Постанова № 78942779, 13.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5233/18

Номер справи місцевого суду: 522/16614/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

За участю секретаря - Ющак А.Ю.

Осіб,що беруть участь у справі:

Представник позивача ОСОБА_5

Представник відповідача- Козловський О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Кредитінвест» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6

-про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Кредитної спілки «Кредитінвест», ОСОБА_7, за участі третьої особи – ОСОБА_8

про визнання недійсними кредитного договору, договорів іпотеки, зобов’язання здійснити певні дії, –

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА:

10.06. 2015 року позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0600000055 від 11.04.2008 року, укладеного між Кредитною спілкою «Кредитінвест» та ОСОБА_7, в загальній сумі 9 624 785,68 гривень звернути стягнення на предмети іпотеки – житловий будинок, загальною площею 313,1 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/58, що належить на праві власності ОСОБА_8, та на житловий будинок, загальною площею 315,0 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/39, що належить на праві власності ОСОБА_6; припинити право власності ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на вказані об’єкти нерухомого майна у зв’язку з переходом права власності до КС «Кредитінвест»; стягнути з ОСОБА_7 на користь позивача різницю від загальної суми заборгованості в розмірі 3 038 085,68 гривень, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що між Кредитною спілкою «Кредитінвест» та ОСОБА_7 11 квітня 2008 року укладено кредитний договір № НОМЕР_1, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язався надати грошові кошти у кредит позичальникові строком до 11 квітня 2011 року у сумі 1 792 750,00 гривень, що в еквіваленті складає 355 000,0 доларів США по курсу НБУ на день укладання цього договору, а позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі у порядку, встановленому цим договором, та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 23 відсотків річних. Надалі між позивачем та відповідачем було укладено додаткові договори до кредитного договору, якими змінювались окремі умови основного кредитного договору.

Позивачем зобов'язання з надання кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору виконано в повному обсязі, втім позичальником свої зобов'язання зі своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору не виконуються, внаслідок чого станом на 03.06.2015 року за кредитним договором створилась заборгованість в загальному розмірі 9 624 785,68 гривень (дев'ять мільйонів шістсот двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять гривень, 68 копійок).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_8 11 квітня 2008 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 5629. Відповідно до умов вказаного іпотечного договору іпотекодавець надала в іпотеку нерухоме майно, що є її власністю, а саме: житловий будинок, що знаходиться в місті Одесі по вулиці Педагогічній під номером 25/58, та складається в цілому з одного кам'яного житлового будинку, з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 112,1кв.м., загальною площею 313,1 кв. м., № 1-3 - огорожа, належні іпотекодавцю на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 23 вересня 2004 року за реєстровим № 12886, дублікат якого виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 18 травня 2006 року за реєстровим № 6415, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» у книзі 226 на стор. 36 номер запису 40933, реєстраційний № 7459792. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці 279 кв. м., яка знаходиться у фактичному користуванні. При укладенні іпотечного договору-1 було внесено відповідний запис про обтяження до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у ДРІ № 18147120.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_6 10 грудня 2009 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 14491. Відповідно до умов вказаного іпотечного договору іпотекодавець надала в іпотеку нерухоме майно, що є у її власності, а саме: житловий будинок, що знаходиться в місті Одесі по вулиці Педагогічній під номером 25/39, та складається в цілому з одного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 97,5 кв.м., загальною площею 315,0 кв.м., № 1-3 - огорожа, належні іпотекодавцю на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2006 року, яке вступило в законну силу 15 листопада 2006 року, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» у книзі 263 на стор. 64 номер запису 40642, реєстраційний № 7461301. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці 311 кв. м., яка знаходиться у фактичному користуванні. При укладенні іпотечного договору було внесено відповідний запис про обтяження до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у ДРІ № 25686275.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2016 року позов Кредитної спілки «Кредитінвест» – задоволено частково.

В рахунок погашення (сплати) заборгованості за кредитним договором №0600000055 від 11.04.2008 року, укладеного між Кредитною спілкою «Кредитінвест» та ОСОБА_7, в загальній сумі 9 624 785,68 гривень (дев’ять мільйонів шістсот двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят п’ять гривень) 68 копійок, з яких:

-заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6 095 846,11 (шість мільйонів дев’яносто п’ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 11 копійок;

-заборгованість за відсотками в розмірі 1 924 808,61 (один мільйон дев’ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот вісім) гривень 61 копійка;

-штрафні санкції в розмірі 1 604 130,95 (один мільйон шістсот чотири тисячі сто тридцять) гривень 95 копійок,звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 11.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, – на житловий будинок №25/58 по вулиці Педагогічній в місті Одеса, що складається в цілому з одного кам’яного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 112,1 кв.м., загальною площею 313,1 кв.м., №1-3 – огорожа, належні ОСОБА_8 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, 23.09.2004 року, реєстраційний номер 12886, дублікат якого виданий цим самим приватним нотаріусом 18.05.2006 року, реєстраційний номер 6415, шляхом визнання за Кредитною спілкою «Кредитінвест» права власності на зазначений житловий будинок вартістю 3 283 400,0 (три мільйона двісті вісімдесят три тисячі чотириста) гривень.

В рахунок погашення (сплати) заборгованості за кредитним договором №0600000055 від 11.04.2008 року, укладеного між Кредитною спілкою «Кредитінвест» та ОСОБА_7, в загальній сумі 9 624 785,68 гривень (дев’ять мільйонів шістсот двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят п’ять гривень) 68 копійок, з яких:

-заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6 095 846,11 (шість мільйонів дев’яносто п’ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 11 копійок;

-заборгованість за відсотками в розмірі 1 924 808,61 (один мільйон дев’ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот вісім) гривень 61 копійка;

-штрафні санкції в розмірі 1 604 130,95 (один мільйон шістсот чотири тисячі сто тридцять) гривень 95 копійок, -звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.06.2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, – на житловий будинок №25/39 по вулиці Педагогічній в місті Одеса, що складається з одного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 97,5 кв.м., загальною площею 315,0 кв.м., №1-3 – огорожа, належні ОСОБА_6 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 30.08.2006 року (справа № 2-705/2006), що набрало законної сили 15.11.2006 року, шляхом визнання за Кредитною спілкою «Кредитінвест» права власності на зазначений житловий будинок вартістю 3 303 300,0 ( три мільйона триста три тисячі триста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Кредитної спілки «Кредитінвест» різницю від загальної суми заборгованості та загальної оціночної вартості предметів іпотеки в розмірі 3 038 085,68 (три мільйона тридцять вісім тисяч вісімдесят п’ять) гривень 68 копійок.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 суму сплаченого судового збору за подання цього позову в розмірі 3 654,0 гривень.

Встановлено порядок виконання рішення суду, вказавши, що це рішення є підставою для реєстрації за Кредитною спілкою «Кредитінвест» права власності на:

- житловий будинок №25/58 по вулиці Педагогічній в місті Одеса, що складається в цілому з одного кам’яного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 112,1 кв.м., загальною площею 313,1 кв.м., №1-3 – огорожа, належні ОСОБА_8 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, 23.09.2004 року, реєстраційний номер 12886, дублікат якого виданий цим самим приватним нотаріусом 18.05.2006 року, реєстраційний номер 6415;

- житловий будинок №25/39 по вулиці Педагогічній в місті Одеса, що складається з одного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 97,5 кв.м., загальною площею 315,0 кв.м., №1-3 – огорожа, належні ОСОБА_6 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 30.08.2006 року (справа № 2-705/2006), що набрало законної сили 15.11.2006 року.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовлено

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2018 року відхилено заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування заочного рішення від 29.12.2016 року з ухваленням нового,яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права..

В судове засідання відповідач ОСОБА_7 не з’явився,про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

В силу ст.372 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за його відсутністю.

АРГУМЕНТИ(ДОВОДИ) СТОРІН:

Заявниця в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_10 Верховного Суду України у Постанові від 21 березня 2018 року сформувала правову позицію,що чинним законодавством не передбачено набуття права власності іпотеко держателя на предмет іпотеки за рішенням суду, а тому районний суд не мав права визнавати за позивачем права власності на предмет іпотеки.

Крім того,посилається на те, що пункту 10.6 Кредитного договору №№ НОМЕР_1 від 11.04.2008 року встановлює формулу повернення кредитних коштів з урахуванням коефіцієнту інфляції, однак заборгованість встановлена виходячи з курсу долара США на день отримання кредиту та на день його повернення.

Індексації, внаслідок знецінення, підлягає лише грошова одиниця України - гривня,а іноземна валюта,яка була предметом договору,індексації не підлягає, а тому розмір заборгованості визначений невірно.

В запереченні на апеляційну скаргу Кредитна Спілка «Кредитінвест» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін. При цьому посилається на те, що можливість позасудового врегулювання питання про передання іпотеко держателю у власність предмета іпотеки у рахунок погашення забезпечених іпотекою його майнових вимог ст..36 Закону про іпотеку не виключає і можливість прийняття судом рішення про визнання за ним права власності на предмет іпотеки. Одночасно зазначає, що вибір способу звернення на предмет іпотеки залишається за іпотеко держателем.

В ході розгляду апеляційної скарги представник ОСОБА_6 заявив клопотання про зупинення провадження по справі посилаючись на п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України посилаючись на те, що об’єктивно не можна розглянути зазначену справу так як зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини по справі. При цьому посилається на те, що в проваджені Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_6 до КС «Кредитінвест»,3-їх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору-ОСОБА_7,ОСОБА_8,про визнання недійсним кредитного договору,договору іпотеки та зобов’язати вчинити певні дії.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.12.2018 року клопотання про зупинення апеляційного провадження залишено без задоволення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ:

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи в рахунок заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 11.04.2008 року в загальній сумі 9 624 785,68 грн. шляхом звернення на предмет іпотеки та визнаючи право власності за двома житловими будинками, а саме на житловий будинок № 25/58 вартістю 3 283 400,0 грн. та № 25/39 вартістю 3 303 300,0 грн. по вул. Педагогічній в м. Одесі та стягуючи різницю з ОСОБА_7 на користь КС « Кредитінвест», районний суд виходив з умов іпотечного договору та вимог ст.12,33,37 Закону України «Про іпотеку» ,ст.236 ч.1 п.8 ЦК України посилаючись на те, що вартість іпотечного майна не перевищує розмір кредитної заборгованості, а є більшою ніж вартість предметів іпотеки, а тому стягнув різницю між сумою кредитної заборгованості та вартість іпотечного майна.

Проте такий висновок є помилковим з огляду на наступне.

Встановлено, що між Кредитною спілкою «Кредитінвест» та ОСОБА_7 11 квітня 2008 року укладено кредитний договір № НОМЕР_1, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язався надати грошові кошти у кредит позичальникові строком до 11 квітня 2011 року у сумі 1 792 750,0 гривень, що в еквіваленті складає 355 000,0 доларів США по курсу НБУ на день укладання цього договору, а позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі у порядку, встановленому цим договором, та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 23 відсотків річних. Надалі між позивачем та відповідачем укладено додаткові договори до кредитного договору, якими змінювались окремі умови основного кредитного договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додаткові договори до кредитного договору, а саме:

-додатковий договір № 1НПД-0000026 від 25.06.2009 року, яким внесено зміни до графіку погашення заборгованості, сплата тіла за кредитним договором повинна бути здійснена в кінці терміну дії кредитного договору;

-додатковий договір № 1НПД-0000040 від 01.12.2009 року, яким строк дії кредитного договору подовжено до 31.12.2011 року. Грошові кошти, що надано за цим додатковим договором, збільшили суму зобов'язань позичальника до 1 585 700,0 гривень, що в еквіваленті складає 314 000,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору;

-додатковий договір № 1НПД-0000003 від 18.02.2010 року, яким строк дії кредитного договору подовжено до 01.05.2012 року. Грошові кошти, що надано за цим додатковим договором, збільшили суму зобов'язань позичальника до 1 789 720,0 гривень, що в еквіваленті складає 354 400,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору;

-додатковий договір № 1НПД-0000022 від 25.08.2010 року, яким встановлено загальну суму зобов'язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 621 470,0 гривень, що в еквіваленті склало 321 083,17 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору;

-додатковий договір № 1НПД-0000032 від 15.11.2010 року, яким встановлено загальну суму зобов'язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 461 470,00 гривень, що в еквіваленті склало 289 400,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору;

-додатковий договір № 1НПД-0000033 від 22.12.2010 року, яким встановлено загальну суму зобов'язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 602 870,00 гривень, що в еквіваленті склало 317 400,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору;

-додатковий договір № 1НПД-0000012 від 27.05.2011 року, яким встановлено загальну суму зобов'язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 623 878,00 гривень, що в еквіваленті склало 321 560,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору;

-додатковий договір № 1НПД-0000002 від 23.01.2012, яким встановлено загальну суму зобов'язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 570 100,55 гривень, що в еквіваленті склало 310 911,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору. Термін дії кредитного договору подовжено до 01.10.2012 року;

-додатковий договір № 1НПД-0000003 від 25.04.2012, яким встановлено загальну суму зобов'язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 670 247,10 гривень, що в еквіваленті склало 330 742,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору;

-додатковий договір № 1НПД-0000012 від 19.12.2012, яким встановлено загальну суму зобов'язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 446 441,20 гривень, що в еквіваленті склало 286 424,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору. Встановлено новий графік погашення кредиту та відсоткову ставку за користування кредитом збільшено до 36 % річних та термін дії продовжено сторонами до 31 січня 2014 року.( т.1 а.с.25)

-додатковий договір № 1НПД-0000002 від 04.03.2014 року, яким встановлено загальну суму зобов'язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 461 833,60 гривень, що в еквіваленті склало 289 472,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору. Термін дії кредитного договору подовжено до 01.04.2016 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_8 11 квітня 2008 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 5629.

Відповідно до умов вказаного іпотечного договору іпотекодавець надала в іпотеку нерухоме майно, що є у її власності, а саме: житловий будинок, що знаходиться в місті Одесі по вулиці Педагогічній під номером 25/58, та складається в цілому з одного кам'яного житлового будинку, з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 112,10 кв.м., загальною площею 313,10 кв.м., № 1-3 - огорожа, належні іпотекодавцю на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 23 вересня 2004 року за реєстровим № 12886, дублікат якого виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 18 травня 2006 року за реєстровим № 6415, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» у книзі 226 на стор. 36 номер запису 40933, реєстраційний № 7459792. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці 279 кв. м., яка знаходиться у фактичному користуванні. При укладенні іпотечного договору-1 внесено відповідний запис про обтяження до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у ДРІ № 18147120.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_6 10 грудня 2009 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 14491. Відповідно до умов вказаного іпотечного договору іпотекодавець надала в іпотеку нерухоме майно, що є її власністю, а саме: житловий будинок, що знаходиться в місті Одесі по вулиці Педагогічній під номером 25/39, та складається в цілому з одного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 97,5 кв.м., загальною площею 315,0 кв. м., № 1-3 - огорожа, належні іпотекодавцю на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2006 року, яке вступило в законну силу 15 листопада 2006року, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» у книзі 263 на стор. 64 номер запису 40642, реєстраційний № 7461301. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці 311 кв. м., яка знаходиться у фактичному користуванні. При укладенні іпотечного договору було внесено відповідний запис про обтяження до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у ДРІ № 25686275.

Відповідно до п. 4.1. договору іпотеки між КС «Кредитінвест» та ОСОБА_7 від 11.04.2008 року сторони узгодити застереження про задоволення вимог іпотеко держателя відповідно до ст..36 Закону України «Про іпотеку». При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку шляхом

-переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, встановленому ст..37 Закону України «Про іпотеку».

- продажу Предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом,в тому числі на біржі, на підставі дговору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону україни «Про іпотеку»,для чого Іпотекодавець надає іпотеко держателю право укласти такий договір за ціною,погодженою стоонами у цьому договорі та на уилвах, визначених нап власний розсуд Іпотекодержателя,і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця.( а.с.50 т.10).

Аналогічні умови іпотечного договору укладені між КС «Кредитінвест» та ОСОБА_6( а.с.38-40).

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

До особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 36 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, зокрема, здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

ОСОБА_10 палата Верховного Суду в своїй постанові від 21.03.2018 р. та постанові від 23.05.2018 р., вказала, що у статті 12 Закону ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем обов’язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання.

Згідно зі статтею 36 Закону «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому Верховний Суд констатував, що стаття 37 ЗУ «Про іпотеку» не передбачає виникнення права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі рішення суду.

Право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом прийняття його у свою власність на підставі іпотечного договору є позасудовим способом захисту і не передбачено як спосіб захисту права шляхом звернення до суду (фактично про встановлення права за рішенням суду) ні статтею 16 ЦК України, ні ЗУ «Про іпотеку», ні договором, укладеним між сторонами.

Верховний Суд підтвердив висновок, що можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В усіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 ЦК України), а ст. 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Виходячи з вищезазначеного,судова колегія приходить до висновку, що районний суд помилково визнав право власності на предмети іпотеки за рішення суду,оскільки сторони у іпотечному договорі передбачили передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку .

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, за змістом статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Окремим видом застави є іпотека (стаття 575 ЦК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку», в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов’язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов’язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов’язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

За змістом частини четвертої статті 591 ЦК України та частини сьомої статті 47 Закону України «Про іпотеку», якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимоги заставодержателя (іпотекодержателя), він має право отримати суму, якої не вистачає (решту суми).

За вимогами ст.37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Виходячи з відсутності вартості, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предметів іпотеки суб'єктом оціночної діяльності суд позбавлений можливості встановити різницю необхідну для погашення кредитної заборгованості.

Враховуючи порушення судом норм матеріального та процесуального права судова колегія з підстав ст.376 ч.1 п.4 ЦПК України скасував рішення суду першої інстанції з ухваленням нового,про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 367,368,374,376,381,382,384,390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2016 року скасувати в частині задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Кредитінвест» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,прийняти в цій чатині постанову.

В задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Кредитінвест» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором-відмовити.

В решті судове рішення залишити без змін.

Стягнути з Кредитної спілки "Кредитінвест" на користь держави 5 281 грн. за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 22.12.2018 року

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді - Н.А.Кононенко

ОСОБА_4