Рішення № 78939285, 26.12.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6597/18

Провадження № 2-а/500/153/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови, згідно уточненої позовної заяви від 09.10.2018 року позивач просить визнати протиправними дії працівника сержанта поліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 537929 від 12 вересня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і закрити справу за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що 12 вересня 2018 року приблизно о 11 год. 40 хв. вона знаходилась на скутері в м. Ізмаїл по просп. Суворова кут вул. Верхньоторгової, біля палацу культурі ОСОБА_4 та була затримана працівниками поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які знаходились без патрульного поліцейського автомобілю. Працівником патрульної поліції ОСОБА_3 стосовно позивача о 12 год. 10 хв. була складена постанова про накладення адміністративного стягнення серії АР № 537929 за порушення п. 3.21, 2.9 «в»; 8.4. «в», 2.1 «а» ПДР України і вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст.126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст.122 КУпАП. Постановою на позивача було накладено штраф у подвійному розмірі в сумі 1020 грн. Постанова винесена незаконно, так в одній постанові не можуть бути винесені три статті правопорушення, на кожне правопорушення виноситься окрема постанова. Затримавши її, працівником поліції не було надано відеодоказів, які би вказували на факт порушення, поліцейський не роз’яснював права та не розглянув справу у відповідності до норм КУпАП.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив.

В судове засідання представник ОСОБА_2 патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив надав письмовий відзив на позов, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що 12.09.2018 року близько о 12 год. 10 хв. під час патрулювання поліцейськими було помічено, як водій ОСОБА_6, керувала т/з мопед «Suzuki» (не зареєстрований, номерний знак відсутній), без мотошолому, перевозила пасажира без мотошолома, чим порушила п.п. 2.3 (г), 2.9 (в) ПДР України.Працівники поліції звернулись до водія для з’ясування причин такого діяння та вирішення питання стосовно притягнення чи не притягнення до відповідальності.Представившись та роз'яснивши позивачу суть правопорушення, інспектор патрульної поліції пред'явив вимогу надати документи визначені в п.2.1 Правил дорожнього руху України.Однак, ОСОБА_1 на законну вимогу поліцейського, зазначені документи не пред’явила у зв’язку з їх відсутністю, вказавши на необов'язковість, на її думку, мати посвідчення водія на керування мопедом, в порушення вимоги п.2.1 (а) ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП.За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення та вчинене ОСОБА_1, інспектором патрульної поліції було винесено постанову, яка э законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши відеозапис, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що сержантом поліції 2 роти 4 батальйону ОСОБА_2 патрульної поліції в Харківської області ОСОБА_3 була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія АР № 537929 від 12.09.2018 року за ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП і застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

З постанови відповідача – ОСОБА_3 від 12.09.2018 року вбачається, що ОСОБА_1, керуючи скутером (мопедом) до 0, 50 м.куб чорного кольору, не зареєстрованим, 12.09.2018 року о 12 год. 10 хв. в м. Ізмаїлі перехрестя пр. Суворова та вул. Верхньоторгова, керувала транспортним засобом без мотошолома; здійснила проїзд під забороняючий знак 3.21 (в’їзд заборонений); не мала посвідчення водія відповідної категорії; талону про державну реєстрацію транспортного засобу; полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила ПДР 2.9 «В», 8.4 «В», 2.1 «а», чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд зазначає, що в постанові від 12.09.2018 року відповідачем ОСОБА_3 не зазначена марка, модель транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, при цьому представникОСОБА_2 патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у відзиві на позов зазначає, що ОСОБА_1 керувала т/з мопед «Suzuki».

В постанові від 12.09.2018 року відповідачем ОСОБА_3 не зазначені ім’я та по батькові посадової особи, яка винесла постанову.

Згідно п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов’язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

На підставі п. 8.4. «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) дорожні знаки поділяються на групи: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Таким чином, п. 2.1. «а», п. 2.9. «в», п. 8.4. «в» Правил дорожнього руху, на які відповідач послався в постанові, не містять відповідальності за керування транспортим засобом без мотошолома та без полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тобто, відповідач ОСОБА_3 в постанові від 12.09.2018 року не зазначив нормативний акт, що передбачає відповідальність за керування транспортим засобом без мотошолома та без полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідач ОСОБА_3 в постанові від 12.09.2018 року зазначив, що ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення передбачене ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП, при цьому не зазначає, яку саме частину ст. 126 порушила ОСОБА_1, враховуючи, що ст. 126 КУпАП містить чотири частини.

Згідно п.10. розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року заповнення в письмовій формі протоколів про адміністративні правопорушення, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, тимчасових дозволів здійснюється чорнилом (пастою) чорного або синього кольору. Записи здійснюються розбірливим почерком, а прізвище, ім’я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її місце проживання (перебування), місце роботи, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім’я, по батькові поліцейського записуються друкованими літерами.

З оскаржуваної постанови від 12.09.2018 року вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 прізвище, ім’я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її місце проживання (перебування), місце роботи, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім’я, по батькові поліцейського не були записані друкованими літерами.

Згідно ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної відеокамери патрульного поліцейського вбачається, що розгляд справи розпочався 12.09.2018 року о 12:37:26, при цьому посадова особа, що розглядала справу оголосила, що справа розглядається по ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом без посвідчення водія та без полісу цивільно-правової відповідальності, однак постанова від 12.09.2018 року була складена за те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом без мотошолома; здійснила проїзд під забороняючий знак 3.21 (в’їзд заборонений); не мала посвідчення водія відповідної категорії; талону про державну реєстрацію транспортного засобу; полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім цього, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що відповідач ОСОБА_3 не представився, не роз’яснив позивачу її права і обов’язки, не заслухував позивача та не досліджував докази.

Таким чином, фактично розгляду справи, як стадії процесу, не було та був порушений порядок здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що вищезазначені порушення позбавляють суд можливості перевірити чи були з’ясовані відповідачем ОСОБА_3 всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відтак постанова підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення є м. Ізмаїл.

Враховуючи, що вищезазначені порушення, допущені відповідачем ОСОБА_3 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, можуть бути усунені тільки під час нового розгляду справ, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 537929 від 12 вересня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіі надіслати справу на новий розгляд до відділу з організації несення служби в місті ОСОБА_2 патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 537929 від 12 вересня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіі надіслати справу на новий розгляд до відділу з організації несення служби в місті ОСОБА_2 патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_7