Постанова № 789316, 04.07.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2007 р. Справа № 14/201-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівнийзавод", м. Херсон,

до виконавчого комітету Суворовської районної ради у місті Херсоні,

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Херсон, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, м. Херсон, третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Херсон, третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Херсон, третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, м. Херсон, про визнання нечинним п. 4 рішення відповідача від 14.05.01 р., № 53,

за участю представників

позивача: Долгополов О.В., представник, дов. від 23.05.07 р.; Павліш П.В., представник, дов. від 03.01.07 р.,

відповідача: Малий В.С., радник голови з правових питань, дов. № 188/0 від 28.01.06 р.,

третьої особи-1: на засідання суду не прибув,

третьої особи-2: на засідання суду не прибув,

третьої особи-3: на засідання суду не прибув,

третьої особи-4: ОСОБА_4, представник, дов.НОМЕР_1,

третьої особи-5: ОСОБА_5, паспорт серіїНОМЕР_2,

 Позивач у позовній заяві просить визнати нечинним рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради у м. Херсоні № 53 від 14.05.01 р., у зв'язку з порушенням законних інтересів позивача.

Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням доповнень та уточнень.

Представник відповідача в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог, посилаючись на недоведеність позивачем порушень оспорюваним рішенням його права власності на 33/100 домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1. Письмові заперечення на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Представники третіх осіб 1, 2, 3, належним чином повідомлених про час, дату і місце проведення судового засідання, не прибули на засідання суду, не скориставшись своїм правом на участь у вирішенні даного адміністративного спору. Письмові заперечення на позовну заяву до дня засідання суду не представили.

Представник третьої особи-4 в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог відповідно до письмових заперечень, посилаючись на пропуск позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, відсутність у позивача права землекористування на земельну ділянку на якій розташоване домоволодіння (АДРЕСА_1) у зв'язку з тим, що земельна ділянка виділялась та оформлювалась на державне підприємство "Херсонський електромашинобудівний завод", а позивач, внаслідок реорганізації державного підприємства у орендне підприємство, а потім у ВАТ, на даний час має статус відкритого акціонерного товариства, тому, на думку третьої особи-4, земельні права позивача спірним рішеням відповідача не порушуються.

Представник третьої особи-5 в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог. Письмові заперечення на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

В ході судового засідання оголошувались перерви з 29.05.07 р. до 06.06.07 р., з 20.06.07 р. до 04.07.07 р., та у судовому засіданні 04.07.07 р. для підготовки вступної і резолютивної частин постанови, яку оголошено судом за згодою представників учасників судового процесу.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули на судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,

в с т а н о в и в :

03.01.1991 року, розпорядженням № 1-р виконкому Суворовської районної Ради народних депутатів м. Херсона був зареєстрований Статут орендного підприємства "Херсонський електромашинобудівний завод", створеного на базі майна державного підприємства з аналогічною назвою.

21.03.1994 року, розпорядженням № 174-р виконкому Суворовської районної Ради народних депутатів м. Херсона, в результаті реорганізації зазначеного вище орендного підприємства, було здійснено державну реєстрацію відкритого акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод" яке, відповідно до п. 4.4. Статуту, стало правонаступником орендного підприємства "Херсонський електромашинобудівний завод".

У відповідності з рішенням виконавчого комітету Херсонської міської Ради народних депутатів трудящих від 25.04.1973 р. № 226 за "Електромашинобудівним заводом" була закріплена земельна ділянка загальною площею 5 га, яка розташовувалася в межах наступних вулиць: пр. Ушакова - Червоного Хреста - К. Маркса - Гірського.

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Херсонської міської Ради народних депутатів трудящих від 21.05.1987 р. № 105/5 "Електромашинобудівному заводу", для розширення підприємства і створення санітарно-захисної зони за рахунок прилеглої території зі знесенням житлових будівель (у тому числі і будинок за адресою: АДРЕСА_1), була відведена земельна ділянка площею 0.95 га, яка розташовувалася в межах відведених рішенням № 226. Згідно з рішенням № 105/5 позивач був зобов'язаний у встановленому порядку здійснити відселення громадян із будінків, які підлягають знесенню, виплатити компенсацію за будівлі, що підлягають знесенню та зелені насадження, у відповідності з діючим житловим законодавством, вжити заходи до недопущення самовільного заселення квартир.

Згідно зі ст. 38 Земельного кодексу УРСР (який діяв в період з 1970 по 1990 роки) вилучення земельних ділянок для державних або громадських потреб провадиться виконавчими комітетами міських (селищних) Рад народних депутатів - із земель населених пунктів (крім земель, закріплених за колгоспами, радгоспами та іншими сільськогосподарськими підприємствами, організаціями і установами в безстрокове користування, а також випадків, передбачених статтею 41 цього Кодексу) незалежно від розміру земельних ділянок у відповідності з генеральним планом забудови населених пунктів. При цьому, право громадян на користування наданою земельною ділянкою підлягає припиненню відповідно повністю або частково у випадку виникнення необхідності вилучення земельної ділянки для державних або громадських потреб (п. 6 ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу УРСР).

Таким чином, на підставі зазначених рішень, у відповідності зі ст. ст. 36, 38 Земельного кодексу УРСР, земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, була вилучена для державних потреб - розширення та утворення санітарної зони Херсонського "Електромашинобудівного заводу" який, на той час, відносився до державної форми власності.

Згідно з п. 1 ст. 171 Житлового кодексу УРСР у разі знесення жилих будинків, що є в приватній власності громадян, у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того, власникам жилих будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв за своїм розсудом. За бажанням громадян виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів забезпечують їм (замість надання квартир) можливість позачергового вступу до членів житлово-будівельних кооперативів і одержання в них квартир. А забудовник має здійснити знесення наявних домоволодінь і здійснити компенсацію за них у встановленому діючим законодавством України порядку і розмірах. При цьому, порядок і умови розрахунку пов'язаних зі зносом житлових будинків встановлений Інструкцією Державного будівельного комітету СРСР, Міністерством фінансів СРСР, Держбанком СРСР, Будбанком СРСР № 72-Д від 29.12.1984 року (vd841229 vn72-Д) про порядок і умови розрахунків, пов'язаних зі знесенням, перенесенням і відновленням житлових будинків, будівель і споруд, що знаходяться у приватній власності громадян і правовідносини, в частині припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з громадською потребою, яка діє до теперішнього часу (надалі - Інструкція).

У відповідності з п. 2.1. Інструкції квартири громадянам, при відведенні земельних ділянок державним, кооперативним і громадським підприємствам (забудовнику), повинні виділятися такими підприємствами.

На виконання вищезазначених рішень, керуючись ст. 171 ЖК УРСР, позивачем у

період 1992-1993 роках було здійснено відселення частини власників домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

ОСОБА_6, власника 17/100 домоволодіння, яке виникло у останнього на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.1963 року;

ОСОБА_7, власника 16/100 домоволодіння, яке виникло у останньої на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.1987 року.

В ході судового засідання отримано додаткові (нові) письмові докази. Згідно з листом начальника ВГІРФО Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області НОМЕР_3: гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 прибула з АДРЕСА_1. 3 у 1994 році та зареєструвалася з 09.02.1994 р. за адресою: АДРЕСА_2; гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув з АДРЕСА_1. 3 у 1993 року та зареєстрован з 29.01.1993 р. за адресою : АДРЕСА_3

 Відповідно до письмової інформації міського голови м. Херсона НОМЕР_4: електромашзаводу, за рахунок його пайової участі у будівництві, в 1993 році для відселення були виділені квартири, а саме однокімнатна квартираАДРЕСА_4, жилою площею 17,46 кв.м, загальною - 36,68 кв.м, на 4 поверсі, в яку була відселена ОСОБА_7 та 2-кімнатна квартираАДРЕСА_3, жилою площею 29,46 кв.м, загальною - 55,06 кв.м, на 1 поверсі, в яку був відселений ОСОБА_6.

Таким чином, вказаним громадянам, у встановленому законом і Інструкцією порядку, позивачем було надане у власність зазначене вище житло після чого позивач отримав право розпорядження (знесення) на 33/100 частини домоволодіння у АДРЕСА_1, що підлягали знесенню. У зв'язку з запланованим знесенням вказаної будівлі, позивач не став оформляти право власності на її частину шляхом оформлення договору міни, однак, вказана обставина не позбавила позивача законного інтересу на вказану частину домоволодіння.

Згідно з п. 3.10. Інструкції після виплати вартості будинку він повинен бути переданий

забудовнику, який в свою чергу, передає його будівельній організації для зносу.

Враховуючи тяжке фінансове становище підприємства - позивача всередині - наприкінці 90-х років позивач не зміг відселити решту співвласників домоволодіння і як наслідок здійснити його знесення.

16 квітня 2007 року, під час ознайомлення з матеріалами справи позивачу стало відомо про те, що право власності третіх осіб на зазначене домоволодіння виникло на підставі рішення виконавчого комітету Суворовської районної Ради у м. Херсоні від 14.05.2001 року. Після одержання вказаного рішення від відповідача позивачем був встановлений той факт, що п. 4 рішення виконавчого комітету Суворовської районної Ради у м. Херсоні від 14.05.2001 р. № 53 змінено ідеальні частини співвласників домоволодіння по АДРЕСА_1 33/100 домоволодіння, щодо якого позивач має законний інтерес, були розподілені між третіми особами, що фактично позбавило позивача права розпорядження (знесення) 33/100 домоволодіння по АДРЕСА_1.

У відповідності зі ст. 57 Закону якщо в результаті видання акта органом державного

управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються

права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм

майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідачу не надано права щодо змін ідеальних частин у сумісній власності фізичних або юридичних осіб.

За вказаних обставин спірне рішення прийнято з порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст. ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень (п. 1 ч. 3 ст. 105 КАС України). При цьому, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (п. 2 ст. 99 КАС України).

Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати підлягають відшкодуванню з місцевого бюджету на користь позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним п. 4 рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради у м. Херсоні від 14.05.2001 року № 53.

3. Відшкодувати з місцевого бюджету м. Херсона, на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод", ідентифікаційний код -05808988, адреса -будинок № 57, пр-т Ушакова, місто Херсон, р\рахунок -не відомий, 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору. Виконавчий лист видати після набрання судовим рішенням законної сили та звернення заінтересованої особи з відповідною заявою.

4. Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата складення постанови у повному

обсязі відповідно до статті 160 Кодексу

адміністративного судочинства України "09" липня 2007 р.