Ухвала суду № 78938779, 28.12.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

28.12.2018

Єдиний унікальний № 497/2219/18

Провадження № 1-кп/497/168/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про звільнення від кримінальної відповідальності

на підставі ст.46 КК України та закриття провадження

28.12.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Булгара В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12018160270000478 від 14.09.2018 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українську мову розуміє, має середньою освіту, не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, місце проживання якого зареєстроване за місцем фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий,

- який обвинувачується за ст.286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 13.09.2018 року приблизно о 17:30 годині, керуючи у стані алкогольного сп'яніння технічно справним автомобілем "VOLKSWAGEN Golf", що перебуває у його фактичному володінні, але зареєстрований у ОСОБА_3, р/н SD 42627, рухаючись по вул.Нова у с.Виноградівка Болградського району (в бік вул.Севостопольська), з невстановленою органами досудового розслідування швидкістю, був неуважним, рух керованого ним автомобіля постійно не контролював, обрав швидкість руху без врахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, і не дає можливість постійно контролювати рух автомобіля та дорожню обстановку, відповідно не реагував на її зміну, та, маючи об'єктивну можливість бачити, що своїми діями створює аварійну ситуацію, не вжив заходів уникнення ДТП, втратив контроль над керуванням свого транспортного засобу, в результаті чого біля домоволодіння №13 виїхав на праве узбіччя по ходу свого руху, чим допустив порушення вимог пунктів 1,5, 2.3."б", 2.9."а", 10.1., 12.1., 12.3 Правил дорожнього руху України, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому дистального метаепіфіза основної фаланги першого пальця лівої кістки зі зміщення, забійної рани в ділянці лівого коліна по задній поверхні, саден тіла, які спричинили тривалий розлад здоров'я понад три (більш як 21 день) та у сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

На початку підготовчого судового засідання потерпілий звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким просив не притягувати до кримінальної відповідальності обвинуваченого, стверджуючи, що примирився з ним, оскільки той просив в нього пробачення, і він простив його, не має до нього претензій матеріального та морального характеру.

Обвинувачений також звернувся до суду з заявою про звільнення його від кримінальної відповідальності, стверджуючи, що жалкує про те, що сталося, пояснивши, що не має пояснень його діям, усе сталося випадково, раптово, через якусь незначну причину, він був у стані алкогольного сп'яніння, наразі усвідомив свої дії - що скоїв кримінальне правопорушення, має намір не вчиняти у майбутньому будь-яких правопорушень, розкаюється у скоєному, просить в потерпілого вибачення.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про негайний розгляд клопотання потерпілого та заяви обвинуваченого, оскільки це передбачено ст.ст.286ч.4, 288 КПК України.

Підсудний і потерпілий у судовому засіданні підтримали клопотання та заяву, просили їх задовольнити, потерпілий пояснив, що не має до обвинуваченого претензій морального та матеріального характеру, сподівається, що такого більше не повториться, підсудний запевнив, що він розкаюється у скоєному, має намір більше такого не скоювати.

Прокурор пояснив суду, що не заперечує проти задоволення клопотань сторін і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням його з потерпілим, оскільки це передбачено ст.46 КК України, сторони дійшли примирення, обвинувачений скоїв злочин невеликої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнає свою вину, тяжких наслідків від його дій не настало, потерпілий не має до нього претензій морального та матеріального характеру, він характеризується задовільно, не перебуває на "Д" обліку у лікарів нарколога та психіатра, має житло та сім'ю.

Суд роз`яснив сторонам наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням, вони стверджували, що зрозуміли, обвинувачений пояснив, що розуміє наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав – що він визнає свою вину в повному обсязі, а провадження у справі закривається за клопотанням потерпілого, який його пробачив.

Розглянувши клопотання, вислухавши учасників судового засідання, долучивши до матеріалів судової справи письмові докази, що надав прокурор – щодо характеристики обвинуваченого, суд дійшов висновку, що клопотання підсудного та потерпілого підлягають задоволенню за наступних підстав.

Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим.

Кримінальне правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_1 обвинувачується і за яке передбачена відповідальність ст.286 ч.1 КК України, - є злочином невеликої тяжкості за кваліфікацією злочинів на підставі ст.12 КК України; обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення вперше, у судовому засіданні суд з`ясував, що потерпілий не має до підсудного претензій матеріального або морального характеру, пробачив його, а підсудний, визнаючи в повному обсязі свою вину, усунув заподіяну шкоду шляхом вибачення і примирення з потерпілим, який стверджував, що збитків діями обвинуваченого йому спричинено не було, він його пробачив.

Суд переконався в тому, що примирення між сторонами відбулося у добровільному порядку, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, тому, враховуючи викладене, дійшов висновку, що є підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням його з потерпілим, враховуючи заявлені ними про це клопотання.

Згідно матеріалів, доданих до обвинувального акту, вони містять позов прокурора в інтересах держави до ОСОБА_1 в розмірі 1090,86грн., що прокурор просив стягнути на рахунок Болградської районної лікарні за лікування потерпілого.

Крім того, з наданих суду матеріалів та відомостей вбачається, що в ході досудового розслідування в обвинуваченого був вилучений автомобіль "VOLKSWAGEN Golf" реєстрації ОСОБА_4, р./н. SD 42627, на який ухвалою слідчого судді від 01.10.2018року накладено арешт, і долю якого суд має вирішити відповідно до вимог ст.100ч.9п.1 КПК України.

Керуючись ст.ст.12,46,88-89,286ч.1 КК України, ст.ст.7,42,56,206,284-286,288,369-372,375, 376,392-396 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання потерпілого про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності – задовольнити.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, обвинуваченого за ст.286 ч.1 КК України, - на підставі ст.46 КК України - у зв`язку з примиренням його з потерпілим.

Кримінальне провадження №12018160270000478 від 14.09.2018 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ст.286 ч.1 КК України – закрити на підставі ст.284 ч.2п.2 КПК України, – у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок Болградської районної лікарні за лікування потерпілого 1090 (одну тисячу дев’яносто) гривень 86 копійок.

На підставі вимог ст.100ч.9п.1 КПК України речовий доказ, що є знаряддям злочину – автомобіль «VOLKSWAGEN Golf» реєстрації ОСОБА_3, р/н SD 42627, – що був тимчасово вилучений в обвинуваченого та визнаний в ході досудового розслідування речовим доказом, та на який ухвалою слідчого судді від 01.10.2018 року накладено арешт – повернути після набрання даною ухвалою законної сили фактичному володільцю – ОСОБА_1.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляції до апеляційного суду Одеської області через суд, що її постановив, протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Кравцова