Рішення № 78932327, 27.12.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2215/18

провадження № 2/136/844/18

РІШЕННЯ

іменем України

"27" грудня 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Липовецького району про визначення частки майна спільної сумісної власності та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи його тим, що 05.08.2016 помер її син ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка у праві спільної сумісної власності на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1. Позивач, будучи матір’ю спадкодавця, отож спадкоємцем першої черги спадкування спадщину прийняла, однак реалізувати своїх права в нотаріальному порядку позбавлена можливості, оскільки , оскільки розмір частки вищевказаної квартири невизначений, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідач не подав до суду відзиву на позов, утім міський голова подав заяву про визнання позову, відповідно до якої він не заперечував обставини викладених позивачем у позові, просив про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, однак надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 30.10.2018 було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого 05.08.2016 ОСОБА_3

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого судового засідання можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що 05.08.2016 в місті Красногорськ, Московської області, Росія, помер ОСОБА_2 (а.с.5). Після його смерті відкрилась спадщина за законом.

Із матеріалів спадкової, яка була витребувана судом встановлено, що своїм правом на спадкування після смерті 05.08.2016 ОСОБА_2 скористалась позивач по справі ОСОБА_1, яка приходиться матір’ю спадкодавцеві, в підтвердження чому є свідоцтво про народження (а.с.с. 8), подавши заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Інші спадкоємці за матеріалами спадкової справи, які б прийняли спадщину відсутні, отож позивач є єдиним спадкоємцем після смерті сина.

Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори №02-31/1111 від 21.11.2017, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири № 1 в житловому будинку під №5 по вул. 40 років Перемоги в м. Липовець Липовецького району Вінницької області, оскільки у свідоцтві про право власності на вказане житло частки кожного із співвласників не визначені (а.с.12).

У п.23 постанови ПВС України від 30.05.2008 року за №7, зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Належність частки у нерухомому майні спадкодавцеві підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, яке видане Районною радою н.д. Липовецького району Вінницької області 15.02.1995, відповідно до якого квартира за №1 по вул. 40 років Перемоги, 5, в м. Липовець, належить на праві спільної сумісної власності трьом особам, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2(а.с.8).

На підставі ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст. 369 ЦК України).

В силу ст.. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майні, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч.2 ст.370 ЦК України)). Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.4 ст.372 ЦК України).

Зібрані у справі докази вказують на те, що квартира за № 1 в житловому будинку під №5 по вул. 40 років Перемоги в м. Липовець Липовецького району Вінницької області, є об’єктом спільної сумісної власності трьох осіб, у даному об’єкті власності наявний факт відсутності існування ідеальних часток кожного із співвласників, які б давали можливість виявити обсяг їх прав за наявності бажання одержати конкретну частину у спільному майні та розпоряджатися нею, здійснити поділ нерухомого майна (квартири) за домовленістю між його співвласниками неможливо, оскільки один із співвласників помер, а за його життя договір про поділ майна укладеним не був. Так як у разі поділу майна частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними й інше не встановлено домовленістю між співвласниками та законом, суд вважає, що кожному із співвласників належить по 1/3 частці квартири.

Що стосується вимог позивача про визнання права власності на частку квартири у порядку спадкування за законом, то варто вказати, що 1/3 частки вищевказаної квартири входить до складу спадкового майна, належність його спадкодавцеві підтверджена, позивач спадщину прийняла, інші спадкоємці відсутні, однак в нотаріальному порядку позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права, тому суд вважає, що її порушене право в даному випадку підлягає захисту судом у спосіб що нею обраний, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, відповідач надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, поштовий індекс 22500; РНОКПП - НОМЕР_1) до Липовецької міської ради Липовецького району (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 22500; ЄДРПОУ - 04325957) про визначення частки у праві спільній сумісній власності та визнання права власності, - задовольнити у повному обсязі.

Визначити, що частка ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер 05.08.2016, в праві спільної сумісної власності на квартиру за № 1 в житловому будинку під №5 по вул. 40 років Перемоги в м. Липовець Липовецького району Вінницької області, становить по 1/3 частці кожного.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири за №1 в житловому будинку №5 по вул. 40 років Перемоги в м. Липовець Липовецького району Вінницької області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 05.08.2016 в місті Красногорськ Московської області Росія.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко