Ухвала суду № 78931789, 18.12.2018, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа №132/4540/18

Провадження №2/132/1178/18

Ухвала

Іменем України

"18" грудня 2018 р. суддя Калинівського районного суду Вінницької області Гуцол М.П.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до арбітражного керуючого (ліквідатора)-ОСОБА_2 про стягнення компенсації та 3% річних за невиплачену заробітну плату,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з вищевказаною позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача на його користь 43798,32 грн. в якості 3% річних за користування коштами та 270272,35 грн. в якості індексації, посилаючись на те, що в відділі державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення з ТОВ Парфюмерно-косметичної фірми «Коне» на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати в розмірі 229069,06 грн. Проте, станом на 24.12.2010 року залишок боргу по невиплаченій заробітній платі складає 182493,02 грн., яка підлягає індексації

При цьому, в позовній заяві позивач зазначив, що від сплати судового збору звільнений на підставі ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оглянувши матеріали даної позовної заяви встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Як вбачається з позовної позивачем при зверненні до суду заявлено дві вимоги:

1) стягнення 3% річних за користування коштами;

2) стягнення індексації.

При цьому, судового збору з вищевказаних позовних вимог позивачем не сплачувалося.

Визначаючись щодо необхідності сплати позивачем судового збору суд виходить з того, що відповідно до преамбули ЗУ «Про судовий збір» №3674-УІ цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Отже, саме ЗУ «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріорітет застосування у даних правовідносинах.

Так, статтею 5 чинного ЗУ «Про судовий збір», закріплено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.

Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» №3674-УІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі-у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, вказаною нормою передбачено два випадки, пов'язані з трудовими правовідносинами, у яких позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме:

1) у справах про стягнення заробітної плати;

2) у справах про поновлення на роботі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Проте, позовні вимоги позивача не стосуються виплати заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 3% річних за користування коштами та індексації, не є заробітною платою в розумінні статті 1 Закону України «Про оплату праці», статті 94 Кодексу законів про працю України, а відтак, з урахуванням положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» із зазначених вимог позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 3140,70 грн. (за ставкою чинною на час звернення до суду).

Визначаючись з розміром судового збору, суд виходив з наступного. Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 відсоток ціни позову, але не менше 704,80 грн. та не більше 8810,00 грн.

З урахуванням наведеного позивачу необхідно надання місцевому суду – оригінал квитанції про оплату судового збору у розмірі 3140,70 грн. на ім’я отримувача–УК у Калинівському районі (Калинівський район), 22030101, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37503268, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, р/р 31213206002222, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Інших доказів щодо пільг по сплаті судового збору позивачем не надано.

Крім того, слід зазначити, що позивачем не посвідчені належним чином усі додані до позовної заяви письмові докази (ч. 5 ст. 95 ЦПК України).

Також слід зазначити, що в порушення вимог п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить попереднього (орієнтовного, розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

У порушення вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві відсутнє зазначення позивача щодо наявності у нього чи інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

В матеріалах позовної заяви, відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В зв’язку з зазначеними недоліками позовної заяви, вирішення питання про відкриття провадження у справі є передчасним, тому дану позовну заяву слід залишити без руху для надання позивачу терміну для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до арбітражного керуючого (ліквідатора)-ОСОБА_2 про стягнення компенсації та 3% річних за невиплачену заробітну плату залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: