Ухвала суду № 78936944, 26.12.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/770/18

Провадження № 4-с/484/27/18

Ухвала

26 грудня 2018 року м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А., ознайомившись зі скаргою та поданими до неї матеріали ОСОБА_1 дії особи якої оскаржуються: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області Сасонова Дмитра Костянтиновича про визнання дій неправомірними та зобов»язанання усунути перешкоди та вжиття заходів щодо примусового виконання рішень, зобов»язання притягнути до відповідальності посадових осіб винних у невиконання рішення

постановив:

21 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Сасонова Дмитра Костянтиновича відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов»язанання усунути перешкоди та вжиття заходів щодо примусового виконання рішень, зобов»язання притягнути до відповідальності посадових осіб винних у невиконання рішення.

Дослідивши скаргу та додані до неї документи, вважаю її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.9ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч. 1ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Згідно з п. 13 Постанови ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року №6, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК.

Таким чином, при оскарженні дій державного виконавця учасниками справи є державний виконавець, стягувач і боржник.

Згідно з п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК України заява повинна містити найменування та адреси учасників справи.

У звязку з цим, скаржнику необхідно зазначити повне найменування боржника його місце знаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України, номери зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти. Такі ж відомості необхідно зазначити про особу, дії якої оскаржуються.

Відповідно до ч. 1ст. 177 ЦПК заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.

А тому, скаржнику необхідно надати копії скарги з додатками для боржника.

Крім того скаржник в резолютивній частині скарги просить:

-визнання дій державного виконавця неправомірними

-зобов»язати усунути перешкоди

-вжити заходів щодо примусового виконання рішень

-зобов»язати притягнути до відповідальності посадових осіб винних у невиконання рішення.

Однак, в порушення вимог ст..175 ЦПК України в скарзі не обгрутнтовано дані вимоги та не зазначено доказів, які що підтверджують вказані обставини.

В резолютивній частині скарги не зазначено, які саме дії державного виконавця слід визнати неправомірними, тоді як скаржник скаргу назвав як бездіяльність державного виконавця.

Прохання зобов'язати усунути перешкоди є не зрозумілим та не конкретним, які саме перешкоди слід усунути та не зазначеного кого саме необхідно зобов'язати усунути перешкоди.

Не зазначено, яких саме заходів необхідно вжити щодо примусового виконання рішень та кому саме їх необхідно вжити. Не зазначеного, яких саме рішень чи рішення.

В скарзі не зазначено кого з винних відповідальних осіб необхідно притягнути та до якої відповідальності у зв'язку з невиконанням рішення та якого саме рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суд

постановив:

скаргу ОСОБА_1 дії особи якої оскаржуються: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області Сасонова Дмитра Костянтиновича про визнання дій неправомірними та зобов»язанання усунути перешкоди та вжиття заходів щодо примусового виконання рішень, зобов»язання притягнути до відповідальності посадових осіб винних у невиконання рішення залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Розяс»нити скаржнику, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, скарга вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: