користь ПАТ «ПУМБ» для погашення кредиту, апеляційний суд вважає безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на законі і спростовуються матеріалами справи.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала суду в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу постановлено у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 24 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра

Л.А. Гірняк