Рішення № 78937585, 27.12.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1541/2018 Справа № 490/8458/14-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого судді Гуденко О.А.

при секретарі Кваша С.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» (далі-ОКП«Миколаївоблтеплоенерго) звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання.

Позивач зазначав, що відповідач є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в квартиру №16, що розташована вбудинку №4-Е по вул. Архітектора Старова в м. Миколаєві. Проте, починаючи з 01 грудня 2007 року відповідач не сплачує вартість цих послуг, у звязку з чим, його заборгованість за спожиті послуги теплопостачання за період з 01 грудня 2007 року по 25 грудня 2012 року становить 10495 грн. 69 коп. Добровільно сплатити борг відповідач відмовляється. Посилаючись на наведені обставини, позивач просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 10495 грн. 69 коп. вказаного боргу, а також стягнути 1 205 грн. 92 коп. індексації за прострочення виконання грошового зобовязання, нараховану за період з 01 грудня 2007 року по 01 березня 2014 року та 3% річних від простроченого боргу за вказаний період, що складає 1053 грн. 75 коп., а всього 12755 грн. 36 коп.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2015 року позов ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» задоволено. Постановлено стягнути на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з ОСОБА_2 10495 грн.69 коп.заборгованості за спожиті послуги теплопостачання за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2012 року, 1205 грн. 92 коп. індексації суми боргу, а також 3% річних, що становить 1053 грн. 75 коп., а всього 12755 грн. 36 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду миколаївської області від 05 липня 2016 року вказане заочне рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22 листопада 2017 року заочне рішення центрального районного суду м.миколаєва від 18 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду миколаївської області від 05 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до свуду першої інстанції.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 03 січня 2018 року справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 11 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

16 квітня 2018 року представником відповідача ОСОБА_3 надано заяву про застосування строку позовної давності, в якій він просить відмовити у задоволенні позовних вимог за період до 24 червня 2011 року , оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом 24 червня 2014 року - отже стягненню підлягає заборгованість лише в межах трирічного строку до дня звернення до суду.

02 липня 2018 року представником позивача до початку розгляду справи по суті подана заява про збільшення позовних вимог, в якій ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" просить стягнути з боржника ОСОБА_2 борг за спожиті послуги теплопостачання у сумі 8495,61 грн - за період з травня 2009 року по 31.12.2012 року з ураїуванням строку позовної давності - а саме три роки до дня звернення до суду з судовим наказаом, як особливоюї форми позову, 7935,75 грн збитків від інфляції, 1795,29 грн 3% річних та судовий збір у сумі 243,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача просила про задволення уточнених позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на переривання строку позовної давності подачею до суду судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за ці послуги в квітні 2012 року.

Відповідач в судовому засіданні вимоги позову не визнав, просив про відмову упозові. Крім того, що підтримав заяву свого представника про застосування строку позовної давності , звернув увагу суду на те, що наявними матеріалами справи підтверджується, що він 10.12.2007 року встановив у квартирі систему індивідуального опалення, отже послугами з теплопостачання, що надає позивач, з того періоду не користується, оже не повинен і їх оплачувати.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши наведені доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав. Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Відповідно до вимог ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» обов'язком споживача житлово-комунальних послуг є, зокрема, оплата цих послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов'язок споживача оплатити надані послуги.

Пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, також зазначено про обов'язок споживача вчасно оплачувати послуги в установлені договором строки.

Наведеними положеннями законів передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Із довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири №16, що розташована вбудинку №4-Е по вул. Архітектора Старова в м. Миколаєві. Відповідач, як власник вказаної квартири, є споживачем послуг з теплопостачання, які надає ОКП «Миколаївоблтеплоенерго».

Відповідно до наданих суду розрахунків, відповідач припинив здійснювати оплату за спожиті послуги з теплопостачання починаючи з 01 грудня 2007 року. У звязку з чим, заборгованість відповідача станом на 25 грудня 2012 року склала 10495 грн. 69 коп.

У квітні 2012 року ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось із заявою про видачу судового наказу про стягнення 8333 грн. 20 коп. заборгованості. 14 травня 2012 року дана заява була задоволена та видано відповідний судовий наказ. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2013 рокувказаний судовий наказ від 14 травня 2012 року було скасовано.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що послуги з теплопостачання він не споживав починаючи з грудня 2007 року, в зв'язку з облаштуванням автономного опалення.

Згідно з п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Мінінстрів України від 21 липня 2005 року № 630, які регулюють питання відключення від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4(надалі Порядок) встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Маючи намір відключити квартиру №16, що розташована вбудинку №4-Е по вул. Архітектора Старова в м. Миколаєві від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, влаштувати індивідуальну (автономну) систему теплопостачання, ОСОБА_2 у жовтні 2007 року звернувся із заявою до постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, повязаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання Адміністрації Центральної району виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі Комісія).

25 жовтня 2007 року Комісією надано відповідачеві перелік організацій, до яких слід звернутися щодо отримання технічних умов для розроблення проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення гарячого водопостачання. Однією з обовязкових умов для відключення квартири від теплопостачання, комісія вказала необхідність отримати технічні умови від теплопостачальної організації на проектування відключення від централізованого теплопостачання, а також погодити у встановленому законом порядку проекту документацію на проведення робіт із відключення від централізованої системи опалення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався лише до ОАО «Миколаївгаз» з письмовою заявою про видачу технічних умов на встановлення опалювального обладнання та отримав технічні умови на його підключення.

Доказів про те, що відповідач у встановленому законом порядку звертався до теплопостачальної організації для погодження відключення квартири від мережі централізованого опалення, а також отримав технічні умови щодо можливості відключення його квартири від мережі централізованого опалення, матеріали справи не містять.

Проект реконструкції системи опалення не узгоджено з теплопостачальною організацією, як це передбачено п.2.4.2 вказаного Порядку. Рішення постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади про відключення квартири відповідача від теплопостачання, в матеріалах справи теж відсутнє (п.2.7 Порядку).

Як видно із акту виконаних робіт, складеного представниками ОКП «Миколаївтеплоенерго» квартиру відповідача було відключено від системи централізованого опалення лише 25 грудня 2012 року. До вказаного часу відповідач від них у встановленому законом порядку не відмовлявся, а тому зобовязаний сплатити їх вартість.

Враховуючи викладені обставини, та виходячи з положень ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 526,530 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово комунальні послуги», суд першої інстанції вірно стягнув з відповідача на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» оплату за надані послуги з теплопостачання починаючи з 01 грудня 2007 року по 25 грудня 2012 року, що складає 10495 грн. 69 коп.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного та вищевказаних норм на відповідача може бути покладено обовязок щодо сплати за отриманні послуги з теплопостачанняінфляційні витрати, а також 3% річних від простроченої суми боргу - за весь час затримки такої виплати.

Що стсоується заяви відповдача про застосування строку позовної давності, то суд доходить до висновку про її часткову обгрнутованість , виходячи з наступного.

Частиною другою статті 264 ЦК України 2004 року визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України 2004 року є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання ОКП "Миколаївтеплоенерго" заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Крім того, суд враховує, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Разом з тим, суд встановив, що позивач просив про стягнення заборгованості за період, що знаходився поза межами трирічного строку подання до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Вказана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 216/5756/15-ц, та Постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 552/1529/16-ц.

За такого , враховуючи те, що строк позовної давності перервався зверненням ОКП "Миколаївтеплоенерго" до суду з заявою про видачу судовго наказу в квітні 2012 року, а після його скасування позивач звернувся до суду з цим позовом також в межах трирічного строку , суд частково погоджується з твердженням відповідача про застосування строку позовної давності. пр и цьому, вважає за необхідне застосувати трирічний строк позовної давності від дня нарахування остаточної суми заборгованості, а саме за період з грудня 2009 року по грудень 2012 року.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаний період, згідно якого заборгованість боржника за спожиту теплову енергію за період грудня 2009 року по грудень 2012 рроку складає 7677 грн 86 коп. , збитки від інфляційних втрат становять 7925 грн. 09 коп., 3 % річних в розмірі - 1792 грн. 20 коп. - по день вирішення справи судом, оскільки заборгованість не сплачена по теперішній час, а розгляд справи триває з з липня 2014 року з незалежних від позивача обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем послуги по теплопостачанню відповідачем не оплачено, тому позов з урахуванням застосування строку позовної давності підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.3,12,13,81, 141, 259-265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" заборгованість за спожиті комунальні послуги з теплопостачання за період з грудня 2009 року по грудень 2012 року в розмірі 7677 грн 86 коп. , збитки від інфляційних втрат в розмірі - 7925 грн. 09 коп., 3 % річних в розмірі - 1792 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 27 грудня 2018 року.

Реквізити сторін:

позивач : Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго", код ЄДРПОУ 31319242, МФО 326461,адреса: вул.Миколаївська, 5-а, м.Миколаїв 54034

відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 54025

Суддя Гуденко О.А.