Постанова № 78943204, 26.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7058/18

Номер справи місцевого суду: 465/6816/16

Головуючий у першій інстанції Боярський О.О

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М.,

Цюри Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної та фізичної шкоди, за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» та ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 липня 2018 року, -

встановив:

02 вересня 2016 року позивач звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ПАТ СП «Чорноморська перлина» та уточнивши 15.05.2018 року свої позовні вимоги просив суд:

- встановити факт, що ОСОБА_3 дійсно знаходився в трудових відносинах з відповідачем та працював в якості охоронця з 12 вересня 2014 року по 01 січня 2015 року в Публічному акціонерному товаристві сільськогосподарське підприємство «Чорноморська Перлина», яке розташоване в селі Базар'янка, Татарбунарського району Одеської області;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська Перлина» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в розмірі 150 271,58 грн., яка складається з недоплати - 78 170,00 грн., компенсації за формений одяг - 450,00 грн., компенсації за відпустку - 3049,34 грн., індексації - 68 602,24 грн.;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська Перлина» на користь ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду в розмірі 250 000,00 гривень;

- зобов'язати відповідача Публічне акціонерне товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська Перлина» внести в трудову книжку ОСОБА_3 дійсну дату працевлаштування, а саме з 12 вересня 2014 року;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська Перлина» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 9 400,00 грн., а саме оплату правової допомоги в розмірі 6900,00 грн. та за проведення експертизи - 2500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне.

З 12 вересня 2014 року по 23 серпня 2015 року він працював в якості охоронця в ПАТ СП «Чорноморська перлина», яке розташоване в селі Базар'янка Татарбунарського району Одеської області. Працював ОСОБА_3 на цьому підприємстві згідно графіку, тобто добу через дві і тому в місяць виходило відпрацьованих годин 240 (24 год.* 10 робочих діб), при встановленої статтею 50 КЗпП України нормальної тривалості робочого часу працівників не більше 40 годин на тиждень. В подальшому ОСОБА_3 стало відомо, що з 12 вересня 2014 року по 01 січня 2015 року він працював у відповідача без офіційного оформлення. А згідно наданих відповідачем до суду документів ОСОБА_3 прийнятий на роботу був тільки 02 січня 2015 року. За ініціативою керівника охоронців ПАТ СП «Чорноморська перлина» 23 серпня 2016 року ОСОБА_3 був звільнений з роботи і остання зміна яку він відпрацював це було саме 23 серпня 2016 року. Позивач вважає, що відповідачем було порушено його трудові права, чим йому завдана матеріальна та моральна шкода, у зв'язку з чим останній звернувся із зазначеним позовом.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної та фізичної шкоди - задоволено частково.

Встановлено факт, що ОСОБА_3 дійсно знаходився в трудових відносинах з ПАТ СП «Чорноморська перлина» (код 00413446) та працював в якості охоронця з 12 вересня 2014 року по 01 січня 2015 року в ПАТ СП «Чорноморська перлина», яке розташоване в селі Базар'янка Татарбунарського району Одеської області.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» (код 00413446) на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в розмірі 5 948,24 гривень, яка складається з: недоплати у розмірі 1936,00 гривень; компенсація за формений одяг у сумі 450 гривень; індексація у сумі 3 562,24 гривень.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» (код 00413446) на користь ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду у розмірі 15 000 гривень.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» (код 00413446) внести до трудової книжки ОСОБА_3 запис про дійсну дату працевлаштування, а саме з 12 вересня 2014 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» (код 00413446) на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати у розмірі 9 400,00 гривень, з яких 6 900,00 гривень - витрати на правову допомогу, 2 500,00 гривень - витрати на проведення експертизи.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» (код 00413446, р/р 26001962502093, МФО 334851) на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 5 948,24 гривні, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення у вказаній частині, просить рішення суду в частині стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі в розмірі 5 948,24 гривні скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

У відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ СП «Чорноморська перлина» - підлягає задоволенню; апеляційна скарга ОСОБА_3 - підлягає залишенню без задоволення; рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 липня 2018 року - скасуванню, та приходить до висновку про необхідність ухвалення нового судового рішення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

У відповідності до вимог частини другої ст.367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині встановлення факту знаходження у трудових відносинах його з ПАТ СП «Чорноморська перлина» з 12 вересня 2014 року по 01 січня 2015 року, районний суд виходив з того, що вказаний факт підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 а також з того, що чинне трудове законодавство не забороняє укладення консенсуального договору між працівником та власником або уповноваженим ним органом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ПАТ СП «Чорноморська перлина» на його користь заборгованості по заробітній платі в розмірі 5948,24 гривень, яка складається з: недоплата у розмірі 1936,00 гривень; компенсація за формений одяг у сумі 450 гривень; індексація у сумі 3 562,24 гривень, районний суд виходив з того, що факт знаходження ОСОБА_3 у трудових відносинах з ПАТ СП «Чорноморська перлина» встановлено і суму заборгованості по несплаченій заробітній платі слід вираховувати із розміру мінімальної заробітної плати у 2014 році - 1218 грн., що не були спростовані відповідачем під час розгляду справи твердження позивача щодо понесення ним витрат на придбання форменого одягу у розмірі 450 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ПАТ СП «Чорноморська перлина» на його користь завданої моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень., районний суд виходив з того, що з моменту звільнення позивач доклав значних зусиль для відновлення свого порушеного права звертаючись до численних органів та відомств, що потребувало не тільки витрат коштів на проїзди, а й багато часу, при цьому знаходячись на диспансерному обліку Білгород-Дністровської Центральної районної лікарні з діагнозом: ішемічна хвороба серця стенокардія напруги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобов'язання ПАТ СП «Чорноморська перлина» внести до трудової книжки ОСОБА_3 запису про дату працевлаштування з 12 вересня 2014 року, районний суд виходив з того, що факт трудових відносин підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ПАТ СП «Чорноморська перлина» на його користь понесених ним судових витрат у розмірі 9 400,00 гривень, з яких 6 900,00 гривень - витрати на правову допомогу, 2 500,00 гривень - витрати на проведення експертизи, районний суд виходив з того, що вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених та документально підтверджених витрат на правову допомогу у розмірі 6 900 гривень, а відповідно до ч.2 ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ПАТ СП «Чорноморська перлина» на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 гривень, районний суд виходив з того, що є усі підстави, у відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України, для стягнення з відповідача на користь держави судового збору у сумі 551,20 гривень.

Однак, з такими висновками районного суду, апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу ПАТ СП «Чорноморська перлина» від 02.01.2015 року № 2-к позивача було прийнято на роботу охоронцем господарства з оплатою згідно штатного розпису з 02.01.2015 року.

Згідно даних трудової книжки позивача серії АФ № 000293, 22.08.2015 року до трудової книжки було внесено запис під № 4 про звільнення з займаної посади за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.207 - зворот).

За даними трудової книжки 05.02.2016 року було внесено запис під №5 про визнання запису під №4 недійсним та про звільнення ОСОБА_3 з 05.02.2016 року з посади за прогул без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України, відповідно до наказу №17-к від 05.02.2016 року (а.с.207 - зворот).

Як вбачається із табелів обліку робочого часу відділу охорони з січня 2015 року по лютий 2016 року, прізвище позивача було зазначено у списках обліку з відповідними відмітками про відпрацьований робочий час.

З пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що сам свідок фактично був прийнятий на роботу охоронцем господарства ПАТ СП «Чорноморська перлина» 15.09.2014 року та разом з позивачем відпрацював першу зміну. Працювали вони позмінно за графіком «доба через дві» та завжди в одній зміні з ОСОБА_3, з яким також приїжджав на роботу разом з ОСОБА_7 на автомобілі останнього, оскільки вони троє проживали в іншому районі та разом зручніше було добиратися до роботи. Заробітну плату вони завжди отримували в конверті, не розписуючись в жодних журналах чи відомостях про її отримання.

З копії Наказу ПАТ СП «Чорноморська перлина» № 5-к від 02.01.2015 року про прийняття ОСОБА_5 на роботу, вбачається, що останній був прийняти на роботу 02.01.2015 року, а отже не був працівником підприємства станом на 12 вересня 2014 року, а першу робочу зміну відпрацював разом з позивачем, бо обидва були прийняті на роботу в один день - 2 січня 2015 року.

З письмових свідчень ОСОБА_6, яка є членом художньої самодіяльності Миколаївського Будинку культуру, вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 30 грудня 2014 року як працівники підприємства, будучи вдягнутими у спеціальному форменому одязі, у зв'язку з тяжкими погодними умовами допомагали ОСОБА_6 та іншим членам Будинку культури дістатися додому.

На думку судової колегії такі пояснення свідків не можуть розглядатись як підтвердження факту роботи позивача на підприємстві, оскільки не містять відомостей про його посаду, робоче місце та обсяг трудових обов'язків.

Інших доказів на підтвердження факту роботи позивача на підприємстві саме з 12 вересня 2014 року суду не надано, а отже у районного суду не було підстав для висновку про встановлення цього факту.

Згідно з ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частина 3 статті 24 КЗпП України передбачає, що Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із зазначеного, апеляційний суд вважає, що районний суд визнаючи встановленим факт роботи ОСОБА_3 на підприємстві ПАТ СП «Чорноморська перлина» в період з 12.09.2014 року по 01.01.2015 року, безпідставно в обґрунтування свого висновку посилається на свідчення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_5 був прийнятий на роботу до ПАТ СП «Чорноморська перлина» з 02.01.2015 року, а не з 12.09.2014 року, як він вказує у своїх поясненнях. Жодних доказів на підтвердження того що ОСОБА_5 працював у ПАТ СП «Чорноморська перлина» з 12.09.2014 року по 01.01.2015 року позивачем надано не було. Таким чином, свідчення ОСОБА_5 спростовуються матеріалами справи.

Щодо письмових свідчень наданих ОСОБА_6, на яких також ґрунтується висновок районного суду про встановлення факту трудових відносин, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги ПАТ СП «Чорноморська перлина» про те, що вказані письмові свідчення не є належним доказом у справі, оскільки їх було подано з порушенням порядку подання доказів, визначеному ЦПК України, а тому такий доказ не може бути прийнятим судом, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання позивача про долучення вказаних свідчень до справи надійшло до районного суду після судового засідання, у якому здійснювався розгляд справи по суті, яке відбулось 27.06.2018 року, а відповідачу було направлено тільки 30.06.2018 р., тобто поза межами стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів.

Відповідно до ч.4 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги ПАТ СП «Чорноморська перлина» про те, що районний суд виніс рішення на підставі неповно встановлених обставин справи, оскільки позивачем не доведено факт знаходження ОСОБА_3 у трудових відносинах з ПАТ СП «Чорноморська перлина» з 12.09.2014 р. по 01.01.2015 року.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо скасування рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 липня 2018 року в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 5 948,24 гривні, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність вимог апеляційної скарги ОСОБА_3, оскільки, як зазначено вище, районний суд виніс рішення на підставі неповно встановлених обставин справи, що є підставою для його скасування.

Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги ПАТ СП «Чорноморська перлина» його повністю спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до норм матеріального і процесуального права, доводи ж апеляційної скарги ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу ПАТ СП «Чорноморська перлина» слід задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду скасувати і винести у справі постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ СП «Чорноморська перлина» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної та фізичної шкоди відмовити.

Керуючись: ст.ст. 368, ст. 374, ст.376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 липня 2018 року - скасувати, і прийняти у справі постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «Чорноморська перлина» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної та фізичної шкоди - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда

Т.В. Цюра