Рішення № 78934524, 27.12.2018, Березанський районний суд Миколаївської області

27.12.2018 Справа 469/1012/18

2-а/469/9/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2018 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 не з’явився,

відповідач 1: ОСОБА_2 не з’явився

відповідач 2: представник ГУНП в Одеській області не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданн справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліцції ГРПП УПД ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 та Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 22 серпня 2018 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом, у якому зазначав, що 15 серпня 2018 року відповідачем 1 було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №091031, відповідно до якої його визнано виним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Відповідно до позовної заяви, 15 серпня 2018 року приблизно о 09.40 год. позивач на своєму автомобілі “ВАЗ 2171-30”, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався в крайній правій смузі на 23 км автодороги М-28 в обхід м. Одеси зі швидкістю, яка не перевищувала 5 км/год., оскільки на дорозі виник затор перед перехрестям; переконавшись у відсутності пішоходів, яким може бути створена небезпека для руху, він проїхав перехрестя; під час завершення проїзду перехрестя з лівої сторони дороги почали рух пішоходи. Після цього позивач був зупинений відповідачем 1, який вилучив у нього посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль та без належної оцінки пояснень позивача почав заповнювати постанову про накладення адміністративного стягнення. Після часткового заповнення постанови відповідач 1 повернув позивачу документи та дозволив рух, при цьому не ознайомивши позивача з текстом постанови та не надавши її копію. Копію постанови наступного дня отримав син позивача в Усатівському відділенні поліції.

Позивач зазначає, що при складенні оскаржуваної постанови відповідач 1 у порушення вимог ст.ст.251, 256, 280, КУпАП не з"ясував, чи було вчинено адміністративне правопорушення, не встановив та не оцінив докази у справі, зокрема, не встановив осіб - пішоходів, яким створено небезпеку чи перешкоду для руху - та не вирішив питання про визнання їх потерпілими чи свідками. та пунктам ПДР України, не ознайомив позивача з його правами, не надав йому часу для надання доказів та отримання правової допомоги, та виніс постанову, якою визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за відсутності його складу.

Тому позивач просив визнати дії відповідача 1 протиправними та скасувати постанову серії ДП №091031 від 15 серпня 2018 року поліцейського ГРПП УПД ГУНП в Одеській області старшого сержанта ОСОБА_2 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання заявлених вимог.

Відповідач 1 та відповідач 2 у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість нормами права та письмовими доказами, а також на наявність повноважень відповідача 1 розглядати справу про адміністративне правопорушення. Зазначив, що порушник, який одного разу уникнув покарання, ніколи не виправиться і надалі буде порушувати правила дорожнього руху, знаючи, що він може звернутися до суду та скасувати постанову або протокол про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд розглянув справу за відсутності сторін відповідно до положень ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2018 року відповідачем 1 винесено постанову серії ДП18 № 091031 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с.4), за те, що 15 серпня 2017 року о 09 год. 40 хв. на 23 км. автодороги М28 Обхід м.Одеси ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом “ВАЗ 2171 30”, державний номерний знак НОМЕР_1, не надав дорогу пішоходам на нерегульованому пішохідному переході, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Закон покладає обов'язок на суб'єктів владних повноважень доводити правомірність своїх рішень, дій та бездіяльності.

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У даному випадку розгляд справи про адміністративне правопорушення віднесено до компетенції Національної поліції, а тому протокол про адміністративне правопорушення не складається в силу приписів ст.258 КУпАП.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Згідно з п. 10 розділу ІІІ вказаної інструкції, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП покладає на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи приписи ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП та вказаної інструкції, при розгляді справи поліцейський повинен дати оцінку доказам, що встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За змістом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано. Крім того, відповідачем, на вимогу суду, не надано доказів порушення позивачем положень ПДР, - пояснень свідків, відеозапису тощо; при складенні постанови відповідачем взагалі не встановлено даних про пішоходів (прізвищ, імен, по батькові, адрес), яким позивачем, відповідно до оскаржуваної постанови, нібито не надано дорогу, не отримано пояснень від вказаних осіб.

Доданий до відзиву рапорт інспектора Люби О.В. не може бути визнано судом належним та допустимим доказом у справі, оскільки наданий зі значним пропуском строку, передбаченого ч.5 ст.162 КАС України, що, відповідно до ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 КАС України, надає суду право вирішити спір за наявними матеріалами справи; крім того, зазначений рапорт, адресований на ім"я начальника УДП ГУНП в Одеській області, не містить передбачених вимогами діловоства реквізитів, зокрема, дати його складення, резолюції керівника; натомість, відповідач 1 у рапорті зазначає про те, що він подробиць складення постанови не пам"ятає, фото- та відеофіксації правопорушення не проводилось.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого рішення, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вини позивача, а тому відповідач не мав правових підстав притягати ОСОБА_1 до відповідальності. У зв'язку з наведеним вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №338/1/17 (постанова від 26 квітня 2018 року) визнав правильною позицію судів, за якою візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Відповідач для підтвердження порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху України, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу тощо. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відсутні, суд дійшов до висновку про відсутність обгрунтованих підстав вважати, що у діях позивача міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Оскільки передбачений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення закінчився, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, 167, 171-2, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову поліцейського ГРПП УПД ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №091031 від 15 серпня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П"ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Дата виготовлення повного тексту рішення 27 грудня 2018 року.

Суддя: