
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
26 грудня 2018 року м. Чернігів справа № 927/796/18
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання кредиторських вимог до боржника по справі за заявою ліквідатора боржника БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 МЕНЕДЖМЕНТ» 14005, м. Чернігів, проспект Миру, 49 – а 14000, м. Чернігів, провулок Нахімова, 50 (адреса ліквідатора)про відкриття справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником
ВСТАНОВИВ:
Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 МЕНЕДЖМЕНТ» (надалі – боржник) подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 11, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі – Закон про банкрутство), яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2018р. була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2018р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 МЕНЕДЖМЕНТ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2018р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, обов’язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 МЕНЕДЖМЕНТ» ОСОБА_2, яку було зобов’язано, зокрема, надати суду реєстр вимог кредиторів.
Згідно ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб – сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Відповідне повідомлення було оприлюднено на офіційному веб – сайті Вищого господарського суду України 21 листопада 2018 року за № 55735.
21 грудня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Головного управління ДФС у м. Києві (здана для відправки до відділення поштового зв’язку 19.12.2018р.) про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 547 775,06 грн.; одночасно заявник просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі.
В обґрунтування заявлених кредиторських вимог заявник посилається на невиконання банкрутом зобов’язань по сплаті податків та зборів.
За змістом п.п. 36.7 п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VІ)», заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.
Положеннями ч. 3 ст. 23 Закону про банкрутство передбачено, що заява кредитора має містити, зокрема розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені).
До заяви в обов’язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, заявник посилається на наявність труднощей та тривалість процедури в отриманні необхідної суми на сплату судового збору від органів Казначейства.
За таких обставин, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави, визначені ст. 8 Закону України «Про судовий збір», при наявності яких суд має право відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду, зокрема заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після повідомлення про визнання боржника банкрутом, ставка судового збору встановлена в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (ст. 7) установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1762 гривень.
Отже, звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника, заявник має сплатити судовий збір в розмірі 3 524,00 грн.
Крім того, заява Головного управління ДФС у м. Києві не містить обґрунтованого розрахунку розміру кредиторських вимог з окремим визначенням сум основого зобов’язання та неустойки (штрафу, пені) із зазначенням періодів їх виникнення та нарахування.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 24 Закону про банкрутство, господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.
У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути.
Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
Згідно ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За змістом ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що заява Головного управління ДФС у м. Києві не відповідає вимогам, встановленим ст. 23 Закону про банкрутство, вона залишається без руху.
Керуючись ст. 23, 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Заяву Головного управління ДФС у м. Києві про визнання кредиторських вимог до боржника залишити без руху.
Зобов’язати Головне управління ДФС у м. Києві протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати до господарського суду заяву, оформлену у відповідності з вимогами ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також докази сплати судового збору в сумі 3 524,00 грн.
Роз’яснити Головному управлінню ДФС у м. Києві, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя А.С. Сидоренко
Судове рішення № 78929851, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 26.12.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 927/796/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: