
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/4990/18
Провадження №2/488/2008/18
Ухвала
Іменем України
"09" листопада 2018 р. м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Селіщева Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_2 до Державного підприємства “Сетам”, Корабельного ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області та ОСОБА_3 про визнання електронних торгів та акту про проведені електроні торги недійсними, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач – ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів — ДП “Сетам”, Корабельного ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області та ОСОБА_3 в якому просить визнати протокол № 332292 про електронні торги від 14.05.2018 року та акт від 18.05.2018 року про проведені електронні торги на ДП “Сетам” - недійсними.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.
Стаття 175 ЦПК України (в редакції, внесеній Законом України № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р., яка набрала чинності з 15.12.17 р.) містить вимоги, яким повинна відповідати позовна заява. Однак дана позовна заява вказаним вимогам не відповідає, зокрема:
- не зрозумілий зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України);
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України);
- не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України);
- відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
Частина 1 статті 177 ЦПК України зазначає, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Однак із матеріалів позову вбачається, що позивач не додала копії всіх документів, що додаються до позовної заяви для вручення їх учасникам справи.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач в своєму позові просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є інвалідом ІІІ групи та має скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пільги інвалідам надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина-інвалід» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 комісія видає особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому інвалід перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
Отже, належним доказом, що підтверджує встановлення відповідної групи інвалідності, є довідка МСЕК.
Позивачем на підтвердження статусу інваліда надано копію довідки до акта огляду МСЕК, яка чітко зазначає, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи.
Доводжу до відома позивача, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються інваліди І або ІІ групи. Проте матеріали позову відповідних документів не містять.
Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові Пленуму № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначив, що судові витрати – передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати – це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв’язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, чи звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, а також те, що до матеріалів позовної заяви не надані будь-які належні та допустимі докази, які характеризують матеріальний стан позивача і неможливість з поважних причин сплатити встановлений законом судовий збір, вважаю що підстав для задоволення клопотання немає.
Отже, позивачу крім усунення вищевказаних недоліків позову, належить сплатити судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, та надати суду оригінал квитанції.
Одночасно суд повідомляє реквізити для сплати судового збору:
ОСОБА_4: УК у м. Миколаїв / Корабельний район / 22030101;
ЄДРПОУ: 37992781;
ОСОБА_4: Казначейство України (ЕАП);
МФО ГУДКСУ банку 899998;
номер рахунку: 31214206014004;
код класифікації 22030101;
Судовий збір Державна судова адміністрація України 050.
Враховуючи викладене, вважаю необхідним дану позовну заяву залишити без руху, невідкладно повідомити про це позивача та надати їй строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_2 у клопотанні про звільнення її від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_2 до Державного підприємства “Сетам”, Корабельного ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області та ОСОБА_3 про визнання електронних торгів та акту про проведені електроні торги недійсними - залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Селіщева
Судове рішення № 78935538, Корабельний районний суд м. Миколаєва було прийнято 09.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 488/4990/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: