Ухвала суду № 78935336, 10.08.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/2347/18

Провадження № 2-з/488/34/18 р.

У Х В А Л А

Іменем України

10.08.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі судового засідання - Тузові Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду клопотання приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа № 488/2347/18 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису № НМІ 537578, вчиненого 22.09.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, - таким, що не підлягає виконанню.

Згідно вказаного виконавчого напису нотаріуса, з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» належить стягнути заборгованість за кредитним договором № NKTGGK09440007 від 25.09.2006 р. на загальну суму – 56 518,96 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2017 р. складає – 1 443 494,24 грн.

Позивач вважає даний виконавчий напис нотаріуса таким, що вчинений із порушенням норм діючого законодавства через те, що нотаріус не переконався у безспірності розміру кредитної заборгованості, а також вказує на сплив позовної давності щодо вимог банку, що в свою чергу унеможливлює стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.06.2018 року за клопотанням позивача були вжиті заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № НМІ 537578, вчиненим 22.09.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

06.08.2018 р. до суду надійшло клопотання від приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову, в якому вона просить забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача та третіх осіб, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, шляхом зобов’язання позивачки внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 1 589 822,56 грн., що складаються із суми заборгованості за кредитом, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 за виконавчим написом та винагороди приватного виконавця (10% від розміру заборгованості).

Своє клопотання приватний виконавець обґрунтовує тим, що позивачка своїми діями намагається затягнути погашення кредитної заборгованості, і через вжиті судом заходи забезпечення позову не проводяться виконавчі дії, внаслідок чого відповідач та приватний виконавець можуть понести відповідні збитки.

Клопотання розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вказане клопотання та дослідивши надані до нього докази, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, повязаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у звязку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Із аналізу змісту статті 154 ЦПК України суд робить висновок, що зустрічне забезпечення має на меті захист відповідача від можливих збитків, пов’язаних із забезпеченням позову, та не пов'язаний із інтересами інших осіб, зокрема, приватного виконавця, який може втратити свою винагороду у виконавчому провадженні. До того ж, сам відповідач по даній справі – ПАТ КБ «Приватбанк» не звертався до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення.

Також суд вважає необхідним зазначити, що зустрічне забезпечення за змістом ст. 154 ЦПК України є правом суду, а не його обов’язком, тобто має диспозитивний характер, і такі заходи мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із цим. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Оцінка співмірності здійснюється, крім іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Натомість матеріали, додані приватним виконавцем до клопотання, не містять доказів зловживання позивачем своїх прав, і можливих збитків відповідача по даній справі через вжиті судом заходи забезпечення позову, а також не містять даних щодо їх співмірності.

Аналізуючи наведені норми закону у сукупності із матеріалами клопотання приватного виконавця про зустрічне забезпечення, суд приходить до переконання, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 154, 261, 353-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, проте може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Відповідно до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області до або через Корабельний районний суд м. Миколаєва.

Суддя Л. І. Селіщева