Рішення № 78939499, 27.12.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4825/18

Провадження № 2/500/2774/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамов А.С.,

за участю секретаря - Нікітіної Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 15.08.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н (далі - договір), згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач умови договору виконав в повному обсязі, проте відповідач платежі належним чином не здійснював, у зв'язку з чим станом на 31.05.2018 року за ОСОБА_1 виникла заборгованість - 45824,78, яка складається з наступного: 6162,10 грн. - заборгованість за кредитом; 39662,68 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Та від цієї суми заборгованість віднімається сума у розмірі 25927,35 грн., яка була задоволена рішенням Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» м. Дніпропетровська від 30.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк», різниця становить - 19897,43 грн.; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250 грн. - штрафу (фіксована частина), 994,87 грн. штраф (процентова складова). Тому, заборгованість до стягнення з ОСОБА_1 становить 21142,30 грн., яка до теперішнього часу не погашена. У зв'язку з зазначеним позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по кредитному договору від 15.08.2008 року б/н на загальну суму 21142,30,39 грн. та судовий збір у розмірі 1762грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду заяву про заперечення проти позовних вимог, зазначила, що остання виплата за кредитним договором здійснювалася у 2009р. та у 2014р. до неї до дому приходили працівники банку та забрали певне майно в рахунок погашення заборгованості. Також заявила про пропуск позивачем строків позовної давності за даним позовом та наполягала на застосуванні позовної давності до вказаних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 15.08.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н (далі - договір), згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується заявою позичальника та підписом у заяві (а.с.8).

Позивачем відповідачу видана кредитна карта із строком дії - до 05 місяця 2010р., у наступному інші карти відповідачем не отримувались.

Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/раgеs/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Зобов'язання, згідно ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/раgеs/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 Правил користування платіжною карткою.

Одночасно пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту Овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно п. 6.4 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/раgеs/70/, позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Згідно п. 4.6 Умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 5.7 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за договором.

Згідно п. 5.2 Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов договору та/або виникнення Овердрафту, банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за договором.

Відповідно до п. 5.5.1 Правил користування платіжною карткою за несвоєчасне виконання боргових обов'язків (використання простроченого кредиту та Овердрафту) власник карти сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію, розміри яких встановлюються тарифами, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/раgеs/70/.

Відповідно до п. 3.13. Правил, у випадку, якщо за закінченням строку вкладу, клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк, вказаний у п. 1 даної угоди. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта до банку. При цьому нарахування нового строку вкладу починається з наступного дня після дати закінчення.

Пунктом 9.12 Умов правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Позивач умови договору виконав в повному обсязі, проте відповідач платежі належним чином не здійснював, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 15.08.2008р., укладеного між «Приватбанк» та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 31.05.2018р., заборгованість складає 21142,30 грн.

За таких обставин, за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 21142,30 грн., яка складається з наступного: заборгованості за кредитом в розмірі 6162,10 грн.; 39662,68 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Та від цієї суми заборгованість віднімається сума у розмірі 25927,35 грн., яка була задоволена рішенням Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» м. Дніпропетровська від 30.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ«ПРИВАТБАНК», різниця становить - 19897,43 грн.; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250 грн. - штрафу (фіксована частина), 994,87 грн. штраф (процентова складова).

Суд приходить до висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором та непогашенням заборгованості за платіжною карткою, банк має право на стягнення заборгованості за умовами кредитного договору.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Стаття 253 ЦК України встановлює, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Позивачем не надано суду доказів підписання обома сторонами будь-якої угоди щодо збільшення строку позовної давності.

Відповідно до матеріалів справи та норм ст. ст. 257, 260, 261 ЦК України строк позовної давності за вимогами ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитом, по процентам та штрафам становить три роки, строк позовної давності за вимогами про стягнення пені один рік.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, останній платіж за кредитом був сплачений відповідачем згідно розрахунку заборгованості за договором 08.01.2009 року в сумі 200 грн. - сплачено відсотків, сума погашення за наданим кредитом.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом у липні 2018 року, тобто більше ніж через три роки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що строк позовної давності для вказаних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором від 15.08.2008р. сплив.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідач 27.12.2018р. звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15.08.2008р. слід відмовити у повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст. 88 ЦПК України. Як вбачається з матеріалів справи ПАТ КБ «ПриватБанк» при зверненні до суду сплатив судовий збір, та в зв`язку з відмовою в задоволенні його позовних вимог, суд не має підстав для стягнення судових витрат з ОСОБА_1

Щодо інформації наданої відповідачем, що у 2014р. позивачем було в рахунок погашення заборгованості вилучено певне майно відповідача, то суд звертає увагу на те, що не надано будь-яких належних доказів такого вилучення майна та погашення заборгованості за його рахунок. Доданий до заяви від 27.12.2018р. лист на ім'я ОСОБА_2 про укладення договору застави не є належним доказом такого вилучення та не може мати жодних юридичних наслідків. Крім того, у поданому документі відсутні будь-які підписи уповноважених осіб банку.

Суд роз'яснює, що у разі безпідставного вилучення у відповідача майна, останній має право звернутися до правоохоронних органів із відповідним повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором та непогашенням заборгованості за платіжною карткою, банк має право на стягнення заборгованості за умовами кредитного договору, проте ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права лише 23.07.2018 року, тобто з пропуском установленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, оскільки останній платіж відповідачем було здійснено 08.01.2009 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: А.С. Адамов