Постанова № 78942254, 22.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6129/18

Номер справи місцевого суду: 520/10989/17

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2018 року м. Одеса

Справа № 520/10989/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивачі - 1) ОСОБА_4, 2) ОСОБА_5, 3) ОСОБА_6;

- відповідачі - 1) Головне управління національної поліції в Одеській області, 2) Головне управління державної казначейської служби України в Одеськійобласті,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ГУНП в Одеській області, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування, заапеляційною скаргою Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, подану представником Олійник Ангеліною Миколаївною,на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Огренич І.В. 06 квітня 2018 року,

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із вищезазначеним уточненим у січні 2018 р. позовом, в якому остаточно просять стягнути з Держави Україна, шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, на користь кожного відшкодування моральної шкоди у розмірі по - 10 000,00 грн..

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 обґрунтовують свої вимоги тим, що слідством Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР №12014160480004695 від 14.112014 р. та приєднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄДРСР №12014160030000581 від 14.11.2014 р., за фактом скоєння 13.11.2014 р. злочину, а саме - нанесення йому тілесних ушкоджень. Досудове слідство до теперішнього часу триває. Слідчі дії не проводяться. Строк досудового розслідування складає - 34 місяця, що ніяк не розуміється з поняттям законодавця - розумний строк досудового розслідування, у зв'язку з чим він неодноразово звертався до суду зі скаргами. Ухвало слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.08.2017 р. визнано бездіяльність слідчого неправомірною.

Внаслідок неправомірної бездіяльності слідчого їм завдано моральної шкоди у вигляді душевних страждань, погіршенні нормальних життєвих зв'язків, ускладнення родинних відносин, зниження престижу та ділової репутації, порушенні права на захист. З врахуванням вищевказаного розмір відшкодування моральної шкоди оцінюють у сумі - 10 000 грн. кожному позивачу (а. с. 1 - 3, 39).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.04.2018 р. вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з держави Україна, шляхом списання Казначейством України із державного бюджету як органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди - 3 000,00 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що слідством Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області, проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР №12014160480004695 від 14.11.2014 р. та приєднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄДРСР №12014160030000581 від 14.11.2014 р.. У вказаному провадженні ОСОБА_6 є потерпілим.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2016 р. по справі №520/4333/16-ц задоволено позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування у ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №12014160480004695 від 14.11.2014 р.. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.03.2017 р. рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2016 р. змінено в частині розміру стягнутої моральної шкоди, в решті залишено без змін.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2017 р. позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування у ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №12014160480004695 від 14.11.2014 р. були задоволені.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.08.2017 р. скарга ОСОБА_6 задоволена. Визнано бездіяльність слідчого щодо неповідомлення потерпілого з результатами розгляду клопотання незаконною. Зобов'язано слідчого ознайомити потерпілого з постановою від 03.08.2017 року за результатами розгляду його клопотання від 24.07.2017 р. в рамках кримінального провадження №12014160480004695.

Оскільки, встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси визнано незаконною бездіяльність слідчих органів стосовно кримінального провадження №12014160480004695, за яким ОСОБА_6 визнаний потерпілим, суд приходить до висновку, що відсутні спеціальні підстави для застосування ст. 1176 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по даній справі, що стосуються наявності порушених нормальних життєвих зв'язків, враховуючи зусилля, які позивач ОСОБА_6 доклав для з'ясування питання розгляду слідчими органами його заяви, за якою слідчим СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160480004695 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд вважає доведеними обставини наявності душевних страждань, яких позивач ОСОБА_6 зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою працівників правоохоронних органів щодо нього.

Однак, визначений в позовній заяві розмір моральної шкоди є завищеним, а тому вважає за можливе стягнути на користь позивача ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі - 3 000,00 грн., що на думку суду відповідає вимогам розумності і справедливості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльністю посадових осіб СВ Київського ВП у м. Одесі завдано моральну шкоду саме позивачу ОСОБА_6. Вимоги позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 суд визнає безпідставними, а тому не підлягаючими задоволенню, оскільки останніми не надано належних та допустимих доказів та не зазначено конкретних обставин справи і наслідків, що наступили для них внаслідок бездіяльності посадових осіб слідства.

Суд не враховує доводи відзиву Головного управління Національної Поліції в Одеській області, так як вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки незаконна бездіяльність працівників правоохоронних органів встановлена судовим рішенням. При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню (а. с. 81 - 84).

Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт в апеляційній скарзі вказує, що Головне управління є окремою юридичною особою, не уособлює Державу Україна, Державний бюджет чи Казначейство, до нього не заявлено жодної позовної вимоги, а тому відсутні підстави для залучення його до участі у справі відповідачем. Органи поліції не підпадають під дію Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Шкода, яка нібито завдано ОСОБА_6, не підпадає під дію вказаного Закону України. Відсутні передбачені діючим законодавством підстави для відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_6 звернувся до суду з тими ж самими позовними вимогами. Судом необґрунтовано розмір відшкодування моральної шкоди.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у судовому засіданні підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_6 відзиву на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні вважав необхідним скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилався на законність та обґрунтованість рішення, оскільки ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.08.2017 р. його скарга задоволена. Визнано незаконною бездіяльність слідчого щодо неповідомлення його з результатами розгляду клопотання.

Інші учасники справи у судове засідання особисто не з'явилися, представників не направили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомили. Відзивів на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Частиною 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у як найскорішому вирішені спору, думку осіб, які прийняли участь у судовому засіданні про можливість розгляду справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її інших учасників.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про існування між сторонами правовідносин із завдання фізичній особі моральної шкоди незаконною бездіяльністю посадовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, необхідність стягнення на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди у розмірі - 3 000,00 грн.. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 1174, 1176 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213, 214 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду в цій частині.

Між сторонами виникли правовідносини відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями досудового слідства.

Чинним законодавством чітко встановлено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконною бездіяльністю органів, що здійснюють досудове розслідування. За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила ч. 6 ст. 1176 ЦК України, відповідно до яких така шкода відшкодовується на загальних підставах, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173, 1174 ЦК України).

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Оскільки за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.08.2017 р. визнано незаконною бездіяльність слідчого щодо неповідомлення його з результатами розгляду клопотання,права ОСОБА_6 є порушеними і підлягають захисту. Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення відшкодування моральної шкоди.

Аналогічні правові висновки зазначаються в постанові Верховного Суду України від 22.06.2017 р., справа № 6-501цс17. Ці висновки Верховного Суду України повинні враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Доводи апелянта про те, що ГУ ДКС України в Одеській області є окремою юридичною особою, несе самостійну юридичну відповідальність, а тому не може бути відповідачем по справі, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки управління було залучено до участі у справі у якості територіального органу Державної казначейської служби України. З управління кошти не стягнуто. Матеріалами справи підтверджено завдання моральної шкоди позивачу.

Доводи апелянта про те, що ргани поліції не підпадають під дію Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», шкода, яка нібито завдано ОСОБА_6, не підпадає під дію вказаного Закону України, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_6 звернувся до суду з тими ж самими позовними вимогами, судом необґрунтовано розмір відшкодування моральної шкоди, колегія суддів відхиляє як такі, що суперечать встановленим по справі обставинам.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ДКС України в Одеській області є безпідставною, їїнеобхідно залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ГУ ДКС України в Одеській області, поданої представником Олійник А.М.,а також для прийняття доводів апеляційної скарги останнього у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, подану представником Олійник Ангеліною Миколаївною,- залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 10 грудня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе