Постанова № 78942700, 11.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5393/18

Номер справи місцевого суду: 509/161/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

за участю: представника ДСА України – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_5 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства «Морська аварійно – рятувальна служба» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ДП «Морська аварійно – рятувальна служба» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.

Посилаючись на те, що 14 вересня 2016 року Овідіопольським районним судом Одеської області було постановлено рішення згідно якого з ОСОБА_5 на користь держави було стягнуто судовий збір в розмірі 2 356,77 гривень, рішення суду є чинним.

16 лютого 2017 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №53419196, в подальшому вищевказаний виконавчий лист був переданий на виконання до Першого ВДВС м. Одеси.

В рамках виконавчого провадження боржником по виконавчому провадженню є заявник ОСОБА_5.

На час розгляду справи судове рішення було виконано шляхом перерахування грошей в розмірі 2 356,77 гривень з пенсії боржника, та виконавче провадження було закрито.

Однак, заявниця стверджує, що оскільки вказаний виконавчий лист видано по справі про трудовий спір, під час розгляду якого позивачі від сплати судового збору звільняються, тому ОСОБА_5 звернулась до суду із вказаною заявою та просила її задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 квітня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити вимоги її заяви у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції заявник ОСОБА_5 та представник зацікавленої особи Овідіопольського районного суду Одеської області не з’явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином та завчасно. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка належним чином сповіщених сторін в судове засідання не перешкоджає розглядові справи та у доступі до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 432 ЦПК України – суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою ВП №53419196 від 16 лютого 2017 року головного державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №509/161/16, виданого 10 січня 2017 року суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Бочаровим А.І. про стягнення з ОСОБА_5 судового збору в сумі 2 356,77 гривень.

У постанові ВП №53419196 від 16 лютого 2017 року зазначено, що стягувачем є Овідіопольський районний суд Одеської області, що документ вступив в законну силу (набрав чинності) 26 жовтня 2016 року.

В справі наявна копія виконавчого листа №509/161/16 (першої сторінки), у якій зазначено, що рішення набрало законної сили «26 жовтня 2016 року», строк пред’явлення виконавчого документа до виконання «26 жовтня 2019 року».

Згідно супровідного листа від 10 січня 2017 року №110 Овідіопольського районного суду Одеської області виконавчий лист №509/161/16 про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави судового збору в сумі 2 356,77 грн. надійшов на виконання 15 лютого 2017 року.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ст.12 Закону); строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили (ч.2 ст.12 Закону).

Згідно до пункту 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» виконавчі документи повинні бути пред’явлені до виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець відмовляє у прийнятті до виконання виконавчого документа, строк пред’явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

В справі відсутня належним чином засвідчена копія виконавчого документа, відтак, визначитись з тим, коли і ким видано виконавчий документ, хто є стягувачем за виконавчим документом не надається за можливе. Наявна в справі копія першого аркуша виконавчого листа містить зазначення набрання рішенням законної сили 26 жовтня 2016 року.

Таким чином, тримісячний термін пред’явлення виконавчого листа минув 27 січня 2017 року, а тому пред’явлення його до виконання лише 15 лютого 2017 року є пред’явленням до виконання з пропуском тримісячного строку, що відповідно до пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» мало наслідком відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа.

В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на дотримання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, судом першої інстанції не було повністю досліджено матеріали виконавчого провадження, не було досліджено й сам виконавчий документ, що свідчить про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки матеріали справи не містять копій матеріалів виконавчого провадження, інших доказів по справі, то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості пересвідчитися у їх достовірності, дати їм належну правову оцінку.

Відповідно до ст. 374 ч.1 п. 6 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ч.1 п. 3,4 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 374 ч.1 п.6, 379 ч.ч. 1, 3, 4, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 квітня 2018 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено: 21 грудня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

ОСОБА_2

ОСОБА_3