Ухвала суду № 78933912, 27.12.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №132/3150/18

Провадження №1-кп/127/901/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Бойка В.М., Воробйова В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Чабана С.В.,

потерпілої ОСОБА_2,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, відомості про який внесені до ЄРДР 26.03.2018 р. за № 12018020000000115,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу не відпали, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки, останнім не надано доказів на підтвердження існування ризиків для кримінального провадження. Крім того, зазначила, що ОСОБА_4 вже тривалий час перебуває під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому частиною другою статті 331 КПК України регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Порядок продовження строку тримання під вартою регламентований статтею 199 глави 18 КПК України, зокрема, частиною першою зазначеної статті визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. При цьому суд враховує, що частина третя статті 199 КПК України є бланкетною нормою щодо статті 184 КПК України. Зі змісту частини другої статті 184 КПК України випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Таким чином, суд вважає, що стороною обвинувачення не було дотримано вимог чинного кримінально-процесуального законодавства щодо форми звернення до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Разом з тим, частиною третьою статті 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, зважаючи на положення частини третьої статті 331 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки строк утримання останнього згідно з ухвалою суду від 08.11.2018 р. спливає 06.01.2019 р.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинувачених під вартою суд враховує положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.

Згідно з положеннями частини першої статті 183 КПК взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи (умисному вбивстві), раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності у зв’язку з вчиненням насильницьких злочинів (проти життя та здоров’я особи), на даний час свідки у кримінальному провадженні не допитані. Таким чином, суд приходить до переконання, що наявні ризики позапроцесуального впливу обвинуваченого на них.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення кримінального провадження та попередження вчинення обвинуваченим позапроцесуального впливу на свідків у кримінальному провадженні, відповідно до положень частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, суд вважає за доцільне продовжити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись статтями 331, 371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, з 27 грудня 2018 року до 24 лютого 2019 року.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Суддя:

Суддя: