Постанова № 78942620, 06.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6570/18

Номер справи місцевого суду: 501/2719/16-ц

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

за участю секретаря: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 червня 2018 року, -

встановив:

22 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6, який за життя склав заповіт на ім'я ОСОБА_4 на спадкове майно, що складається з: житлового будинку з господарчими спорудами, а саме: один житловий дерев'яний будинок, загальною площею 62,6 кв.м, жилою площею - 37,4 кв.м, розташований на земельній ділянці комунальної власності, розміром - 0,125 га, з господарчими спорудами: «Б» - підвал, «В» - вбиральня, «Г,Д» - сараї, №1 - огорожа; №2 - ворота; №3 - цистерна; І - вимощення, згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 27.07.2007, виготовленого КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Іллічівська, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Вищезазначений житловий будинок з господарчими спорудами належав померлому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Іллічівською міською державною нотаріальною конторою 15 травня 2007 року, зареєстровано в реєстрі за №2247 Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» 20.06.2007 року в книзі № А7 за реєстровим №891.

Після відкриття спадщини вона подала заяву до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петкової Н.М., щодо видачі як спадкоємцю, свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з чим 09.08.2016 року їй видано свідоцтво серії НОМЕР_2 на 1/6 частину вищевказаного будинку з господарчими спорудами.

Аналогічне свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за номером 858 серії НОМЕР_3 (спадкова справа №25/2015), видано, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петковою Н.М., 04.08.2016 року ОСОБА_3, на 1/6 частку вищевказаного майна з господарчими спорудами. Свідоцтво видане на підставі статті 1241 ЦК України (право на обов'язкову частку у спадщині).

Позивач вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом видано ОСОБА_3 в порушення вимог діючого законодавства України та її прав.

У зв'язку з викладеним, ОСОБА_2 просила: визнати недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 видане 04.08.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петковою Н.М. (спадкова справа №25/2015) та зареєстроване за номером №858, на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника - НОМЕР_1, та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 1/6 частину нерухомого майна - житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою:АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2, як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6, право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою:АДРЕСА_2; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1530грн.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4,про:

- Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 видане 04.08.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петковою Н.М. (спадкова справа №25/2015) та зареєстроване за номером №858, на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника - НОМЕР_1, та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 1/6 частину нерухомого майна - житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою:АДРЕСА_1

- Визнання за ОСОБА_2, як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6, права власності на 1/4 частину житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

- Стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1530грн. - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 червня 2018 року, та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 видане 04.08.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петковою Н.М. (спадкова справа № 25/2015) та зареєстроване за № 858 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника - НОМЕР_1, та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/6 частину нерухомого майна - житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; визнати право власності за ОСОБА_2, як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6, на ? частину житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

18 вересня 2018 року від представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 надійшов відзив на апеляційну скаргу, де він зазначає, що вважає рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 червня 2018 року таким, що винесене із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги та доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та не обґрунтованими.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 районний суд виходив з того, що в позовній заяві констатується, що приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петкова Н.М. 04 серпня 2016 р. видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 (спадкова справа № 25/2015) на 1/6 частку майна у вигляді житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порушення вимог діючого законодавства України та прав ОСОБА_2 Разом з тим позивач не вказала в чому саме полягають порушення вимог діючого законодавства України та її прав. Подальше відтворення в позові текстів ст. 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317, не роз'яснило, в чому саме полягають порушення законодавства та її прав.

З такими висновками районного суду повністю погоджується апеляційний суд, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6, який за життя склав заповіт на ім'я ОСОБА_4 на належне йому на момент смерті майно, що складається з: житлового будинку з господарчими спорудами, а саме: один житловий дерев'яний будинок, загальною площею 62,6 кв.м, жилою площею - 37,4 кв.м, що розташований на земельній ділянці комунальної власності, розміром - 0,125 га, з господарчими спорудами: «Б» - підвал, «В» - вбиральня, «Г,Д - сараї, №1 - огорожа; №2 - ворота; №3 - цистерна; І - вимощення, згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 27.07.2007, виготовленого КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Іллічівська, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Вищезазначений житловий будинок з господарчими спорудами належав померлому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Іллічівською міською державною нотаріальною конторою 15 травня 2007 року, зареєстровано в реєстрі за №2247 Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» 20.06.2007 року в книзі № А7 за реєстровим №891 (т.1 а.с. 7-15, 41).

Відповідач ОСОБА_3 є сином померлого спадкодавця ОСОБА_6 (т.1 а.с. 68).

Вищевказані обставини визнаються та оспорюються сторонами та в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України є підставою звільнення від доказування.

Згідно довідки Державного закладу «Українського медичного центру реабілітації матері та дитини» МОЗ України, наданої приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Петковій Н.М. - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебував на обліку в дитячій басейновій лікарні на водному транспорті (ДЗ «УМЦР матері та дитини МОЗ України) з 1991 року. Отримав інвалідність дитинства, діагноз - наслідки раннього органічного ураження ЦНС у вигляді правостороннього гемапарезу, неврозоподібний нічний енурез, гіпердинамічний синдром (т.1 а.с. 18-19).

Вказана обставина підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами по справі.

Згідно посвідчення відповідача, ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства 3 групи. Висновком експерта за матеріалами справи № 363 від 22.11. 2017 року та згідно дослідженої у судовому засідання медичної документації, ОСОБА_3 неодноразово проходив лікування в медичних закладах: ДБЛ на ВТ з 05.06.2002р. до 10.06.2002р.; МЦРД з 11.07.2003р.; ООПНД з 07.12.2006р. до 18.12.2006р.; ООКМЦ з 14.03.2016р. до 23.03.2016 р. та в поліклініці за місцем проживання. В зв'язку зі стійкою незворотною неврологічною симптоматикою, після перенесеної родової травми, та відсутності ефекту від лікування, за рішенням медико-соціальної експертної комісії (акт огляду №599 від 18.04.2016р.) гр. ОСОБА_3 була надана 3-я група інвалідності.

При судово-медичному огляді гр. ОСОБА_3 консультантами-спеціалістами було встановлено наступне: «Ночной энурез. Остеохондроз позвоночника с преимущественным поражением грудного и поясничного отделов. Протрузии Ь2-Ь3, Ь4-81. Грыжи Шморля 1Л-81. Выраженный мышечно-тонический синдром. При ознакомлении меддокументации (стац. лечение, амбулаторное лечение, санаторно-курортное лечение, заключение МСЕК от 18.04.2016г. признан инвалидом 3-й группы), данных осмотра (неврологического), состояние подекспертного - неврологический статус на 18.10.2015г. на 15.02.2018г. не изменился».

Станом на 18.10.2015р. стійка втрата загальної працездатності по діагнозу: «Наслідки раннього органічного ураження центральної нервової системи у вигляді правобічного геміпарезу, неврозоподібний нічний енурез» від 20.06.2000р. не змінювалась (т.2 а.с.49-67, 107-118).

Як підтвердження наявності у ОСОБА_3 статусу інваліда на момент відкриття спадщини до матеріалів справи долучено копія посвідчення серії ААГ № 162847, видане ДПСП ОМР УСЗН в Київському районі, відповідно до якого ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства 3 групи (т. 1 а.с.73).

Видачею нотаріусом ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину не були порушені права ОСОБА_2, оскільки навіть якщо б дійсно були наявні порушення при видачі вказаного свідоцтва, то це не впливало б на розподіл часток вищевказаного житлового будинку з господарчими спорудами. В такому випадку вона все одно отримувала би у власність 1/6 частку спадкового майна, а не 1/4 частку спадкового майна, як вказано у позовній заяві, оскільки, згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно роз'яснень Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р. - Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.

За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї.

Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі порушення права спадкоємців на обов'язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов'язкову частку.

Суд може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.

Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК України не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК.

Доводи апелянта про те, що районний суд не врахував ту обставину, що відповідач отримав посвідчення про те, що він є інвалідом з дитинства після смерті ОСОБА_6., а на час відкриття спадщини такого посвідчення не мав і відповідно не мав права на спадкування обов'язкової частки, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки інвалідність з дитинства є таким розладом здоров'я, що має триваючий характер, вона не виникла після смерті спадкодавця, і наявність у матеріалах справи відповідної медичної документації підтверджує вказані обставини. Довідка МСЕК лише засвідчила той факт, що захворювання відповідача є достатніми для визнання його інвалідом з дитинства.

Доводи апелянта на те, що відповідачем порушено її права, у зв'язку з тим, якщо б не було заповіту, та у разі спадкування за законом, спадщину отримала б вона та відповідач у розмірі ? частини спадкового майна, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях апелянта про відсутність заповіту.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційний суд Одеської області прийшов до висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 грудня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк