Ухвала суду № 78941490, 27.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24421/17

Провадження № 2-адр/522/11/18

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Смоковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 27.09.2018 позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено, скасовано постанову від 21.08.2017 року № 386/17.

14.12.2018 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду у справі, оскільки у рішенні від 27.09.2018 не вирішено питання відшкодування витрат за сплату судового збору та витрат на правову допомогу.

Сторони до суду не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Оскільки, розгляд заяви здійснюється за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд враховує таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) суд, що ухвалив судове рішення, може, в тому числі, за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 3 ст. 252 КАСУ). При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАСУ).

Так, за визначенням ч. 1 ст. 132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАСУ). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАСУ). Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАСУ). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Також Верховним Судом неодноразово наголошено на необхідності врахування зазначеної норми права.

На підтвердження понесених витрат позивачем надані суду договір про надання правової допомоги, додаткова угода, квитанції щодо сплати судового збору. Проте матеріали справи не містять квитанції до прибуткового касового ордеру, акт виконаних робіт, розрахунок оплати надання правової допомоги.

Наведене обумовлює висновок про недоведеність позивачем понесення витрат на правову допомоги на підставі наданих ним доказів, що в свою чергу дає підстави для відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, проте суд вважає за доцільне задовольнити вимоги щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат у розмірі 992.40 грн., котрі підтверджуються квитанціями про сплату 640.00 грн. та 352.40 грн..

Керуючись ст. ст. 132, 134, 229, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев’ятсот дев’яносто дві) гривні 40 копійок.

В решті заяву залишити без задоволення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 27.12.2018 року.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Загороднюк

27.12.2018