Вирок № 78937697, 22.12.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 486/1423/17

Провадження № 1-кп/486/36/2018

22 грудня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г. А.

при секретарях Зацепіній І.О., Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, освіта базова загальна середня, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Вишневець Збаразського району Тернопільської області, громадянина України, працюючого ТОВ «Спецатоменергомонтаж» монтажником, освіта професійно-технічна, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

1) 04 вересня 2013 року Кировським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 1 рік;

2) 04 жовтня 2013 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 1 року 1 місяці позбавлення волі, звільнений 26 листопада 2014 року з Бердянської ВК №77 Запорізької області за ухвалою Бердянського районного суду Запорізької області від 18 листопада 2014 року умовно-достроково на 2 місяці 4 дні;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора Свінтковської В.В.,

захисників Прутяна О.А., Коробкової О.О.,

представників потерпілої сторони ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілого ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2017 року близько 08:00 год. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та не встановлена досудовим слідством особа, за попередньою змовою, з метою крадіжки металу, проникли до будівлі сховища відпрацьованого ядерного палива, яке знаходиться на промисловому майданчику Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електровстанція» Державного прідпиємства «НАЕК «Енергоатом» в м. Южноукраїнську Миколаївської області. Реалізуючи свій умисел, діючи умисно та таємно, ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, який діяв повторно, та не встановлена досудовим слідством особа з полу зібрали мідні стержні обмотки електродвигуна мостового крану вантажопідйомністю 160/30 т, що перебуває на балансі ВП «Южно-Українська АЕС», вагою 3,3 кг, загальною вартістю 332,22 гривні, які бажали викрасти. Однак ОСОБА_1, ОСОБА_2 і не встановлена досудовим слідством особа не довели свій злочинний намір до кінця, оскільки були помічені працівниками охорони ВП «Южно-Українська АЕС» в будівлі сховища відпрацьованого ядерного палива поряд із мостовим краном, які припинили їх протиправні дії та викликали працівників поліції.

Крім того, 14 жовтня 2018 року в період часу з 13:00 год. до 14:00 год. ОСОБА_1, в салоні автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_8, під час руху із с.Семенівка Арбузинського району Миколаївської області до м. Южноукраїнська Миколаївської області, перебуваючи на задньому пасажирському сидінні поряд із ОСОБА_7, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав із кишені кофти останнього, мобільний телефон «NOMI EVO M2 i5012», IMEI-1:НОМЕР_2, ІМЕІ-2:НОМЕР_3, вартістю 1149,67 грн., з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 вартістю 43,33 грн., яким розпорядився на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 1193,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, та ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю. Пояснив, що минулого року, точної дати він не пам'ятає, зустрівся із ОСОБА_2 та ще однією особою. Проходячи в районі промислового майданчика ВП «Южно-Українська АЕС» біля будівлі, вирішили проникнути всередину, щоб знайти металобрухт, зібрати і продати. В будівлі піднялись нагору і збирали шматки меді, які були біля пошкоджених двигунів. Грюкали взуттям по металевому полу, метал можливо упускали на підлогу. З двигуна нічого не знімали, а піднімали те, що було на підлозі. Їх дії припинили охоронці. Не знав, що будівля відноситься до ВП «Южно-Українська АЕС». Цивільний позов не визнав. З приводу крадіжки мобільного телефону належного потерпілому ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та пояснив, що дійсно 14 жовтня 2018 року в денний час перебуваючи в салоні автомобіля ВАЗ 2115, який рухався із с.Семенівка Арбузинського району Миколаївської області до м. Южноукраїнська, разом із потерпілим ОСОБА_7, із кишені одягу потерпілого викрав належний останньому мобільний телефон «NOMI», який продав. У скоєному розкаюється.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Пояснив, що 11 березня 2017 року він разом з ОСОБА_1 те ще одним чоловіком зустрілись в м. Южноукраїнську в районі «П'ятачка» і пішли в напрямку ВП «Южно-Українська АЕС» з метою знайти залізо і здати на металобрухт. У одного з чоловіків був рюкзак. Разом вони підійшли до будівлі, яка знаходиться на проммайданчику ВП «Южно-Українська АЕС». Через діру в паркані пройшли на територію біля будівлі. Зайшли до будівлі, піднялися по сходам умовно на 5 поверх будівлі та побачили багато розібраних двигунів, шматочки мідних пластин, які намагались зібрати з метою продажу в подальшому. Знаходились всередині приблизно 20 хвилин до моменту затримання. Почули знизу кроки і розбіглись. Це була охорона, яка наказала їм спускатись, в подальшому прибула поліція. Вони просто збирали пластини, двигун не демонтували. Цивільний позов не визнав.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 14 жовтня 2018 року, в денний час знаходився на задньому сидінні з обвинуваченим ОСОБА_1 в салоні автомобіля ВАЗ 2115, під час прямування із с.Семенівка Арбузинського району Миколаївської області до м. Южноукраїнська. В цей час обвинувачений викрав належний йому мобільний телефон «NOMI EVO M2 i5012» IMEI-1:НОМЕР_2, ІМЕІ-2:НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар». Цивільний позов не заявляв.

Згідно висновку експерта №341 від 20.11.2018 року, ринкова вартість з урахуванням податку на додану вартість мобільного телефону «NOMI EVO M2 i5012», який був у використанні станом на 14.10.2018 року могла становити 1149,67 грн. Ринкова вартість з урахуванням податку на додану вартість стартового пакету мобільного оператора зв'язку «Київстар» з тарифним планом "Максимальний Безлім" станом на 14.10.2018 року могла становити 43,33 грн. /т.3 а.с. 139-151/.

Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини справи за фактом вчинення крадіжки мобільного телефону «NOMI EVO M2 i5012» належного потерпілому ОСОБА_7 і судом встановлено, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів за фактом вчинення крадіжки мобільного телефону «NOMI EVO M2 i5012» IMEI-1:НОМЕР_2, ІМЕІ-2:НОМЕР_3 належного потерпілому ОСОБА_7

Вина обвинувачених повністю підтверджується не тільки визнанням їх вини, але і зібраними в судовому засіданні доказами.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_5 цивільний позов на суму 169184 грн. підтримав повністю та пояснив, що 11 березня 2017 року в будівлі сховища відпрацьованого ядерного палива, яке знаходиться на проммайданчику ВП «Южно-Українська АЕС» в м. Южноукраїнську Миколаївської області, троє чоловіків намагались викрасти мідні стержні обмотки електродвигуна мостового крану вантажопідйомністю 160/30 т, вагою 3,3 кг, однак не довели свій злочинний намір до кінця, оскільки були помічені працівниками охорони ВП «Южно-Українська АЕС», які викликали працівників поліції. Вказана будівля законсервована в недобудованому стані та в ній знаходяться крани для розвантаження важких матеріалів. Крани були в справному стані і тепер відновити їх може тільки завод-виробник. Крани раніше не використовувались.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_6 в судовому засіданні також підтримала цивільний позов на суму 169184 грн., зазначила, що діями обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підприємству ВП «Южно-Українська АЕС» спричинено матеріальну шкоду, яка складається із 168234,00 грн. збитку внаслідок пошкодження електродвигуна та 950,00 грн. витрат, понесених на оцінку збитків.

Згідно повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 14 березня 2017 року представник потерпілого ВП «Южно-Українська АЕС» повідомив правоохоронні органи про те, що 11 березня 2017 року в недобудованій будівлі зберігання ядерних відходів ВП «Южно-Українська АЕС» невстановлені особи вчиняють розкрадання металевих частин. Вказане повідомлення було внесено приєднано до матеріалів ЄРДР 12 березня 2017 року № кримінального провадження 12017150120000221 /т. 1 а.с. 142, 157, т. 2 а.с. 110, 111/.

Даний факт підтверджується також протоколом огляду місця події від 11 березня 2017 року з фототаблицею до нього, згідно якого в недобудованому приміщенні для зберігання ядерного палива, розташованої на проммайданчику м. Южноукраїнська Миколаївської області, на відстані близько 300 метрів від території ВП «Южно-Українська АЕС» два електродвигуни мають пошкодження, у вигляді зняття металевих деталей та металевих фрагментів. Біля першого двигуна маються три металевих ломи, одне металеве зубило, дві викрутки, одна кувалда та металевий прут, рюкзак з металевими фрагментами двигуна. Під час огляду другого двигуна встановлено, що на ньому мається пошкодження у вигляді деформації металевих частин та пара тряпчаних робочих рукавиць /т. 1 а.с. 143-156, т. 2 а.с. 113-114/.

Зовнішній вигляд будівлі та наявність паркану також підтверджується вказаним протоколом огладу. Згідно протоколу будівля огороджена парканом на замку, будівля висотою з багатоповерховий будинок, всередині є вмонтований кран. Зовнішній вигляд двигунів підтверджується в тому числі фотокартками /т.2 а.с. 235-237, т.3 а.с. 65-67/.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що точної дати вона не пам'ятає, приблизно в березні 2017 року у вихідний день в дообідній час вона знаходилась на службі та почула звуки, як звуки стуку по металу, що доносились з недобудованої будівлі сховища ядерних відходів. Вказана будівля огороджена бетонним парканом і ворота на замку. Про вказані звуки вона доповіла начальнику караулу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що працює контролером в загоні воєнізованої охорони та дати не пам'ятає, це був вихідний день, в першій половині дня до обіду вона знаходилась на робочому місці разом з ОСОБА_9 Остання почула шум в будівлі сховища ядерного палива, про що повідомила начальника караулу.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він працює начальником караулу і одного дня зранку заступив на зміну. Жінка-охоронець почула звуки металу з недобудованої будівлі, про що повідомила йому. Після чого мобільний загін у складі ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 поїхали до недобудованої будівлі ядерного сховища, а пізніше повідомили, що затримали трьох осіб біля електродвигунів та зателефонували в поліцію. На підлозі зверху лежали пластини і великі молотки. Вказана будівля окремо не охороняється. Серед трьох чоловіків був і ОСОБА_1, якого він раніше знав, оскільки працював в міліції. На питання поліції про мету знаходження, чоловіки зрозуміло не відповідали та пояснити не могли. Кран належить ВП «Южно-Українська АЕС». Будівля висотою з багатоповерховий будинок, всередині металеві сходи.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він працює охоронцем на ВП «Южно-Українська АЕС». 11 березня 2017 року з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 вони були на зміні, охороняли периметр біля Ташлицького водоймища. Зателефонував начальник караулу, який повідомив, що постова з посту почула сторонні стуки. Вони під'їхали до будівлі, зайшли до приміщення і почули звуки, в тому числі стук металу. Піднялись на верх. На підлозі були ломи, викрутки, мідні пластини зняті, напіврозібрані, біля яких тихенько сиділи і не розмовляли три чоловіка. Затримали цих осіб, серед яких були і обвинувачені, викликали начальника караулу, поліцію. Вказана будівля огороджена парканом, це конструкції крана-тягача.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він працює у ВП «Южно-Українська АЕС» в мобільній групі охорони. В березні 2017 року був на зміні у складі групи із ОСОБА_12 та ОСОБА_14. Надійшло повідомлення від начальника караулу, що в будівлі сховища відпрацьованого ядерного палива чути сторонні звуки. Підійшовши до будівлі, почули шум, розмови, звуки удару по металу. Вони вдвох з ОСОБА_14 пішли нагору, а ОСОБА_12 знизу їх підстраховував. Біля крану було три особи, в тому числі і обвинувачені. Хтось з них навіть хотів втекти. Зброю до них він не наставляв, а сказав тільки: «Стій, буду стріляти!», попередивши, що в нього є зброя. На підлозі була сумка із металевими пластинами. На його запитання чия сумка, чоловіки відповіли, що не їх. Чоловіки сиділи під моторами. Ці особи пояснили, що вважали будівлю покинутою. Вважає, що за один день розібрати двигуни до того стану, який був на час затримання осіб, неможливо. Будівля огороджена парканом, підлога металева.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він працює у ВП «Южно-Українська АЕС» в мобільній групі. У березні 2017 року разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за направленням начальника караулу прибули до будівлі сховища ядерного палива, перелізли через паркан, вхідні двері до будівлі були відкриті. ОСОБА_14 і ОСОБА_13 пішли наверх по сходах, він залишився внизу. Серед осіб, що перебували в будівлі, були обвинувачені, також в приміщенні бачив сумку.

Показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12 про впізнання обвинувачених, підтверджуються протоколом пред'явлення ОСОБА_1 за фотознімками від 23 та 24 березня 2017 року /т. 1 а.с.171-174, 175-178, 179-182/.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що був понятим при огляді будівлі. Дату огляду не пам'ятає. Подія відбувалась у будівлі висотою з п'ятиповерховий будинок. Із поліцією піднявся наверх, бачив зламані двигуни і деталі із розібраних конструкцій. Не пам'ятає про що був протокол, але зауважень з його боку не було.

Під час огляду речових доказів в судовому засіданні було виявлено металеві пластини в чорній сумці, лом, кувалда, рукавиці, викрутки та палиці.

Згідно висновку експерта № 09/3-162 від 16 травня 2017 року /т. 1 а.с.191-199/ середня ринкова вартість фрагментів мідних стрижнів електродвигуна за цінами лому кольорових металів станом на 11 березня 2017 року становить 332,22 грн.

Суд критично ставиться до заяви захисника Прутяна О.А. про те, що протокол огляду місця події складений до внесення відомостей до ЄРДР, оскільки відповідно до рапорту /т.1 а.с.141/ повідомлення до Южноукраїнського відділення поліції по телефону надійшло 11.03.2018 року о 12:05 год, протокол огляду місця події /т.1 а.с.143-156/ розпочали складати 11.03.2018 року о 12:25 год., згідно з витягом /т.1 а.с.142/ заява або повідомлення надійшло 11.03.2018 року, а внесено в ЄРДР 12.03.2018 року о 07:35:41 год. Такі дії відповідають вимогам ч.3 ст.214 та ст. 237 КПК України.

Суд також критично ставиться до зауважень захисника Прутяна О.А. щодо розбіжностей між поясненням обвинуваченого, що в них був рюкзак, і поясненнями свідків, яки бачили сумку у приміщенні будівлі ядерного сховища, оскільки і свідки і обвинувачені зазначали, що рюкзак або сумка були темного кольору. До того ж рюкзак і сумка є однорідним поняттям.

Протоколи пред'явлення особи для впізнання /т.1 а.с.171-174, 175-178, 179-182/ складені відповідно до вимог статей 223, 228 КПК України. Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12 впізнали в залі суду обвинувачених. За таких обставин суд вважає вказані протоколи допустимими доказами і такими, що не підлягають виключенню.

Суд також критично ставиться до пояснень захисника Прутяна О.А. про те, що письмове повідомлення про вчинення кримінального правопорушення надійшло після внесення відомостей до ЄРДР, оскільки внесення відомостей відбулось на підставі телефонного повідомлення, про що зазначено у рапорті /т.1 а.с.141, 142/.

Оцінюючи всі досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинувачених у вчинених кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження і повністю підтверджуються доказами, зібраними під час судового розгляду, які не суперечать один одному, узгоджуються між собою і є допустимими.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, інвалід, а також враховує висновок органу пробації.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно звільнити від покарання з випробуванням.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, раніше притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи, а також враховує висновок органу пробації.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно звільнити від покарання з випробуванням.

При вирішенні цивільного позову, заявленого ВП «Южно-Українська АЕС», суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.ст.127-129 КПК України обов'язок про відшкодування майнової та моральної шкоди вироком покладається на підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до п. п. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" № 13 від 02.07.2004 року, не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз'яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з висновку експерта № 09/3-162 від 16 травня 2017 року /том 1 а.с.191-199/ середня ринкова вартість фрагментів мідних стрижнів електродвигуна за цінами лому кольорових металів станом на 11 березня 2017 року становить 332,22 грн.

Тому суд не може вийти за межі пред'явленого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст.337 КПК України. Крім того, фрагменти мідних стрижнів електродвигуна не були викрадені і знаходяться у камері зберігання речових доказів. За таких обставин цивільний позов задоволенню не підлягає.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирався.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках підлягають стягненню в повному обсязі судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи №09/3-162 від 16 травня 2017 року в сумі 989,60 грн.

Окрім того, з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 341 від 20 листопада 2018 року в сумі 1144,00 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання 3(три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відокремленому підрозділу «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» відмовити у задоволенні цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в рівних частках 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 60 копійок витрат по проведенню судово-товарознавчої експертизи № 09/3-162 від 16 травня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок витрат по проведенню судово-товарознавчої експертизи № 341 від 20 листопада 2018 року.

Речові докази:

- пакет №1 з кувалдою, пакет №2 з металевим ломом, експертний пакет №3241688 з господарськими рукавицями, металевими предметами у вигляді викруток та палиць, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції в Миколаївській області, знищити;

- мідні стержні обмотки електродвигуна вагою 3,3 кг у дорожній сумці в експертному пакеті (сейф-пакет №4183074), які знаходяться в камері зберігання речових доказів Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції в Миколаївській області, повернути ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» як власнику,

- картонну коробку від мобільного телефону «NOMI EVO M2 i5012», яка знаходяться в камері зберігання речових доказів Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції в Миколаївській області, повернути ОСОБА_7 як власнику.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженими в той же строк - з моменту вручення копії даного вироку.

Суддя Южноукраїнського міського суду Г. А. Далматова