Рішення № 78937893, 14.11.2018, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/700/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Ананьївський районний суд Одеської області в складі: головуючого Дорош В. В.

при секретарі Гула О. Р.,

позивача - ОСОБА_1,

адвоката - ОСОБА_2,

прокурора - Гурової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради Одеської області та Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, про визнання усної угоди купівлі-продажу житлової квартири дійсною та права власності на вказану квартиру, третя особа в інтересах Ананьївської міської ради Одеської області - прокурор Котовської місцевої прокуратури Одеської області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16 липня 2018 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що 08 квітня 2004 року він за усною домовленістю з ОСОБА_3 придбав у неї її житлову квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1 за 4000 гривень. Факт придбання квартири було засвідчено розпискою, складеною ОСОБА_3, та свідком ОСОБА_4. Він домовився з ОСОБА_3 про оформлення в нотаріальній конторі договору купівлі-продажу цієї квартири, на що ОСОБА_3 погодилась та сказала, що необхідно поновити технічний паспорт на квартиру, на що необхідний певний проміжок часу. В день продажу ОСОБА_3 виселилась з квартири і передала йому ключі від неї. Він прибрав в квартирі, сараях та гаражі, зробив невеликий ремонт та чекав на нотаріальне оформлення купівлі-продажу квартири, однак 12 вересня 2004 року ОСОБА_3 померла, через що вони не встигли оформити договір купівлі-продажу.

Після смерті ОСОБА_3 спадщина не відкривалась та за нею ніхто не звертався. У неї була донька, яка знала, що мати продала квартиру, а тому з заявою про прийняття спадщини не зверталась.

З моменту купівлі вказаної квартири він до теперішнього часу користується нею, проводить необхідні ремонті роботи.

За вказаних обставин він не знав, як саме захистити своє право на зазначену квартиру. Лише в наприкінці 2016 року йому стало відомо про необхідність державної реєстрації квартири, у зв’язку з чим пропустив строк для звернення до суду з вказаним позовом. На підставі викладеного та посилаючись на Конституцію України та ст..6 Міжнародної Конвенції про права людини просить задовольнити позовні вимоги поновивши йому строки звернення до суду, як пропущені із поважних причин.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Крім того пояснив, що зазначену квартиру купив на майбутнє, оскільки його дружина була вагітна. В цю квартиру він постійно навідувався. В квартирі були відсутні комунікації, не було підключено електрики, газу та води. Донька ОСОБА_3 на квартиру не претендує. Коли ОСОБА_3 померла, то він прийшов на її похорони, де поговорив з її дочкою щодо оформлення документів на квартиру, однак вона йому сказала, що квартиру він купив у її матері, і вона до цього відношення не має.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак надав на адресу суду письмове клопотання, в якому просить справу розглянути у його відсутність, проти позовних вимог не заперечує(а.с.51).

Представник третьої особи Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з’явилася, однак надала лист, в якому просить справу розглянути у її відсутність. Заперечень проти позовних вимог не має(а.с.68).

Прокурор до початку розгляду справи відповідно до норм ст.. ЦПК України письмових заперечень не надав а в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано до суду достатньо доказів для визнання за ним права власності.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що її матері ОСОБА_3 зазначену квартиру подарувала ОСОБА_6. У квітні мати вирішила продати вказану квартиру, та переїхала до неї, а у вересні померла. На похоронах до неї підійшов позивач та сказав, що документи на квартиру не оформлені належним чином. На це вона йому відповіла, що зазначені документи він повинен був зробити з її матір’ю, а тому вона відношення до цього не має. Вона є єдиною донькою у своєї матері, інших спадкоємців немає. Претензій до позивача не має, оскільки їй було відомо про продаж квартири. Крім того мати віддала їй гроші, які отримала від позивача за продаж квартири.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідка, взявши до уваги клопотання представника відповідача та лист представника третьої особи, заслухавши пояснення прокурора і вивчивши та перевіривши документи по справі приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії паспорта громадянина України позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Ананьєва, вул. Пролетарська, 86-А, Одеської області(а.с.30).

Відповідно до копії договору дарування квартири від 26 лютого 2004 року ОСОБА_6 передала ОСОБА_3 у власність квартиру №5, яка знаходиться в м. Ананьєві, вул. Аносова (нині Соборна), 48, Одеської області(а.с.8).

На квартиру станом на 14 грудня 2016 року виготовлено технічний паспорт, відповідно до якого замовником технічної інвентаризації є позивач(а.с.9-13).

Вартість зазначеної квартири станом на 14 грудня 2016 року становить 25300 гривень 00 копійок(а.с.14-20).

У відповідності до копії інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, у вказаних реєстрах інформація щодо зазначеної квартири відсутня(а.с.21).

В Ананьївському районному відділі ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області наявний актовий запис про смерть №92 від 13 вересня 2004 року, відповідно до якого ОСОБА_3 померла 12 вересня 2004 року(а.с.22).

Позивач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2. В квартирі №5 в м. Ананьєві, вул. Соборна, 48, Одеської області, зареєстрованих осіб не значиться(а.с.23).

У спадковому реєстрі відсутні відомості щодо ОСОБА_3, тобто, заповіти від її імені в реєстрі не зареєстровані та спадкові справі відносно нею не заведені(а.с.24-25).

До позовної заяви додано письмові пояснення ОСОБА_7, в яких він підтверджує факт купівлі позивачем у ОСОБА_3 зазначеної квартири. Також вказує, що він допомагав позивачу прибирати у вказаній квартирі та робити мілкий ремонт(а.с.26).

З письмових пояснень ОСОБА_8, який проживає у сусідній квартирі, встановлено, що йому відомо про купівлю позивачем у ОСОБА_3 квартири №5 в їхньому будинку. Яким чином вони оформлювали купівлю-продаж цієї квартири, йому не відомо. Щонеділі він бачив в даній квартирі позивача, який робив там необхідні ремонти, доглядав за нею, закривав її на свій замок, завозив меблі, тощо. Позивач готувався до проведення газового опалення квартири, оскільки вона опалюється на дровах(а.с.27).

12 червня 2004 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_9, після чого їй присвоєно прізвище позивача(а.с.28). Від вказаного шлюбу мають сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3(а.с.29).

Станом на 18 липня 2018 року вартість вище вказаної квартири складає 26680 гривень 00 копійок(а.с.41-44).

До позовної заяви додано оригінал розписки, яка відповідно до її змісту надана від імені ОСОБА_3, та відповідно до якої вона в присутності свідка ОСОБА_7 продала позивачу свою квартиру за 4000 гривень та отримала від нього ці гроші. Претензій до нього не має(а.с.45). В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 при огляді даної розписки підтвердила почерк написаний рукою покійної матері.

Так, згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст.218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Частиною другою ст.220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи положення ст..13 Конституції України та ст..6 Конвенції з прав людини,судом встановлено на наявні достатні підстави і безспірні докази для визнання дійсною усної угоди, укладеної 08 квітня 2004 року між ОСОБА_1, та ОСОБА_3, яка померла 13 вересня 2004 року, про купівлю-продаж квартири №5 в м. Ананьєві, вул. Соборна, 48, Одеської області, та визнання за ним права власності на зазначену квартиру.

Причини пропуску для звернення до суду суд визнає з урахуваннями пояснень позивача та його представника поважними.

Суд не вбачає достатніх підстав, в тому числі визначені і у рішеннях ЄСПЛ для застосування аргументів представника прокуратури щодо захисту інтересів держави шляхом відмови у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.328, 218, 220, 392 ЦК України, ст.ст.9-11, 18, 76-83, 89, 95-96, 127, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, п.15 п/п 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з вказаним позовом, як пропущений з поважної причини.

Визнати дійсною усну угоду, укладену 08 квітня 2004 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем та мешканцем м. Ананьєва, вул. Пролетарська, 86-А, Одеської області, паспорт громадянина України серії КМ №238029, виданий 26 квітня 2004 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, та ОСОБА_3, яка померла 13 вересня 2004 року, відповідно до якої ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 квартиру №5 в м. Ананьєві, вул. Соборна, 48, Одеської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем та мешканцем м. Ананьєва, вул. Пролетарська, 86-А, Одеської області, паспорт громадянина України серії КМ №238029, виданий 26 квітня 2004 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, право приватної власності на житлову №5, яка розташована в м. Ананьєві, вул. Соборна, 48, Одеської області, та складається з однієї житлової кімнати, кухні, ? частини коридору загального користування, загальною площею 25,2 м.кв., житловою площею 11,8 м.кв., загальною вартістю 26680 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Ананьївський районний суд Одеської області до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. В. Дорош

Рішення набуло законної сили „___” __ 20 ___ р.