Ухвала суду № 78937278, 18.12.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3759/2018 Справа № 490/5643/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Кваша С.О.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про скасування заходів забезпечення позову , вжитих ухвалою суду від 13 липня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з наданням уточненого позову після усунення недоліків згідно ухвали суду від 10.07.2018 року про визнання права власності на нерухоме майно - нежитловий обєкт, загальною площею 4132,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25/1 та нежитлова нерухомість, "бізнец-центр", загальною площею 964,4 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25/3.

В обгрунтування позову посилається на те, що 01.11.2014 року між ним та ТОВ "Миколаївський бізнес центр "Олександрівський" були укладені договори про надання поворотної фінансової допомоги, і станом на 01.11.2014 року заборгованість становила 7 067 512,73 грн. За такого, оскільки відповідач не повернув грошові кошти, позивач вважає, що в нього є всі підстави для набуття права власності на вказане майно, як того передбачають умови зазначеного договору про обов'язок відповідача передати майно позивачеві.

Ухвалою суду від 13 липня 2018 року відкрито провадження по справі та призначенго підготовче судове засідання на 01 листопада 2018 року.

Одначасно з подачою позовної заяви представник позивача ОСОБА_3 просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаїв та нежитлові приміщення бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою:вул. Нікольська 25/3, м.Миколаїв, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» на праві власності та заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року заяву про забезпечення позову було задоволено та накладено обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно - нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаєва та - нежитлові приміщення бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нікольська 25/3, м. Миколаїв, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» - до набрання судовим рішенням по справі законної сили.

Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна.

ОСОБА_4 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 13.07.2018 року ТОВ "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський" є власником спірного нерухомого майна.

07 серпня 2018 року ПАТ "Українська інноваційна група" подало до суду клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, та клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

13 серпня 2018 року представник позивача надала заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 13 серпня 2018 року заяву представника ПАТ "Українська інноваційна компанія" задоволено, залучено в якості третьої особи , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія".

Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про зміну предмету позову , за якою ОСОБА_2О, заявляє вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» про стягнення на свою користь заборгованість за договором про надання фінансової допомоги б\н від 01.11.2014 року у розмірі 7 067 512,73 грн.

В обгрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що вжиті судом заходи не є співрозмірними із заявленими ОСОБА_2 вимогами та порушують права ПАТ "УКР/ІН/КОМ" на виконання судових рішень.

Постановою від 14 листопада 2018 року судової колегії судової палати з цивільних справ Миколаївського апеляційного суду Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2018 року скасувано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Отже, на виконання вказівок колегії суддів Миколаївського апеляційного суду , викладених в зазначеній Постанові , а саме, колегія суддів вважала необхідним скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для з'ясування всіх зазначених вище обставин, від яких залежить вирішення питання про можливість скасування заходів забезпечення позову в цілому чи в частині та прийняття остаточного рішення з цього питання - суд першої інстанції продовжує розглядати заяву представника ПАТ "Українська інноваційна компанія" про скасування заходів забезпечення позову , вжитих ухвалою суду від 13 липня 2018 року.

В судове щасідання, призначене на 07 грудня 2018 року, сторони не зявилися, в судове засідання, призначене на 18 грудня 2018 року повідлмлялися судом належним чином, представник позивача надала суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та розгляд заяви у їх відстуність, заперечувала проти задолення заяви.

Представник відповідача ТОВ "МБК "Олександрівський" в судовому засіданні заперечувала проти задолення заяви про скасування заходів забезпечення позову , оскільки вважає, що позовні вимоги синякова О.О, повинні бути забезпечені , оскільки лише таке забезпечення буде гарантувати належне виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

Так, рішеннями господарських судів по справі № 915\938\13 ( наказ господарського суду Миколаївської області від 23 квітня 2015 року) та по справі № 915/1388/16 ( наказ господарського суду Миколаївської області від 26 грудня 2017 року) на користь ПАТ "Українська інноваційна група" та ПАТ "УКРІНБАН" стягнуто з відповідача ТОВ «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» заборгованість в загальному розмірі 47 271 121, 52 грн. , яка на теперішній час не погашено і щодо примусового стягнення якої триває зведене виконавче проваження № 55557832 (Постанова ст.державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ від 16 січня 2018 року), в якому заявник є стягувачем. На майно боржника - нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаєва та - нежитлові приміщення бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нікольська 25/3, м. Миколаїв накладено арешт та це майно передано державним виконавцем до примусової реалізації в межах процедури виконавчого провадження.

Вчиняючі виконавчі дії для виконання вказаних рішень суду , 01 лютого 2018 року державним виконавцем передано ДП "СЕТАМ" на реалізацію арештоване майно у ВП № 50016987 , а саме нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаєва та - нежитлові приміщення бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нікольська 25/3, м. Миколаїв, та належить ТОВ «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський», за ціною 32 653 601 грн та 6 700 336 грн відповідно.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 року відмовлено ТОВ «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» у задоволенні скарги на дії державного виконавця щодо визначення вартості арештованого нерухомого майна боржника, розташованого за адресою вул.Нікольська, 25\1, 25\3 в м.Миколаєві на підставі звітів з незалежної оцінки нерухомого майна Товариства від 21 вересня 2017 року та провизнання цих звітів протиправними та про заборону органу ДВС передавати на реалізацію майно ТОВ "МБЦ "Олександрівський" за ціною, визначеною цими звітами.

Як зазначає третя особа, прийняті ухвалою суду від 13.07.2018 року заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони проводити дії щодо перереєстрації права власності на це майно позбавляють ПАТ "УКР/ІН/КОМ" можливості на задоволення вимог за рахунок реалізації майна боржника.

Так, заявником звернуто увагу суду на те, що ОСОБА_2 є засновником товариства-відповідача , що дійсно підтверджується Інформацією про юридичну особу з ЄДРПОУ і йому з 04.02.2016 року належить більше 3\4 часток статутного капіталу Товариства.

За такого, позивачеві достовірно було відомо про наявність судових ріщень щодо стягнення з Товариства на користь ПАТ "УКРІНБАНК" значного розміру заборгованості, і про наявність триваючого виконавчого провадження про стягнення 47 271 121,25 грн заборгованості, які тривають з лютого 2016 року, проте про це також при подачі позову до суду не повідомленоі не зазначено про наявність таких рішень.

Постановою ст.державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ від 04 лютого 2016 року накладено арешт на все нерухоме майно боржника у межах суми звернення 16 733 723,52 грн , арешт є чинним на теперішній час.

ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності відповідача перебувають лише два вищезазначені об'єкти нерухомого майна, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ МБЦ "Олександрівський" основними засобами товариства є лише ці два обєкти . ОСОБА_4 фінасового звіту відповідача становм на 30.09. 2018 року - балан складає 34 614,6 тис.грн.

ОСОБА_4 висновку № 8/9/10/11 судової будівельно-технічної експертизи від 22.03.2017 року , яку надав представник позивача як доказ співмірності позовних вимог з заявленими вимогами про забезпечення позову, ринкова вартість нерухомого майна, яке знаходиться в м.Миколаєві по вул.Нікольська, 25/1 становить з врахуванням ПДВ - 74 833 218 грн, ринкова вартість нерухомого майна, яке знаходиться в м.Миколаєві по вул.Нікольська, 25/3 становить з врахуванням ПДВ - 17 464 223 грн.

ОСОБА_4 п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. ОСОБА_4 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При постановленні ухвали від 13 липня 2018 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв. м., що знаходиться за адресою: вул.Нікольська, 25/1 та нежитлові приміщення бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв. м, що знаходиться за адресою: вул.Нікольська, 25/3, і належать ТОВ «Миколаївський бізнес - центр «Олександрівський» до набрання судовим рішенням по справі законної сили та заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна, суд виходив з того, що між сторонами, виходячи з первісного позову, дійсно виник спір саме стосовно зазначеного майна боржника.

Однак, 13 серпня 2018 року на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якому він просив стягнути з ТОВ «Миколаївський бізнес-центр «Олександрівський» на його користь заборгованість за договором про надання фінансової допомоги б/н від 01.11.2014 року у розмірі 7067512,73 грн.

За такого, суд враховує, що з цього часу предметом спору у справі є вже не визнання права власності на майно, на яке позивач просив накласти арешт, заявляючи первісний позов, а стягнення коштів у розмірі 7067512,73 грн., що свідчить про те, що для забезпечення змінених позовних вимог арешт може бути накладений на будь-яке майно відповідача в межах ціни позову, оскільки предметом спору по даній справі є вже вимоги про стягнення коштів у зазначеному вище розмірі, а не визнання права власності на об'єкти нерухомового майна, на які і було накладено арешт ухвалою від 13 липня 2018 року.

ОСОБА_4 ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вирішуючи дане питання суд також наряду з іншим має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності залишення чи скасування вжитих раніше заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог як особи, за клопотанням якої було забезпечено позов, так і обґрунтованості доводів учасника процесу, який просить їх скасувати, з метою забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому суд також має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд також враховує, що під час виконання рішення про задоволення позову про стягнення грошових коштів, боржник у разі відсутності у нього коштів для виконання рішення, згідно ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження" має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Крім того, відповідно до вимог ч.5, 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно, належне боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно, здійснюється у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості. При цьому у разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Також судом враховано, що відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ , напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу», при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду» (national authorities enjoy a certain margin of appreciation) з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і знаходяться в кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, що становить «суспільний інтерес». Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об’єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу (public, general interest), який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) – «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов’язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов’язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

ОСОБА_4 роз'яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому суд повинен брати до уваги як права позивача , на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.

Із матеріалів справи, а саме інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що майно, на яке накладено арешт і яке з моменту зміни предмету позову не є предметом спору у даній справі, не є єдиним майном, яке належить відповідачу. Частину даного майна позивач, будучи директором ТОВ «Миколаївський бізнес-центр «Олександрівський» (відповідача), за актом приймання-передачі нерухомого майна від 26 січня 2018 року (за адресою м.Миколаїв, вул.Нікольська, 25/2 , загальною площею 389,2 кв. м) передав третій особі (ОСОБА_5О.). ( а.с. 85), - проте це майно так і перебуває у власності відповідача згідно витягу з реєстру станом на 30.11.2018 року , який зроблений саме за запитом представника відповідача ОСОБА_6, а частина залишається у власності відповідача.

Так, оскільки матеріали справи не містять даних про наявність у відповідача коштів, що перебувають у касах або інших рахунках боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, іншого рухомого майна, обладнання, на які у разі задоволення позову про стягнення коштів з відповідача на користь позивача може бути звернено стягнення позивачем - отже наявеі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову саме у вигляді арешту на зазначене нерухоме майно, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду , або неможливо буде взагалі ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Враховуючи також надані докази щодо оцінки майна, на яке може бути накладено арешт в рахунок забезпечення позову - суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову .

Так , виходячи з принципу співмірності вжитих заходів забезпечення позову ціні зміненого позивачем позову, суд вважає за можливе в порядку забезпечення позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_2 до ТОВ «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» заборгованості у розмірі 7 067 512,73 грн. - залишити накладення обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно - 1\2 частину нежитлових приміщень бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нікольська 25/3, м. Миколаїв, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» - до набрання судовим рішенням по справі законної сили.

В той же час слід задовольнити вимоги заяви про скасування заходів забезпечення позову в частині скасування обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно - нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаєва та - 1\2 частину нежитлових приміщень бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нікольська 25/3, м. Миколаїв, та належить ТОВ «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» та шляхом скасування заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна .

За положеннями ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

При цьому суд не може взяти до уваги заперечення представника позивача стосовно того, що заявник не є належним правонаступником ПАТ "Укрінбанк" з посиланням на Постанову Верховного суду від 14 лютого 2018 року , оскільки ця Постанова хоча і ухвалено відносно ПАТ "УКР/ІН/КОМ" , проте щодо інших учасників провадження і інших правовідносин сторін. Щодо посилання на інші судові рішення , які прийняті судами різних юрисдикцій та інстанцій, то суд неможе приймати їх до уваги, сокільки вони суду не надані, а з огляду на принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, положення ч.6,7 ст. 81 ЦПК України ( доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом) - суд в даному випадку не наділений правом сам збирати такі докази.

Крім того, суд враховує, що заявник є стягувачем у виконавчому провадженні за судовими рішеннями, які не скасовані і є чинними на час вирішення клопотання.

Керуючись ст.ст.12,13,81, 149-158 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"- задовольнити частково.

Скасувати заходи забезпечення позову , вжиті ухвалою суду від 13 липня 2018 року - шляхом скасування обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно - нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаєва та - 1\2 частину нежитлових приміщень бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нікольська 25/3, м. Миколаїв, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» - до набрання судовим рішенням по справі законної сили; шляхом скасування заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна - нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаєва та 1\2 частину нежитлових приміщень бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нікольська 25/3, м. Миколаїв.

Копії ухвали для негайного виконання надіслати до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

Копії ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скаргипротягом 15 днів.

Суддя Гуденко О.А.