Вирок № 78939523, 27.12.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3112/17

Провадження № 1-кп/500/141/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю: секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

учасники судового провадження:

прокурор Богдєв М.С.,

обвинувачений ОСОБА_1,

розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12017160150002972, за обвинуваченням

ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

В період з 07 лютого 2017 року по 07 лютого 2018 року ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, незаконно, умисно, з корисливих мотивів вчинив дванадцять епізодів таємного викрадення чужого майна (крадіжок) у м. Ізмаїлі Одеської області, заподіявши потерпілим майнову шкоду на суму вартості викраденого, після чого з місць вчинення злочинів зникав та розпоряджався викраденим майном на власний розсуд, за таких обставин.

1. Так, 07 лютого 2017 року близько 21 години ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна незаконно проник через вхідну хвіртку на територію домоволодіння АДРЕСА_4 а саме до літньої кухні, звідки таємно викрав кухонний комбайн марки «Kenwood», модель «KM», вартістю 1520 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_2.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

2. Крім того, 14 березня 2017 року близько 07:30 години ОСОБА_1, знаходячись у рибному відділі в приміщенні ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований по вул. Пушкіна, 55, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав дві консервні банки ікри «Парамушир лососева Зерниста Червона» вартістю 153,95 гривні кожна, загальною вартістю 307,90 гривень, які належать потерпілому ТОВ «АТБ-Маркет».

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

3. Крім того, 16 березня 2017 року близько 22:30 години ОСОБА_1 шляхом вільного доступу з салону автомобіля марки «Houndai» модель «І-20» реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований на перехресті вул. Савицького кут вул. Пушкіна, діючи повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «iPhone», модель А1428, сірого кольору вартістю 2 500 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_4.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

4. Крім того, 13 квітня 2017 року близько 12:20 години ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні магазину електроніки «Ельдорадо», розташованого по вул. Пушкіна, 41, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «Prestigio», модель «Grace Q», вартістю 2399,90 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_5.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

5. Далі, 16 квітня 2017 року близько 08 години ОСОБА_1, діючи повторно, знаходячись у приміщенні бару «Фантазія», розташованого по вул.Покровська (Комсомольська), 45-а, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що бармен зазначеного бару відволіклась та залишила свій мобільний телефон на столі без нагляду, таємно викрав мобільний телефон торгової марки «Samsung», модель «GT-№7000» вартістю 2 550 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_6.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

6. Крім того, 27 квітня 2017 року в період часу з 13:00 по 14:30 години, більш точного часу встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_8, діючи повторно, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які б могли помітити та перешкодити його злочинній дії, через незачинену на замок хвіртку шляхом вільного доступу проник до подвір'я зазначеного домоволодіння, де виявив та таємно викрав відрізок металевого швелеру довжиною 1 м. 10 см січенням 100 мм, вартістю 200 гривень, та відрізок металевого швелеру довжиною 1 м. 20 см січенням 100 мм вартістю 210 гривень, на загальну суму 410 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_7.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

7. Крім того, 16 травня 2017 року близько 11:00 годин ОСОБА_1, діючи повторно, переліз через паркан тим самим незаконно проник на територію двора домоволодіння по АДРЕСА_5, звідки таємно викрав чавунну каналізаційну трубу діаметром 100 мм., довжиною 2 м., вартістю 200 гривень, зварену металеву конструкцію з металевих кутників, вартістю 190 гривень та металеве відро вартістю 20 гривень, на загальну суму 410 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_8.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

8. Далі, 17 жовтня 2017 року приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_9, діючи повторно, через паркан проник до вищевказаного домоволодіння, з території якого таємно викрав КТЗ - колінчатого вала, який згідно товарознавчої експертизи коштує 276 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_9.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

9. Крім того, 17 листопада 2017 року приблизно о 19:00 годині ОСОБА_1, діючи повторно, шляхом перепригування через паркан проник до двору будинку по АДРЕСА_6, звідки біля воріт таємно викрав швелер з металу чорного кольору довжиною 7 метрів 24 сантиметра вагою 100 кілограмів вартістю 600 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_10.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

10. Далі, 20 грудня 2017 року о 22 годині ОСОБА_1, діючи повторно, знаходячись АДРЕСА_1, проник через незачинену хвіртку до подвір'я зазначеного вище домоволодіння, де через незачинені двері незаконно проник до домоволодіння, де в одній із кімнат виявив та таємно викрав мобільний телефон «SONY Xperia» вартістю 2 979,80 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_11.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

11. Крім того, 20 січня 2018 року, приблизно о 22:00 годині ОСОБА_1 діючи повторно, знаходячись по АДРЕСА_7, перестрибнув через паркан до вищевказаного домоволодіння, звідки з території домоволодіння таємно викрав металеву драбину довжиною 7,05 метрів заводського виготовлення вартістю 1400 гривень, яка належить потерпілій ОСОБА_12.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

12. А також 07 лютого 2018 року в період часу з 12:00 по 13:00 годину, більш точного часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, діючи повторно, знаходячись в магазині «Єва», який розташований по пр. Суворова, 56, перебуваючи у підсобному приміщенні робітників вищевказаного магазину, звідки таємно викрав мобільний телефон марки IPhone 6, вартістю 7 558 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_13.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочинів та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів. Так, обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив про таке.

Дати та час, а також послідовність вчинених ним злочинів він точно не пам'ятає - протягом року з лютого 2017 року по лютий 2018 року - він вчиняв злочини. При цьому, з датами та часом, вказаними в обвинувальному акті він погоджується.

Так, 07 лютого 2017 року проник через вхідну хвіртку на територію домоволодіння АДРЕСА_4 а саме до літньої кухні, звідки таємно викрав кухонний комбайн марки «Kenwood», модель «KM», яким розпорядився на власний розсуд. Працівники поліції повернули потерпілій кухонний комбайн.

14 березня 2017 року знаходячись у рибному відділі в приміщенні ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований по вул. Пушкіна, 55, викрав дві консервні банки ікри «Парамушир лососева Зерниста Червона». Повернув грошові кошти за викрадене майно потерпілому.

16 березня 2017 року з салону автомобіля марки «Houndai» модель «І-20», який був припаркований на перехресті вул. Савицького кут вул. Пушкіна, викрав мобільний телефон марки «iPhone», модель А1428, який було повернуто потерпілому ОСОБА_4.

13 квітня 2017 року, перебуваючи в приміщенні магазину електроніки «Ельдорадо», розташованого по вул. Пушкіна, 41, в який прийшов з метою влаштуватися на роботу, викрав мобільний телефон марки «Prestigio», модель «Grace Q», який перебував на зарядці. Повернув телефон самостійно власнику, оскільки чоловік якому він хотів його продати виявився товаришем потерпілого та порекомендував йому повернути викрадене власнику.

16 квітня 2017 року, знаходячись у приміщенні бару «Фантазія», розташованого по вул. Покровська (Комсомольська), 45-а, скориставшись тим, що бармен зазначеного бару відволіклась та залишила свій мобільний телефон на столі без нагляду, викрав мобільний телефон торгової марки «Samsung», модель «GT-№7000». Викрадений телефон повернуто потерпілій.

27 квітня 2017 року знаходячись по АДРЕСА_8, викрав відрізок металевого швелеру довжиною 1 м. 10 см січенням 100 мм, та відрізок металевого швелеру довжиною 1 м. 20 см січенням 100 мм, які здав на металолом. Пізніше викупив металолом та повернув його власнику.

16 травня 2017 року пройшовши через калітку, яку відкрив проник на територію двора домоволодіння по АДРЕСА_5, звідки викрав чавунну каналізаційну трубу діаметром 100 мм., довжиною 2 м., зварену металеву конструкцію з металевих кутників та металеве відро, які здав на металолом. Майно повернуто потерілому.

17 жовтня 2017 року знаходячись по АДРЕСА_9, через паркан проник до вищевказаного домоволодіння, з території якого таємно викрав КТЗ - колінчатого вала, однак не встиг ним розпорядитись, оскілки був затриманий співробітниками поліції коли піднімав майно на 4 поверх. Майно повернуто власнику.

17 листопада 2017 року пройшовши через калітку проник до двору будинку по АДРЕСА_6, звідки біля воріт викрав швелер з металу чорного кольору довжиною 7 метрів 24 сантиметра вагою 100 кілограмів. Майно повернуто власнику.

20 грудня 2017 року знаходячись АДРЕСА_1, через незачинені двері незаконно проник до домоволодіння, де в одній із кімнат виявив та таємно викрав мобільний телефон «SONY Xperia». Майно повернуто власнику.

20 січня 2018 року знаходячись по АДРЕСА_7, відвинув шиферний паркан та з території домоволодіння таємно викрав металеву драбину довжиною 7,05 метрів, яку забрав додому. Драбину самостійно повернув потерілій.

07 лютого 2018 року знаходячись в магазині «Єва», який розташований по пр. Суворова, 56, перебуваючи у підсобному приміщенні робітників вищевказаного магазину, звідки таємно викрав мобільний телефон марки IPhone 6. Майно повернуто власнику.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_16 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду неодноразово повідомлялися належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про доставку судових повісток про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення, а також поштовими повідомленнями про вручення судових повісток про виклик до суду. Потерпілі ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 32), ОСОБА_2 (т. 1 а.п. 59), ОСОБА_8 (т. 1 а.п. 71, а.п. 84), ОСОБА_13 (т. 1 а.п. 193), ОСОБА_17 (т. 2 а.п. 76) та представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_16 (т. 1 а.п. 33, 52, 72, 110, 127, т. 2 а.п. 42) звернулися із заявами про проведення судового розгляду без їх участі, претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не мають. Згідно обвинувального акту потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 матеріальна шкода повністю відшкодована, а потерпілим ТОВ «АТБ-Маркет» та ОСОБА_2 матеріальна шкода на суму відповідно 307,90 грн. та 1 520 грн. не відшкодована. Цивільні позови від потерпілих до суду не надходили. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності усіх потерпілих з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України дійшов висновку про проведення судового розгляду без їх участі.

У судове засідання також не з'явився представник персоналу органу пробації, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки про виклик до суду. Представник персоналу органу пробації просив розглянути досудову доповідь без його присутності. Відповідно до ч. 3 ст. 327 КПК України неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів у добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_1, та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого, а також розміру процесуальних витрат. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши безпосередньо досліджені під час судового розгляду докази, суд дійшов переконання, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчинені злочинів доказане, підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого чи закриття кримінального провадження не встановлено. Дії обвинуваченого ОСОБА_18 правильно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, та за ч. 2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини середньої тяжкості та тяжкі злочини.

За місцем проживання ОСОБА_1 інспектором Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області характеризується негативно.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не вбачає.

З урахуванням вказаних обставин, а також того, що ОСОБА_1 на теперішній час є таким, що не має судимості в силу ст. 89 КК України, щиро розкаявся у вчиненні злочинів, активно сприяв їх розкриттю, частково відшкодував завдані збитки, не має обставин, які обтяжують його покарання, суд у відповідності до вимог Кримінального кодексу України та передбачених ним санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе з призначенням йому остаточного покарання у виді позбавлення волі в силу ст. 70 КК України за сукупністю злочинів із застосуванням принципу часткового складання покарань, призначених в межах санкцій частин 2 та 3 ст. 185 КК України, та зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

У зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням суд покладає на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Крім того, враховуючи корисливі мотиви вчинення злочинів ОСОБА_1, який не працює, а також дані досудової доповіді про можливість надання соціальних послуг у виді працевлаштування Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості, суд дійшов висновку про те, що виправленню ОСОБА_1 сприятиме додатково покладений обов'язок, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме - обов'язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше був затриманий у даному кримінальному провадженні 23 травня 2017 року, що підтверджується відповідним протоколом, та утримувався під вартою по 11.08.2017 р., у зв'язку з тим, що відносно нього ухвалою слідчого судді від 24.05.2017 р. був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був продовжений ухвалою суду від 13.06.2017 р. до 11.08.2017 р.

Крім того, 13 лютого 2018 року, відносно ОСОБА_1, був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та в ухвалі слідчого судді строк тримання під вартою визначено обчислювати з 13.02.2018 року, строк дії якого продовжувався у встановленому законом порядку та спливає 10 січня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, керуючись вимогами ч. 1 ст. 377 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання. Суд вважає, що з метою забезпечення виконання вироку достатнім буде застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 23 травня 2017 року до 11 серпня 2017 року та з 13 лютого 2018 року до звільнення його з-під варти 27 грудня 2018 року, виходячи в силу вимог абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 р. №838-VIII (далі - Закон №838-VIII), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. При цьому суд виходить з того, що ОСОБА_1 утримувався під вартою за підозрою/обвинуваченням у вчиненні семи епізодів злочинів проти власності в той час, коли була чинною вказана редакція ч. 5 ст. 72 КК України, яка згодом викладена в новій редакції Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 р. №2046-VIII (далі - Закон №2046-VIII), який набрав чинності 21.06.2017 р. При цьому, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Разом з цим ст. 5 КК України визначено низку умов, за яких допускається надання зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

Так, згідно із ч. 4 ст. 5 КК України, коли закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів і наступні його редакції в силу погіршення кримінально-правового становища особи зворотної дії не мають, до правовідносин застосовується той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

На думку суду, положення Кримінального кодексу України про правила складання покарань та зарахування попереднього ув'язнення, закріплені у ст. 72 КК України, є нормами матеріального кримінального права, оскільки правила обчислення та зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання впливають на кримінально-правове становище засудженої особи та на обсяг тих правообмежень, які становлять зміст призначеного судом покарання і застосовуються до засудженого, якому воно призначено. Крім того, порядок зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання передбачений саме законом України про кримінальну відповідальність, а не будь-яким іншим (в т. ч. кримінальним процесуальним законодавством). Так, ст. 72 КК України розміщена в розділі XI Загальної частини КК України під назвою «Призначення покарання». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 3 КК України злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

Вказані висновки суду повністю збігаються з висновками щодо застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 р. у справі № 663/537/17. Так, у п. 106 вказаної постанови ВП ВС зробила висновок про те, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом N 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону N 838-VIII. В такому разі Закон N 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону N 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону N 2046-VIII як такого, що "іншим чином погіршує становище особи", відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Отже, на думку суду, весь строк попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні слід зарахувати ОСОБА_1 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII, а не лише той, протягом якого ОСОБА_1 тримався під вартою до моменту викладення в новій редакції ч. 5 ст. 72 КК України Законом №2046-VIII. Також, на думку суду, ОСОБА_1 підлягає зарахуванню і строк попереднього ув'язнення, починаючи з 13 лютого 2018 року, у зв'язку з тим, що, хоча і тримався ОСОБА_1 під вартою за підозрою/обвинуваченням у вчиненні п'яти епізодів злочинів проти власності в той час, коли вже була чинною редакція ч. 5 ст. 72 КК України згідно із Законом №2046-VIII, але кримінальні провадження про вчинення всіх злочинів, у тому числі і тих, які він вчинив під час дії редакції ч. 5 ст. 72 КК України згідно із Законом №838-VIII, були об'єднані в одне, під час якого йому і продовжувався строк тримання під вартою. При цьому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою в об'єднаному провадженні також приймалося до уваги (не могло не прийматися) і та обставина, що ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні семи епізодів злочинів проти власності в період дії редакції ч. 2 ст. 72 КК України згідно із Законом №838-VIII.

В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.03.2017 р., від 18.04.2017 р., та від 27.04.2017 р. арешт на перелічене в них майно, та: CD диск виданий ОСОБА_16 із записами камер відео спостереження 15.03.2017 року в період часу з 07 години 10 хвилин по 07 годину 35 хвилин, які знаходяться у приміщенні магазину «АТБ-маркет»», який розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 55; CD диск, виданий ОСОБА_20, із записами камер відео спостереження 13.04.2017 року, які знаходяться у приміщенні магазину електроніки «Ельдорадо», який розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 41; видані ОСОБА_21 записи камер відео спостереження від 16.04.2017 року, які знаходяться у приміщенні бару «Фантазія», який розташований у м. Ізмаїлі, на перехресті вул. Покровська (Комсомольська) кут пр. Суворова, - в силу п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишити в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення протягом усього часу їх зберігання.

Також, суд також вважає за необхідне в силу ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз № 271 від 27.11.2017 р. в розмірі 1 581,92 гривні, № 18-561/32 від 05.03.2018 р. в розмірі 1 716 гривень, № 18-466/32 від 13.02.2018 р. в розмірі 1 144 гривні, № 10Е від 13.02.2018 р. в сумі 715 гривень, а всього 5 156,92 грн.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на три роки.

В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки, що передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 27 грудня 2018 року.

До набрання вироком законної сили змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисте зобов'язання із зобов'язанням його прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

В силу ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 р. №838-VIII зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 23 травня 2017 року до 11 серпня 2017 року та з 13 лютого 2018 року до звільнення його з-під варти в залі судового засідання 27 грудня 2018 року, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.03.2017 р., від 18.04.2017 р., та від 27.04.2017 р. арешт на перелічене в них майно: CD диск виданий ОСОБА_16 із записами камер відео спостереження 15.03.2017 року в період часу з 07 години 10 хвилин по 07 годину 35 хвилин, які знаходяться у приміщенні магазину «АТБ-маркет»», який розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 55; CD диск, виданий ОСОБА_20, із записами камер відео спостереження 13.04.2017 року, які знаходяться у приміщенні магазину електроніки «Ельдорадо», який розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 41; видані ОСОБА_21 записи камер відео спостереження від 16.04.2017 року, які знаходяться у приміщенні бару «Фантазія», який розташований у м. Ізмаїлі, на перехресті вул. Покровська (Комсомольська) кут пр. Суворова, - в силу п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишити в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових товарознавчих експертиз в загальному розмірі 5 156,92 грн. (п'ять тисяч сто п'ятдесят шість гривень 92 коп.).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення, а учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, - надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя: Т. П. Пащенко