Рішення № 78929108, 20.12.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2879/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватне підприємство "ФАРМАЛЮКС 2010"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм", м. Харків

про стягнення 86653,89 грн.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1, довіреність б/н від 29.11.2018

відповідач – не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЛЮКС 2010" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм" про стягнення 86653,89 грн. Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 15 від 01.10.2013 щодо повного проведення розрахунків за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2018 р. прийнято позовну заяву ТОВ "ФАРМАЛЮКС 2010" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2879/18 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 04.12.2018 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2018 р., занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням представника відповідача у судовому засіданні було оголошено перерву до 10:30 20.12.2018 р. в порядку приписів ч.2 ст. 216 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та додатково наданій заяві про суті справи. Обґрунтовуючи свою позицію у спірних правовідносинах, представник ТОВ "ФАРМАЛЮКС 2010" посилається на те, що відповідачем були порушені взяті на себе зобов’язання за договором поставки № 15 від 01.10.2013 р. в частині оплати за поставлений позивачем товар; при цьому, позивач вказує, що факт передання товару ТОВ "Родій Фарм" підтверджується як видатковими накладними, підписаними уповноваженим представниками сторін та скріплені печатками підприємств, так і податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних.

Заперечення відповідача проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх. №34136), поданому з порушенням строків на вчинення такої процесуальної дії, в якому відповідач вказує, що накладні: № 360 від 24.05.17 на суму 2752,08; № 359 від 24.05.17 на суму 1549,8грн.; № 358 від 24.05.17 на суму 2050,49 грн.; № 362 від 24.05.17 на суму 1458,18; № 363 від 24.05.17 на суму 3443,83 грн.; № 364 від 24.05.17 на суму 1266,3 грн.; № 365 від 24.05.17 на суму 1451,63 грн.; № 313 від 23.05.17 на суму 1052,21 грн.; № 276 від 19.05.17 на суму 866,76 грн.; № 274 від 19.05.17 на суму 1133,64 грн. не підписані з боку відповідача. З числа підписаних накладних, більша частина накладних в графі “Отримав” підписана рукою однієї невідомої особи Так, в отриманні товару в різних аптеках ТОВ "Родій Фарм", розташованих в різних містах та областях України, розписуються завідуючі аптеками, які вказують своє прізвище та роблять відбиток овальної печатки (вона індивідуальна для кожної аптеки). У кожної завідуючої свій підпис, вони не можуть підписуватись однаково. Наприклад, в накладній № 118 від 16.06.17 та № 361 від 24.05.2018 в отриманні товару розписалась Слизньова, завідуюча аптекою ТОВ “Родій Фарм” за адресою: м. Маріуполь, вул. Троїцька, 46. Таким чином, по накладних, що мають прізвище завідуючої аптекою та відбиток овальної печатки. відповідач визнає отримання товару. По видаткових накладних, що не підписані, або підписані невідомою особою, яку неможливо ідентифікувати відповідач не визнає отримання товару від позивача. Одночасно відповідач зазначає, що без наявності специфікацій та заявок, як того вимагають п. 1.2, 2.1 договору, відповідач не визнає обґрунтованості постачання певних партій товару за договором

Крім того, відповідач зазначає, що 27 червня 2017 року, в 14 годині, невстановленими особами було здійснено несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), власником яких є відповідач, автоматизованої системи та комп'ютерної мережі товариства, що призвело втрати, блокування інформації, та до порушення встановленого порядку її маршрутизації. В зв'язку з незаконним втручанням, ТОВ "Родій Фарм" була втрачена база бухгалтерських даних (1с-бухгалтерія), програмне забезпечення для обміну податковими документами (податковими накладними та розрахунками) з ДФС та контрагентами ("M.E.Doc"), а також інші данні, що містились на комп'ютерах Товариства, в тому числі: переписка електронною поштою, файли Word та Excel. Внаслідок вказаних дій відповідач позбавлений можливості перевірити сальдо взаєморозрахунків з позивачем.

В свою чергу, позивач не погоджуючись з доводами відповідача, наголошує, що заявки з боку ТОВ “Родій Фарм” відбувались засобами електронної пошти для зручності сторін та приймались поетапно. Зазначена в пункті 2.3. договору адреса (м. Харків, вул. Морозова, 7) є адресою куди здійснюється поставка товару силами постачальника, однак відповідач вказував у замовленнях пункти аптечної мережі ТОВ “Родій Фарм”, відправлення за цими адресами є правом сторін, яке здійснювалось з метою зручності відповідача. Отримання конкретних партій товару здійснювалось в мстах отримання товару зі складу оператора поштового зв’язку та підписувалось уповноваженими особами на товарно-транспортних накладних перевізника, видаткові накладні підписувались відповідальними особами головного офісу ТОВ “Родій Фарм”. При цьому, специфікації були відображені у видаткових накладних. Так, відповідно до п. 2.2. договору, асортимент та кількість товару, що поставляється, сторони вказують у видатково-прибуткових накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.10.2013 між Приватним підприємством "ФАРМАЛЮКС 2010" (надалі – Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родій ФАРМ" (надалі - Покупець) було укладено договір поставки №15 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі - товар), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією (надалі - специфікація), що є додатком №1 до цього Договору, яка підписується Сторонами та являється його невідємною частиною. У випадку зміни пунктів щодо товару, вказаних в специфікації, Сторони узгоджують нову специфікацію, яка підписується Сторонами та вступає в дію з моменту її підписання.

Згідно з п.2.1. Договору поставка товару за цим Договором здійснюється Постачальником на підставі зробленої заявки Покупця (направленої по факсу чи електронною поштою) протягом 3 календарних днів з моменту її отримання. Постачальник має право на дострокову поставку товару. Сторонами досягнуто домовленості здійснювати постачання товару по даному Договору безперервно та ритмічно, не менше 2 разів за один календарний місяць, виходячи з потреби Покупця в товарі. Якщо протягом календарного місяця буде здійснено одну (або не здійснено жодної поставки товару) і це буде пов'язано з тим, що у Покупця не виникатиме потреби в постачанні товару, жодна зі Сторін не матиме претензій до іншої Сторони та не нестиме відповідальності.

Відповідно до п.2.2. Договору Сторони погоджують асортимент та кількість товару шляхом надіслання Покупцем заявки Постачальнику, складеної на підставі специфікації. Асортимент та кількість партії товару, що поставляється, сторони вказують у видатково – прибуткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п.2.5. Договору поставка партії товару вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару Покупцю. Перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від Постачальника до Покупця відбувається в момент підписання Покупцем видатково – прибуткової накладної на партії товару.

Відповідно до п.4.1. Договору Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації. Перегляд цін на товари, які пропонуються Постачальником до поставки за цим Договором, здійснюється шляхом узгодження та підписання нової специфікації зі зміненими цінами на товари, що постачаються.

Згідно з п.4.2. Договору ціна товару, яка входить у партію поставки, підтверджується у заявці Покупця та вказується у видатково – прибуткових накладних. Зміна ціни товару після його поставки Покупцю не допускається.

Відповідно до п.5.2. Договору оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначені у цьому Договорі або внесення грошових коштів у касу Постачальника.

Згідно з п.5.3. Договору оплата здійснюється Покупцем на підставі цього Договору та накладної, за якою передавався товар, або на підставі рахунку. При здійсненні платежу Покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього Договору, номер та дату видатково – прибуткової накладної (товарно – транспортної накладної), або номер та дату рахунку.

Відповідно до п.6.1. Договору граничним терміном реалізації товару являється 90 діб.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та діє протягом одного року (п.10.1. Договору). Договір автоматично пролонгується на той самий строк, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його (п. 10.2 договору). Доказів розірвання договору поставки № 15 від 01.10.2013 р. до матеріалів справи не надано.

Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов'язань за спірним договором ним за період часу з 10.01.2017 р. по 03.07.2018 р. окремими партіями було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 664517,29 грн.

На підтвердження факту передання відповідачу товару позивач надав до суду видаткові накладні № 327 від 24.03.17 на суму 1678,44 грн., № 187 від 21.04.17 на суму 1027,02 грн., № 171 від 21.04.17 на суму 890,22 грн., № 170 від 21.04.17 на суму 1858,62 грн., № 169 від 21.04.17 на суму 2130,66 грн., № 168 від 21.04.17 на суму 1282,86 грн., № 167 від 21.04.17 на суму 2436,96 грн., № 235 від 24.04.17 на суму 929,58 грн., № 236 від 24.04.17 на суму 1901,1 грн., № 276 від 19.05.17 на суму 866,76 грн., № 274 від 19.05.17 на суму 1133,64 грн., № 313 від 23.05.17 на суму 1052,21 грн., № 361 від 24.05.17 на суму 2520 грн., 360 від 24.05.17 на суму 2752,08; № 359 від 24.05.17 на суму 1549,8грн.; № 358 від 24.05.17 на суму 2050,49 грн.; № 362 від 24.05.17 на суму 1458,18; № 363 від 24.05.17 на суму 3443,83 грн.; № 364 від 24.05.17 на суму 1266,3 грн.; № 365 від 24.05.17 на суму 1451,63 грн.; № 237 від 24.05.17 на суму 998,04 грн., № 95 від 15.06.17 на суму 592,56 грн., № 107 від 15.06.17 на суму 928,08 грн., № 108 від 15.06.17 на суму 780,46 грн., № 118 від 16.06.17 на суму 1278,67 грн., № 122 від 16.06.17 на суму 1127,78 грн., № 115 від 16.06.17 на суму 1488,42 грн., № 116 від 16.06.17 на суму 1549,81 грн., № 117 від 16.06.17 на суму 2230,98 грн., № 119 від 16.06.17 на суму 1567,98 грн., № 120 від 16.06.17 на суму 1697,46 грн., № 121 від 16.06.17 на суму 1589,1 грн., № 152 від 19.06.17 на суму 513,36 грн., № 74 від 14.09.17 на суму 2337,64 грн., № 75 від 14.09.17 на суму 3299,92 грн., № 104 від 20.09.17 на суму 2740,44 грн., № 103 від 20.09.17 на суму 2033,62 грн., № 101 від 20.09.17 на суму 2649,35 грн., № 33 від 04.10.17 на суму 2055,6 грн., № 39 від 05.10.17 на суму 1719,74 грн., № 38 від 05.10.17 на суму 1622,05 грн., № 87 від 10.10.17 на суму 1773,72 грн., № 220 від 20.10.17 на суму 1548,36 грн., № 266 від 25.10.17 на суму 1793,58 грн., № 311 від 30.10.17 на суму 1704,62 грн., № 35 від 06.11.17 на суму 1416,46 грн., № 366 від 16.11.17 на суму 2122,69 грн., № 622 від 23.11.17 на суму 2020,75 грн., № 10 від 01.03.18 на суму 2400,74 грн., № 11 від 01.03.18 на суму 2413,56 грн.. № 110 від 19.03.18 на суму 2791,69 грн., № 161 від 26.03.18 на суму 2726,65 грн., копії яких залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 14 - 65). Товар поставлений на загальну суму 91194,26 грн.

Відповідач, в свою чергу, поставлений товар отримав, що підтверджується підписом уповноважених представників на відповідних видаткових накладних та печаткою відповідача, проте оплату поставленої продукції здійснив частково. За твердженнями позивача оплата отриманого товару була здійснена відповідачем лише на суму 4539.99 грн.

Таким чином, за твердженням позивача неоплаченою залишилась заборгованість за договором поставки № 15 від 01.10.2013 р. у розмірі 86653,89 грн., що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Крім того, як зазначає позивач, до подачі цього позову позивачем було направлено до відповідача претензію від 24.09.2018 р. про погашення заборгованості за договором поставки № 15 від 01.10.2013 р.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач на виконання своїх зобов’язань за договором поставки № 15 від 01.10.2013 поставив відповідачу за період з 24.03.2017 по 26.03.2018 року товар на суму 91194,26 грн., який прийнятий відповідачем, про що свідчить підписи уповноваженої особи ТОВ "Родій Фарм", на видаткових накладних та/або скріплення їх печатками товариства.

Щодо заперечень відповідача в частині поставки за спірним договором, суд зауважує, що відповідач не беззаперечно вказує про відсутність поставок позивача на користь відповідача, а наголошує на вадах первинних документів, а саме видаткових накладних.

Надані до матеріалів справи первинні документи мають посилання на час здійснення господарської операції, договір, за яким здійснюється поставка товару, кількість та ціна товару, найменування сторін договору (підпис представників постачальника та покупця, печатки юридичних осіб). Проте в частині накладних відсутній підпис отримувача, натомість всі видаткові накладні скріплені печаткою ТОВ "Родій фарм".

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" надано визначення первинному документу, яким є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Відповідно до приписів пп.п. 2.1, 2.2., 2.4 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи (для надання їм юридичної сили і доказовості) повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

При цьому, слід зазначити, що вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як «інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» лише альтернативно такому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У даному разі, виникнення та наявність правовідносини між сторонами підтверджується саме іншими альтернативними даними, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку покупця.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Умовами договору від 01.10.2013 р. № 15, зокрема п. 2.5. сторони визначили, що поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю за видатковою накладною підписаною покупцем.

Отже, з аналізу умов договору вбачається, що первинним документом, яким підтверджується факт здійснення господарської операції з поставки товару за договором визначено видаткову накладну, яка повинна мати реквізити, що надають можливість ідентифікувати відповідний правочин, представників осіб, які беруть участь у його вчиненні (підпис представника договірної сторони та печатку юридичної особи).

Видаткові накладні з боку ТОВ "Родій Фарм" містять відтиски печатки ТОВ "Родій Фарм", яка не заперечується відповідачем як дійсний відтиск печатки ТОВ "Родій Фарм".

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Доказів вилучення на незаконних підставах у відповідача первинних бухгалтерських документів, певних управлінських та розпорядчих документів, якими підтверджується кількість та види печаток господарства, так само як неправомірне вилучення відповідної печатки господарства у відповідальної за її збереження особи та використання печатки за відсутності відповідних повноважень на вчинення відповідних дій, до матеріалів справи також надано не було.

Відповідно до ст. 75 ГПК України підставою для звільнення від доказування, зокрема, є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала суду або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені цією особою.

Матеріали справи не містять вироку суду в кримінальному провадженні, яким підтверджується факт фальсифікації підпису чи печатки юридичної особи на спірних видаткових накладних, таким чином суд визнає наявність відтиску печатки відповідача як альтернативних даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме юридичної особи яка отримала товар - ТОВ "Родій Фарм", та, відповідно, взяла на себе зобов’язання щодо оплати такого отриманого товару, а відтак видаткові накладні на які посилається позивач, у сукупності з іншими матеріалами справи визнаються судом достатніми доказами виникнення у відповідача обов’язку оплатити отриманий від позивача товар.

При цьому, відповідачем не надано до матеріалів справи жодного належного доказу на підтвердження того, що доступ до печаток ТОВ "Родій Фарм" мали стороні особи.

Відповідно до ст. 62 ГК України підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїх найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (в даному випадку поставки товару).

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних матеріалів справи дійшов висновку, що спірні видаткові накладні, які скріплені печатками сторін, що не спростовано відповідачем, є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", укладені з вадами такого документу, але не виключають можливість підтвердження факту участі покупця (відповідача) у в чиненні спірного господарського правочину, фіксує факт здійснення господарської операції і виконання договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у договорі поставки визначений наступний порядок розрахунків за договором: оплата товару здійснюється покупцем протягом 200 календарних днів з моменту надання покупцем звіту про реалізацію товару (п. 5.1 договору).

Таким чином, сторонами момент виконання зобов’язання в частині оплати за отриманий товар пов’язано з реалізацією відповідачем продукції 3-м особа.

Доказів реалізації продукції на спірну суму до матеріалів справи не надано (Звіт про реалізований товар).

Проте, відповідно п. 6.1. Договору граничним терміном реалізації товару являється 90 діб.

Таким чином, строк оплати відповідачем отриманого товару, з огляду на вищевикладені положення договору настав, а відтак, відповідно до приписів ст. 612 ЦК України, відповідач визнається таким, що прострочив виконання з оплати поставленого ТОВ "Фармалюкс 2010" за період часу з 10.01.2017 р. по 03.07.2018 р. товару за договором поставки № 15 від 01.10.2013 р.

Як стверджує позивач та підтверджено матеріалами справи відповідач у порушення умов договору не здійснив своєчасно оплату вартості поставленого товару на суму 86653,89 грн.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, матеріали справи містять достатні докази виконання позивачем взятих на себе зобов’язань за договором щодо поставки відповідачу та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 86653,89 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Зважаючи на те, що спір виник у зв’язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку своїх зобов’язань, позивачем доведено наявність основного боргу, суд керуючись приписами ст. 129 ГПК України, вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1762 грн., сплачений позивачем, покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, ч.1, 3 ст. 202, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм" (62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, к. 8-7; ідент. код 38117562), на користь Приватного підприємства "ФАРМАЛЮКС 2010" (49052, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, 145, к. 32; ідент. код 37274773) 86653,89 грн. основного боргу та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 26.12.2018 р.

Суддя ОСОБА_2