Рішення № 78936606, 26.12.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/995/18

Провадження № 2/480/647/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 грудня 2018 року Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді – Войнарівського М.М.,

при секретарі - Трифонової І.О.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Миколаївський національний університет імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

Миколаївський національний університет імені ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані освітні послуги, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 наказом університету № 261/с від 22.08.2009 зараховано до Технікуму МДУ імені ОСОБА_1 на денну форму навчання за результатами конкурсу(вступного тестування) на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» на базі базової загальної середньої освіти за кошти фізичних та юридичних осіб на спеціальність «Правознавство». 20.08.2009 року між Миколаївським державним університетом імені ОСОБА_1 (далі - Позивач) в особі ректора БудакаВ. Д. та ОСОБА_2 (далі -Відповідач) був укладений договір №1/1 про індивідуальну підготовку молодшого спеціаліста ОСОБА_3 .03.03.2012року видано наказ університету «Про відрахування» № 253/с, яким з 01.02.2012року відраховано за порушення умов п. 4.3. договору та невиконання навчального плану ОСОБА_3, студентку коледжу МНУ імені ОСОБА_1 Ю-329 групи денної форми навчання спеціальності «Правознавство», яка навчалася за кошти фізичних та юридичних осіб. Відповідно до вищезазначеного договору загальна вартість освітньої послуги становить 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. За розрахунками наданими бухгалтерією університету вартість за один рік навчання складає 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. Відповідачем сплачено за 2009-2010 н.р. повну вартість у сумі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн.,за 2010-2011 н.р. половину вартості у сумі 2 200 (дві тисячі двісті) грн. У 2011-2012 н.р. ОСОБА_3 навчалася до 01.02.2012, тому на думку позивача необхідно було сплатити 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн., але Відповідачем було сплачено лише 1 100 (одну тисячу сто) грн. Таким чином загальна сума боргу складає 3 450 (три тисячі чотириста п'ятдесят) грн. Оскільки відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання з приводу оплати послуг за навчання, то позивач звернувся з цим позовом до суду та просив стягнути з відповідача суму боргу.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомленого про судове засідання, не з'явився, з поданої до суду заяви вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явилась. Про дату та час слухання справи була повідомлена вчасно шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України; відзив не подавала.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 4 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.08.2009 між Миколаївським державним університетом імені ОСОБА_1 в особі ректора БудакаВ. Д. та ОСОБА_2 був укладений договір №1/1 про індивідуальну підготовку молодшого спеціаліста ОСОБА_3 (а.с.8).

Відповідно до Указу президента України № 861/2010 від 21.08.2010 року Миколаївському державному університету ім.. ОСОБА_1 надано статус національного та надалі іменується як Миколаївський національний університет ім. В.О.Сухомлинського.(а.с.20)

ОСОБА_3 наказом університету №261/с від 22.08.2009 зараховано до Технікуму МДУ імені ОСОБА_1 на денну форму навчання за результатами конкурсу (вступного тестування) на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» на базі базової загальної середньої освіти за кошти фізичних та юридичних осіб на спеціальність «Правознавство» (а.с.6).

Згідно наказу №130 від 21.08.2011року відбулася зміна назви Технікуму МНУ ім.Сухомлинського на Коледж МНУ ім. В.О.Сухомлинського(а.с.21).

03.03.2012 видано наказ університету «Про відрахування» № 253/с, яким з 01.02.2012 відраховано за порушення умов п. 4.3. договору та невиконання навчального плану ОСОБА_3, студентку коледжу МНУ імені ОСОБА_1 Ю-329 групи денної форми навчання спеціальності «Правознавство», яка навчалася за кошти фізичних та юридичних осіб (а.с.9).

Згідно п. 3.1. договору Відповідач зобов'язана своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.2. договору загальна вартість освітньої послуги становить 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. За розрахунками наданими бухгалтерією університету вартість за один рік навчання складає 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн.

Відповідно довідки про дебіторську заборгованість Відповідачем сплачено за 2009-2010 н.р. повну вартість у сумі 4 500 грн.,за 2010-2011 н.р. половину вартості у сумі 2 200 грн. У 2011-2012 н.р. сплачено лише 1 100 (одну тисячу сто) грн. Таким чином загальна сума боргу складає 3 450 грн.(а.с.10)

Згідно п. 5.1. договору за невиконання або незалежне виконання зобов'язань, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Позивач вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом повідомлення Відповідача про заборгованість та наслідки невиконання умов договору. (а.с.11-17).

Крім того Позивачем надіслана Претензія на суму 3 450 грн. з вимогою сплатити борг але Відповідачем проігноровано вимоги Позивача. (а.с.19).

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України.

З урахуванням наведеного загальна сума, котра підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3450 грн. 00 коп.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Оскільки позивачем надано освітні послуги відповідачу, а кошти за отримані послуги не оплачені, то суд дійшов висновку , що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України всі судові витрати у розмірі 1 762,00 грн, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст..ст. 525, 526, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

Позов Миколаївського національного університету імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 по стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (серія та номер паспорту ЕО 902881, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1) на користь Миколаївського національного університету імені ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 02125444) суму основного боргу 3450 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (серія та номер паспорту ЕО 902881, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1) на користь Миколаївського національного університету імені ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 02125444 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_4

26.12.2018